— Я не хворий, — сказав він.
— Ти білий, мов крейда. І що це за пов'язка?
— Та то мене по голові втелющили, — пояснив чолов'яга. — Пусте.
— Хто це тебе втелющив? Поліцаї?
— Ні, хлопці. Я можу працювати хоч зараз.
— Хтозна, — сказав Рібадо.
Чолов'яга нагнувся, взяв діжку й підняв її на простягнутих руках.
— Можу працювати, — поставивши її на землю, сказав він.
— Ну й гаспид! — захоплено вигукнув Рібадо. І додав: — Як тебе зовуть?
— Мене зовуть Здоровань Луї.
— В тебе є документи?
— Військовий квиток, — відказав Здоровань Луї.
— Ану давай.
Здоровань Луї понишпорив у внутрішній кишені сорочки, обережно дістав квиток і простягнув Рібадові. Той розгорнув його і засвистів.
— Оттак-пак! — сказав він. — Оттак-пак!
— У мене все гаразд, — занепокоєно сказав Здоровань Луї.
— Гаразд? А ти вмієш читати?
Здоровань Луї хитро зиркнув на нього.
— Щоб носити діжки, читати не треба.
Рібадо простягнув йому квиток.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шляхи свободи. Відстрочення» автора Жан-Поль Сартр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НЕДІЛЯ, 25 ВЕРЕСНЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.