Розділ «П'ЯТНИЦЯ, 23 ВЕРЕСНЯ»

Дідок обернувся.

— Іди к дідьку! — відрубав він.

— В мене є гроші, — сказав Здоровань Луї.

— Іди к дідьку! Мені начхати на твої гроші, крамниця зачинена.

Він вийшов надвір і почав обертати клямку. Опускаючись, заскреготіли залізні жалюзі.

— Та ще ж немає сьомої! — гукнув Здоровань Луї, перекрикуючи те скреготіння.

Старий не зронив і пари з уст.

— Я думав, ти зачиняєш, бо вже сьома вечора! — гукав Здоровань Луї.

Жалюзі вже були опущені.

— Послухай, недоумку, ти що, не бачиш їх, еге? Я не хочу частувати на дурничку, — відказав дідок, заходячи до своєї ятки.

Якусь мить Здоровань Луї дивився на зелені двері ятки, а потім сів посеред того ярмаркового майданчика, сперся спиною об свою торбу і почав грітися на сонці. Він подумав собі, що в нього є паляничка, літра червоного вина, кільканадцять цигаркових недопалків і великий недопалок сиґари, і сказав собі: «Що ж, пополуднуємо». Потойбіч колій зближалися люди, вони вимахували своїми знаменами, співали й галасували; Здоровань Луї дістав з кишені ножа і почав полуднувати, наглядаючи, як вони проходять повз нього. Одні вимахували кулаками, інші гукали: «Йди з нами!», і він сміявся, проходячи, вони салютували йому, він полюбляв галас і рух, це було невеличкою розвагою.

Він почув кроки й обернувся. До нього підходив здоровецький неґр, він був у бляклій рожевій сорочці з короткими рукавами; з кожним кроком холоші його синіх полотняних штанів надималися й опадали на його худих литках. Вигляд у нього був такий, ніби йому нікуди поспішати. Він зупинився і почав викручувати купальні плавки, міцно вхопивши її своїми брунатно-рожевими пальцями. Вода скапувала в пилюгу, залишаючи в ній невеликі круглі цятки. Неґр загорнув плавки в рушник і, насвистуючи, почав недбало розглядати процесію.

— Гей! — погукав Здоровань Луї.

Неґр глянув на нього й посміхнувся.

— Що це вони роблять?

Погойдуючи плечима, неґр поволеньки підійшов до нього — видно було, що він нікуди не поспішає.

— Це докери, — пояснив він.

— Страйкують чи що?

— Страйк закінчився, — сказав неґр. — Але ці хочуть знову його розпочати.

— А, он воно що! — здогадався Здоровань Луї.