TextBook Матьє ухопив її поперек стану й поніс. Коли вони опинилися на вулиці, він випустив її: вона більше не відбивалася. Ось вона примружилася і понуро озирнулася доокруж.
— Може, хочете повернутися до себе? — запропонував Матьє.
— Ні! — щосили крикнула Івіш.
— Одвезти вас до Бориса?
— Його немає вдома.
— А де ж він?
— Дідько його знає.
— Куди ви хочете податися?
— Хіба я знаю? Вирішуйте, якщо вже забрали мене.
Матьє трохи подумав.
— Гаразд, — сказав він.
Підтримуючи, він підвів її до таксі й сказав водієві:
— Вулиця Юрґенс, 12.
— Я везу вас до себе додому, — сказав він. — Ви зможете відпочити на моєму дивані, а я запарю вам чай.
Івіш нічого не мала проти. Вона ледве залізла до авта і знеможено впала на сидіння.
— Вам зле?
Вона була біла, мов крейда.
— Нездужається мені, — пробурмотіла вона.
— Я попрошу зупинитися біля аптеки, — сказав Матьє.
— Ні! — вигукнула вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шляхи свободи. Зрілий вік» автора Жан-Поль Сартр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XV“ на сторінці 11. Приємного читання.