— Добридень, — почувся грубий Сарин голос. — Ну, що? Владналося?
— Та де там, — сказав Матьє. — Люди не дуже хочуть розлучатися з грошима. В мене до вас прохання: чи не могли б ви попросити цього чолов'ягу дати відстрочку до кінця місяця?
— Наприкінці місяця він їде.
— Я надішлю йому гроші в Америку.
Запала коротка мовчанка.
— Спробую, — без особливого ентузіязму відказала Сара. — Та це буде непросто. Він старий скупиндя, до того ж, переживає зараз кризу суперсіонізму: одколи його витурили з Відня, він ненавидить усіх, хто не жиди.
— Усе-так спробуйте, якщо вам не важко.
— Та мені геть не важко. Завтра ж після сніданку піду до нього.
— Дякую, Саро, ви просто золотце! — вигукнув Матьє.
XIII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шляхи свободи. Зрілий вік» автора Жан-Поль Сартр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XII“ на сторінці 16. Приємного читання.