Розділ «Три неприємні п’єси»

Вибрані твори. Том 1

Джулiя. Менi це байдуже. Справа за тобою. Я готова йти, якщо вона тiльки вiдмовиться вiд тебе; а доти я лишаюсь. Такi мої умови; i це твiй обов’язок щодо мене. (Непохитно сiдає. Чартерiс хвилину дивиться на неї. Потiм, щось вирiшивши, рiшуче пiдходить до канапи, сiдає на другому кiнцi й починає говорити з уїдливою вправнiстю).

Чартерiс. Щодо вас я не маю абсолютно нiяких обов’язкiв.

Джулiя (докiрливо). Нiякогiсiньких! І ти можеш дивитися менi в очi й казати це? О, Леонарде!

Чартерiс. Дозвольте менi нагадати вам, Джулiє, що тiльки ми познайомились, ви зразу стали на позицiю жiнки з прогресивними поглядами.

Джулiя. Тим бiльше ти мусив був поважати мене.

Чартерiс (замирено). Так воно й було насправдi, моя люба. Але ж не в цьому рiч. Як жiнка з прогресивними поглядами, ви вирiшили бути вiльною. Одруження ви вважали за принизливу угоду, за якою жiнка продається чоловiковi, щоб здобути соцiальний стан його дружини i право на утримання, а також пенсiю на старiсть iз його прибуткiв. Такий прогресивний погляд — н а ш погляд. Крiм того, якщо б ви одружились зi мною, я мiг би потiм виявити себе п’яницею, злочинцем, негiдником, страховищем; а ви не змогли б тодi одкараскатись од мене. Як бачите, надто великий ризик. Такий рацiональний погляд — н а ш погляд. Згiдно з цим ви зберегли за собою право покинути мене, тiльки-но ви переконаєтесь, що нашi стосунки несполучнi… якого це виразу ви вжили були… несполучнi з суцiльним розвитком вашим як людської iстоти; гадаю, що це ви так висловили iбсенiвський погляд — н а ш погляд. Отже, я мусив бути задоволеним з чарiвних зальотiв, якi мене багато дечого навчили i принесли менi кiлька годин найвищого щастя.

Джулiя. Леонарде, ти ж ось сам визнаєш, що ти зобов’язаний.

Чартерiс (з погордою). Нi, я повернув те, що одержав. Хiба ви нiчого не навчились од мене? І хiба для вас не було принадности в нашiй дружбi?

Джулiя (зворушено й з силою, бо вона тепер щира). Нi! Ти примусив мене дорого заплатити за кожну хвилину щастя. Ти помстився на менi за своє приниження, яке поставало з того, що ти був рабом своєї пристрасти до мене. Я нiколи, нi однiєї хвилини не була певна тебе. Я тремтiла завжди, коли вiд тебе надходив лист, бо вiн мiг завдати менi смертельну рану. Я жахалась твоїх вiдвiдин майже так, як палко бажала їх. Іграшкою була я для тебе, а не товаришем. (Пiдводиться, вигукуючи). О, стiльки страждання було в моєму щастi, що я ледве одрiзняла радiсть од муки. (Схиляється на стiлець бiля рояля й додає, ховаючи обличчя в руки й одвертаючись од нього). Краще було нiколи й не зустрiчатись iз тобою!

Чартерiс (обурено пiдводячись). О, ви, нiкчемо ви, без шляхетности. Так ось ваша вдячнiсть за те, що я заразтак лестив вам? І чого я тiльки не терпiв од вас — з янгольською терплячiстю. Зрозумiв я, — коли ще й двох тижнiв не минуло, як ми зробились друзi, — що всi вашi прогресивнi погляди були лиш мода, сприйнята й наслiдувана, як усяка iнша мода, що ви в них анi крихти не розумiєте й не цiнуєте. Хiба всупереч вашому пiклуванню про власну свободу ви не ставили до мене таких вимог, що проти них вимоги найревнивiшої дружини здалися б дурницею? Жодну з моїх приятельок ви не проминули вилаяти старою, бридкою, розбещеною…

Джулiя (прудко позираючи на нього). Бо вони справдi такi.

Чартерiс. Ну, добре, тодi я переходжу до таких скарг, якi навiть i ви здатнi зрозумiти. Я закидаю вам, що ви безупинно й немилосердно ревнивi й злi, що ви ображали мене з вигаданих приводiв, що ви просто били мене; що ви крали в мене листи...

Джулiя (пiдводячись). Так, гарненькi листи!

Чартерiс. ...що ви порушували свої урочистi обiцянки бiльше цього не робити; що ви цiлими годинами — та що годинами! — днями, складали шматочки подертого паперу з кошика, що пiд моїм письмовим столом, шукаючи ще якихось листiв. А потiм — удавали iз себе зневажену святiсть, мученицю, безпiдставно обдурювану й покинуту не людиною, а страховищем егоїзму.

Джулiя. Виправдання я знайшла, коли прочитала твої листи. Цiлковите довiр’я, що iснує мiж нами, дало менi право на це.

Чартерiс. Ну, щиро дякую. В такому разi я поспiшаю зламати довiр’я, що дає такi права. (Похмуро сiдає на канапу).

Джулiя (поклавши праву руку на спинку канапи й загрозливо до нього схиляючись). Ти не маєш права його зламати.

Чартерiс. Нi, маю право. Ви вiдмовились одружитись зi мною, бо...

Джулiя. Я не вiдмовлялась. Ти нiколи не просив мене про це. Якби ми були одруженi, ти б нiколи не посмiв поводитись зi мною так, як поводишся зараз.

Чартерiс (терпляче повертаючись до свого арґументу). Як люди з прогресивними поглядами, ми порозумiлися на тому, що нам не слiд одружуватись. Бо за законом, якби я зробився п’яницею, або...

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані твори. Том 1» автора Бернард Шоу на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Три неприємні п’єси“ на сторінці 81. Приємного читання.

Зміст

  • Учень Диявола

  • Три неприємні п’єси
  • Розділ без назви (3)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи