Розділ «Три неприємні п’єси»

Чартерiс. Не символiзуйте Старий Порядок. Не запевняйте себе, що ви представник Старого Порядку, бо нiякого Старого Порядку нiколи не було.

Крейвен. Ну, то я рiшуче заперечую вам i приєднуюся до Джо. Я нiколи не поводився так, як ви, бувши юнаком, як нiколи не шахраював у картах. Я належу до Старого Порядку.

Чартерiс. Ви старiєте, Крейвене, i хочете, як звичайно, зробити з цього заслугу.

Крейвен. Ну, що це ви, Чартерiсе, сподiваюсь, ви ж не образились? (З вибухом замирливости). Та менi й не слiд було говорити про шахрайство у картах. Я беру це назад. (Простягає руку).

Чартерiс (беручи Крейвенову руку). Нiякої образи, любий Крейвене, анi найменшої. У мене й на думцi не було виявляти якесь незадоволення. Але (тихо озирнувшись, чи не слухають iншi) ви ж тiльки подумайте! — бачити щасливого конкурента!..

Крейвен (голосно, рiшуче). Чартерiсе, ось тепер ви навчились поводитись як мужчина. Вам ясний ваш обов’язок. (До Кетбертсона). Правду я кажу, Джо?

Кетбертсон (твердо). Правду, Дене.

Крейвен (до Чартерiса). Тепер iдiть i привiтайте Джулiю. І зробiть це як справжнiй джентльмен — усмiхаючись.

Чартерiс. Добре, полковнику. І жоден мiй м’яз не зрадить внутрiшньої боротьби.

Крейвен. Джулiє, Чартерiс ще не привiтав тебе. Вiн хоче це зробити. (Джулiя пiдводиться i втуплює у Чартерiса небезпечний погляд).

Сильвiя (прудко шепочучи Чартерiсовi ззаду, коли вiн намiряється пiдступити до неї). Стережiться. Вона здатна вас вдарити. Я її знаю. (Чартерiс зупиняється i насторожено позирає на Джулiю, зважаючи ситуацiю. Один мент вони стiйко дивляться одне на одного. Ґрейс тихенько пiдводиться i щiльно наближається до Джулiї).

Чартерiс (пошепки через плече до Сильвiї). Ризикну! (Упевнено пiдходить до Джулiї). Джулiє? (Простягає руку).

Джулiя (знесилена, дозволяє собi взяти її). Ви правi. Я нiчого не варта жiнка.

Чартерiс (трiумфуючи i весело заперечуючи). О, але чому ж?

Джулiя. Бо менi бракує вiдваги вбити вас.

Ґрейс (обiймаючи Джулiю, що одхиляється од нього, майже непритомна). О нi, нiколи не робiть героя з зальотника. (Чартерiс, якого це потiшає, а не дiймає, смiючись хитає головою. Решта дивляться на Джулiю стривожено i навiть трохи шанобливо, вперше вiдчувши її глибоке горе).