TextBook Кокен. Маєте власнiсть понад Райном? О, я заздрю вам.
Сарторiюс. Нi, я лише винайняв на лiто умебльовану вiллу тут, у Сурбiтонi. Я живу в Бедфорд-Скверi. Я — член парафiяльної управи й мушу мешкати в своїй парафiї.
Бланш. Ще чашку, пане Кокене?
Кокен. Нi, щиро дякую. (Сарторiюсовi). Гадаю, ви вже побували тут скрiзь довкола? Тут майже нiчого дивитись, за винятком церкви св. Аполiнарiя.
Сарторiюс (скандалiзований). За винятком чого?
Кокен. Церкви св. Аполiнарiя.
Сарторiюс. Дивна назва для церкви. Мушу сказати, надто по-континентальному.
Кокен. Але ж так, так, так! Ось чого нашим сусiдам частенько бракує, пане Сарторiюсе смаку, — смаку в них замало. Але в цьому випадку їх не можна ганити: води названi по церквi, а не церква по водах.
Сарторiюс (так, нiби це умова, що полегшує провину, але не повне виправдання). Добре, що це так. Це вiдома церква?
Кокен. Бедекер вiдзначає її.
Сарторiюс (з шанобою). О, в такому разi я б з охотою на неї подивився.
Кокен (читає) …«що її року 1839-го спорудив Цвiрнер, останнiй визначний архiтектор Кельнського катедрального собору, коштом графа Фюрстенберґ-Штамгайма».
Сарторiюс (на якого це дуже вплинуло). Ми конче мусимо обдивитись її, пане Кокене. Я нiколи не думав, що архiтектор Кельнського собору жив так недавно.
Бланш. Годi вже з нас цих церков, тату. Вони всi однаковi; вони набридли менi до смерти.
Сарторiюс. Що ж, люба моя, якщо ти вважаєш за розумне, забравшися в довгу й коштовну подорож з метою побачити те, що там є прикметного, повернутись, нiчого не побачивши…
Бланш. Тiльки не сьогоднi, тату, прошу!
Сарторiюс. Люба моя, я волiв би, щоб ти побачила все. Це частина твого виховання…
Бланш (встаючи, з нетерплячим зiтханням). О, моє виховання! Що ж, чудово, чудово. Я гадаю, менi доведеться довершити його. Ви йдете, докторе Тренчу? (З ґримасою). Я певна, що церква св. Йоганна справила б вам далеко бiльшу приємнiсть.
Кокен (смiючись тихо й лукаво). Прекрасно, прекрасно; але ж чудово, справдi (Серйозно). А знаєте, панно Сарторiюс, тут дiйсно є церква св. Йоганна — навiть декiлька так само, як i св. Аполiнарiя.
Сарторiюс (сентенцiйно, виймаючи свого бiнокля й подаючись до брами). Багато правди, бува, кажуть жартома, пане Кокене.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані твори. Том 1» автора Бернард Шоу на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Три неприємні п’єси“ на сторінці 6. Приємного читання.