Розділ «Три неприємні п’єси»

Пред (теж пiдводиться). Хай би там як, а ваш вiк такий, що ви могли б їй бути за батька; коли хочете, то ми з вами вдвох складемо умову, що кожен з нас матиме панну Вiвi за рiдну дитину й що наша повиннiсть — її доглядати, їй допомагати. І це варто зробити, бо її справжнiй батько, хто б вiн не був, був певно якийсь гультiпака. Що, згода?

Крофтс (уражено). Коли на те йде, я не старiший за вас.

Пред. Ви, мiй голубе, старий на свiт народилися. А я як народивсь малим хлопчиком, то з того часу нiколи ще не почував себе дорослою людиною.

Панi Ворен (кличе їх з котеджу). Преддi! Джордже! Ходiть пити ча-а-ай!

Крофтс (хапливо). Вона нас кличе. (Бiжить у котедж. Пред зловiсно похитує головою й повагом iде за ним, аж раптом зупиняється, зачувши гукання якогось юнака, що з’явився на луцi й прямує просто до ворiт. Це — приємний, вродливий, по-модному вбраний молодий гульвiса, рокiв iз 20 з лишком, з чарiвним голосом i милим зухвальством у манерах. В руках у нього легенька мисливська рушниця).

Молодик. Гей! Преде!

Пред. Та це ж Френк Ґарднер! (Френк увiходить, обидва щиро вiтаються). Яким побитом ви сюди дiстались?

Френк. Я тут у батька.

Пред. Здається, вiн священик?

Френк. Це його парафiя. Я приїхав жити до батькiв заради економiї. В липнi дiйшло аж до кризи, й панотець мусив сплатити мої борги. Через це в нього тепер грошей катма, й у мене теж. Ну, а ви тут чого? Ви тут маєте знайомих?

Пред. Еге. Я приїхав до панни Ворен.

Френк (у захватi). Що? Ви знаєте Вiвi? Правда, прекрасна дiвчина? Я її вчу стрiльби. Бачите? (показує рушницю). Я дуже радий, що вона вас знає. Таких людей, як ви, їй саме й слiд знати. (Посмiхається й додає своїм чарiвним спiвучим голосом). Це дуже, дуже мило, що ви приїхали до нас, Преде! Правда, мило?

Пред. Я давнiй друг її матерi. Панi Ворен привезла мене сюди й познайомила з дочкою.

Френк. Мати? То вона тут? Пред. У котеджi, п’є чай.

Панi Ворен (кличе з хати). Преддi! Пирiжок до чаю прохолоне!

Пред (гукає). Іду, панi Ворен. Зараз. Я тут надибав приятеля.

Панi Ворен. Кого?

Пред (голоснiше). Приятеля.

Панi Ворен. То ведiть його сюди.

Пред. Слухаю. (До Френка). Приймаєте запросини?