Розділ «Дата Туташхіа роман»

Дата Туташхіа

— Єфим означає добрий,— читав Табагарі.— Це підходить. Мелентій по-грецькому буде дбайливий, он воно що. Вуколе — волопас. Цього нам не треба. Ти й так табунник, пастух волів. Полієвкт... Добре, означає найжаданіший. І Доментій підходить — миротворець. Абесалом — єврейське ім’я — батько миру. Тихін — воістину добре! Дуже, дуже добре. Означає — той, що приносить щастя. А ось іще одно... Каленик — той, що блискавично переміг. Скільки разом? Сім виходить? Більше й не треба: Євтим, Мелентій, Полієвкт, Доментій, Абесалом, Тихін і Каленик. Залишимо їх?

— Залишимо.

Сетура, змахнувши рукою, благословив Табагарі. А коли той пішов, Сетура сказав:

— Людина, яка взяла на себе турботу про народ, має забути І сон, і відпочинок. Я помітив, дехто моїм піклуванням почав зловживати. Цього так залишати не можна. Інших за собою потягнуть, і всі потраплять у біду. Що в такому разі робити? Треба їх притиснути — ось що! Притиснути всіх разом. У Какошки Табагарі вони швидко вивчать усі імена, а потім він розкаже, що вони означають. Треба самому придумати, чим зайняти розум своїх людей, а то вони без тебе знайдуть і невідомо, які ще накличуть на себе нещастя.

— А чи не спитають твої люди Табагарі, навіщо їм ті імена вчити? — поцікавивсь я.

— А навіщо їм питати? Він їм наперед пояснить. Усі ті імена — мої. Мало мене називати Архипом. Тільки зайде мова про мене — зробіть мені ласку всі восьмеро імен називати. Ось воно як!

— Я повинен вибачитися,— сказав, підвівшись, Дата,— погане самопочуття змушує мене піти трохи відпочити.— Він попрощався й пішов.

Вийти разом з Датою я не зважився — боявся, що Сетура розсердиться. Просидів я в нього досить довго. Хазяїн говорив і про те, і про се. І я теж говорив. А пішов од нього вже після півночі.

Коли я обійшов будинок і наблизився до нашого балкону, то побачив Дату Туташхіа, він у напнутій на плечі бурці сидів, прихилившись до поручнів, на східцях і дивився на небо.

Прийшовши, я вклався в постіль І одразу заснув, не знаю, рано чи пізно ліг Дата.

На світанку нас розбудило бемкання дзвону й метушня у всьому будинку. Ми не чекали, поки прийде Топана, одяглися й вийшли на подвір’я, куди швидко сходилися люди й вишиковувалися в шеренги. Прийшов Како Табагарі, піднявся на свій пеньок і, одтарабанивши молитви, звістив про семеро імен, якими віднині називатиметься Архип, батько наш і годувальник. Хто їх не вивчить, матиме справу з самим годувальником,— пригрозив він. На подвір’ї довго мовчали.

— Допоможи вивчити, а то загинемо! — прорізався в когось голос.

— «... котрий є Архип»,— як це промовите, то стійте, далі слухайте мене!

— А дарувальник хліба нашого насущного, батько наш святий і преблагородний, котрий є Архип...

— А далі буде так: Євтим, Мелентій, Полієвкт, Доментій, Абесалом, Тихін, Каленик і, як і раніше: хай живе вічні віки.

Нічого не виходило з того, не запам’ятовували імен. І втретє, і вчетверте перераховував Табагарі — все марно, повторити не могли. Права рука Сетури розсердився, дуже розсердився.

— Ну як же отак зразу, Како-батоно?! — сказав хтось.

— Розмови! — обірвав Табагарі.

Знову стихли.

— Що ці імена означають, хоч це знаєте?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дата Туташхіа» автора Чабуа Аміреджибі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дата Туташхіа роман“ на сторінці 41. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи