Розділ «Дата Туташхіа роман»

Чоніа помахав, і саме в цей час по боковому панциру загону заторохтіла злива каміння з барикад.

А коли атака захлинулася й зганьблений полковник сховався в підворітті, Класіон негайно повернувся до Поктії, закінчив почате перед атакою повчання:

— Революція, брате,— школа! — задер голову до неба й гукнув гармашам: — Гей, Чоніа!.. А спустися сюди!

— Хто він, той Чоніа? — спитав Дата.

— Чоніа там у мене головний! — Класіон показав на гармату.

Приплентав Чоніа, весь з голови до ніг у нечистотах. Потупцяв біля нас і рушив на подвір’я, попросив облити його водою з брандспойта.

— Нічого, Чоніа, вчора мені теж дісталося,— підбадьорив його Класіон.

— Тобі вода, Класіоне, дісталася, а мені... що? — В голосі у Чоніа був докір.

— Здрастуй, Чоніа! Ти що, не впізнаєш мене? — сказав Дата Туташхіа.

— Минулої осені, коли мене вперше привели, зразу впізнав,— мовив Чоніа.

— Як живеш, що поробляєш?

— Що роблю? Сам бачиш, як я розправився з їх благородіями! Вчуся робити добро, і, мені здається, вже навчився. В Аджаметі був начальник станції Ертаоз Ніколадзе, так він мені якось сказав: «Гарний голос і слух можна дістати ще в материному лоні, а ось гарно співати, не вчившись, не будеш». Добре серце теж можна від матінки природи одержати, а щоб робити добро — цьому треба навчитися. І так на світі з будь-яким ремеслом. Ось я тепер і вчуся робити добро, тим і живу!

— Тоді зроби лишень іще одне добре діло,— перебив його Класіон.— Геть звідси, не смерди! Помийся, а тоді прийдеш і розкажеш, як там, нагорі, справлявся.

Чоніа почимчикував до лазні.

Класіон раптом надсадно закашлявся.

— Простудивсь я, мабуть, учора,— сказав він, ледве віддихавшись.— Чогось нездужається мені.

Ми ледве вмовили його піти до Бікентія Іалкапідзе, що командував, у ті дні у в’язничній лікарні. Класіон ліг і більше не вставав, але про це — потім.

— Кажуть, там велика сварка, мало до рукопашної не дійшло? — мовив Дата Туташхіа.— Ходімо подивимось, який там парламент і що говорять.

До нас причепився й Поктія. Ми спустилися в підвал.

«Народні посланці» завдали досить-таки відчутної шкоди арсеналові бунтівників. Найперший це запримітив Поктія.