Розділ «Дата Туташхіа роман»

— Що може зрости на руїнах Російської імперії, точніше, що ви хотіли б побачити? — Він спитав це так, ніби махнув на себе рукою.

Я засміявся: я ж іще начальник Кавказької жандармерії?!

— Я хочу об’єднання всієї Росії в рамках однієї держави.

— Важка проблема, але я особисто гадаю, що саме так і буде.

— Більшість політичних течій передбачають право націй на самовизначення, тобто розчленування імперії.

— Переможе та політична сила, котра збереже державу шляхом надання народам Росії права на самовизначення,— мовив Карідзе.

— Право на самовизначення означає національну незалежність, а національна незалежність народів Російської імперії — це розпад імперії на складові частини. Про єдину російську державу лишається тоді тільки мріяти.

— Ні! — Карідзе, немов сердячись, похитав своєю патлатою головою.— Будь-якій нації незалежність необхідна, оскільки вона обов’язково повинна задовольняти свої національні, громадянські й культурно-економічні інтереси. Ну, а якщо з’явиться політична сила, яка під прапором майбутньої Всеросійської держави дасть народам Російської імперії гарантію повного задоволення всіх їхніх національних, громадянських і культурно-економічних інтересів? Кому тоді буде потрібна незалежність і навіщо?

— Ви не хочете, батоно Сандро, взяти до уваги сепаратистські, відцентрові настрої, що вкоренилися в народах Російської імперії. Вони існують незалежно від того, хочемо ми цього чи ні.

— Це настрої національної буржуазії та збанкрутілої аристократії, але не мас, які в теперішній історичній обстановці стали вирішальною силою, сам хід історії визначив їм цю роль. Одне слово, чи зможе політична думка Росії запропонувати такий модус існування, коли звільнені народи визнають за краще зберегти єдину державу? Від цього залежить усе, в цьому суть справи.

— Але чи існує в нинішній Росії така політична сила, яка здатна зберегти єдність держави? Ви її знаєте?

— Ви, графе, не користуєтесь літературою з Index’y librorum prohibitorum?[40].

— Користуюся. Із службового обов’язку. Я читаю все... знаю все, звичайно, не фундаментально.

— Тоді ви знаєте і програму соціал-демократів, точніше — програму більшовиків?

— Ви говорите про крило Ульянова?

— Про нього.

— Політична доктрина більшовиків... ні, вони не готові до розв’язання цієї проблеми,— сказав я.

— Ви правильно говорите, поки що не готові, але вони йдуть до цього. У них попереду ще років десять, не більше. Але вони — єдина партія, яка розуміє: створити нову, єдину російську державу можна лише тоді, коли максимально будуть задоволені національні та культурно-економічні потреби народів Російської імперії. Інакше досягти цієї мети не можна.

— Політики ніколи не скупилися на обіцянки,— заговорив нарешті Мушні Зарандіа.

— Що й казати, але Ульянов щирий і чесний чоловік. Усім своїм розумом він справді хоче добра народам Російської імперії. Правда й чесність закладені в самому його вченні. Маса своїм єством відчуває правду і, коли настає час, іде за чесними ідеями.