Розділ «Дата Туташхіа роман»

Повернувся й пішов.

Ширер голосно розреготався. Я не образилася, мені тільки було ніяково. І соромно. Так соромно... Я навіть зашарілася. Заспокоївшись трохи, я подивилася на чоловіків. На їхніх обличчях була написана зневажлива перевага. Мені знову стало ніяково, Лише безногий чоловік не всміхався й сидів, покручуючи вуса, про щось думаючи. Щоб якось утішити себе, я вирішила, що він співчуває мені.

А Сарчимеліа, видно, ніяк не міг дочекатися на дорозі нової жертві!. Минав час, а його все не було. Нарешті він з’явився, ведучи поперед себе двох чоловіків і трьох жінок — діла ватага. Він почав їх спритно обдирати і так захопився цією роботою, що не помітив, як підійшло від лісу двоє чоловіків. Один ішов попереду; уявіть собі таку картину: до пояса він голий, а ноги його були простромлені в рукава сорочки. Поділ тієї сорочки він підняв до пояса і тримав рукою. Мабуть, іншого виходу в нього не було!.. За ним ішов елегантно одягнений чоловік з револьвером, націленим йому в спину. На чоловікові начіпляно було багато всякої зброї, а окремо — та, що недавно належала його бранцеві, так дивовижно зодягненому. Вони прямували до Сарчимеліа й награбованого ним добра.

Поява цих двох людей була така несподівана й чудернацька, що вразила всіх. Наш вартовий просто остовпів, подумавши, мабуть, що все це йому сниться. Коли озброєний чоловік порівнявся з гуртом пограбованих чоловіків, хтось з них вигукнув:

— О-о-о-ох!.. Це ж Дата Туташхіа!

— Що сталося, Дзуку? — безпорадно промимрив наш вартовий, звертаючись до напівголого бранця, але той не відповів.

Ухопившись за поділ сорочки, Дзуку покірно йшов уперед. Тоді вартовий перевів погляд на чоловіка, якого назвали Датою Туташхіа, тупо стежачи за його рухами. Сарчимеліа і його помічник теж заклякли. А тим часом безногий чоловік, улучивши хвильку, ліг долілиць, блискавично, ривком, підповз до вартового, схопив величезний камінь і, звівшись на одну ногу, вдарив вартового каменюкою по голові. Сарчимеліа хотів був бігти на допомогу своєму товаришеві, але озброєний гість націлив на нього револьвера, і він ураз осів. Вартовий упав. Потім безногий ліг на землю, користаючись тілом вартового як заслоном і опорою для рушниці, і націлився в Сарчимеліа. Усі завмерли, хтось крикнув:

— О-о-о-ох!.. Той, у сорочці замість штанів... То ж бандит, що сидів на пагорку й свистів! — Виявляється, вигукнув це той самий пограбований, що перший упізнав Дату Туташхіа.

Дата Туташхіа озирнувся, ступив кілька кроків і порівнявся з Сарчимеліа.

Я не знаю мегрельської мови й розуміла не все. Але потім мені переклали все до слова. Так, по порядку, я й розкажу.

— Сарчимеліа!.. І ти... Не знаю, як тебе величають! — Він показав на другого розбійника.— Ану складіть зброю, осюди! — Туташхіа показав, куди саме.

Розбійники й не поворухнулися. Сарчимеліа, звичайно, знав, що на нього націлено дуло безногого. Револьвер Туташхіа впирався мало не в зуби другого, а третій тримався за свою сорочку. Противитися нелегко, нічого не скажеш, але й здаватися їм теж ой як не хотілося. Безногий у цю мить вистрілив. Куля просвистіла між розбійників і втонула в листі.

— Руки вгору! — закричав Туташхіа.

Один з бандитів ураз виконав наказ, а Сарчимеліа зволікав, але помаленьку теж підняв руки.

Тоді Туташхіа обернувся до чоловіків:

— Будь ласка, підійдіть хто-небудь сюди!

Ширер виявився найспритніший від усіх і, не чекаючи вказівок, позабирав у грабіжників зброю, поскладав її в купу. Та ще й гарненько обшукав їх і все, що знайшов, теж позабирав. Закінчивши цю процедуру, він з усієї сили вдарив по голові Сарчимеліа, а тоді його товариша і, оглушених, повалив їх на землю. А безногий тим часом поскакав до мішків з награбованим, знайшов там свій протез і швидко надів його... Потім він вивернув з купи речей мою амазонку й підніс мені:

— Добродійко, я такий винний перед вами, через мене оцей мерзотник ударив і образив вас.

Ось за яких обставин я познайомилася з Гогі. Тоді ми не знали ні імен, ні прізвищ одне одного. А зустрілися лише сьогодні.

Гогі обійшов увесь стіл, поцілував руку Нано і повернувся на своє місце.