Розділ «Частина ІІ. Мул»

Він звернувся до Еблінга Міса, чиї ясні маленькі очі, здавалося, не цікавилися нічим, крім келиха в руці, що був наповнений чимось червоним:

– На Притулку кажуть, що коли в печері гасне світло, порядні та працьовиті люди лягають спати.

– Ви лягаєте набагато пізніше?

– Ні! Вибачте, що викликав вас так пізно, Місе. У ці дні ніч мені більше до душі. Хіба це не дивно? Люди на Притулку суворо визначили для себе, що відсутність світла означає час для сну. І я теж. Але зараз все інакше…

– Ви ховаєтеся, – рішуче сказав Міс. – Вдень ви серед людей, і відчуваєте, що їхні погляди й надії спрямовані на вас. Вам важко це витримувати. А коли вони сплять, почуваєтеся вільним.

– Ви теж це відчуваєте? Це жалюгідне відчуття поразки?

Еблінг Міс повільно кивнув.

– Так. Це загальний психоз, клята масова паніка. О Галактико, Ранду, а на що ви сподівалися? Ось вам ціла культура, доведена до сліпої, беззастережної віри у народного героя з минулого, який все розпланував і дбає про кожну мить їхніх жалюгідних життів. Такий спосіб мислення має релігійне підґрунтя, а ви розумієте, що це означає.

– Анітрохи.

Міс не любив, коли йому доводилося щось пояснювати. Ніколи не любив. Тому він загарчав, глянувши на довгу сигару, яку задумливо тримав між пальцями, і сказав:

– Це притаманне міцній вірі. А віри не можна легко позбутися після великого шоку – і через це стаються справжні психічні розлади. У легких випадках ідеться про істерику та хворобливу невпевненість. У важких – божевілля й самогубство.

Ранду гриз ніготь.

– Тобто, із поразкою Селдона зникла наша опора, а оскільки ми занадто довго на нього покладалися, наші м’язи атрофувалися настільки, що ми нездатні самотужки встояти на ногах.

– Саме так. Метафора доволі незграбна, але все насправді так.

– А ви, Еблінгу, що з вашими власними м’язами?

Психолог зробив довгу затяжку і випустив дим.

– Втратили форму, але не атрофувалися. Моя професія обумовлює незалежне мислення.

– І ви бачите порятунок?

– Ні, але він мусить бути. Можливо, Селдон не передбачив появу Мула. Можливо, він не гарантував нам перемогу. Але ж і поразку він нам теж не гарантував. Він лише вийшов із гри, і ми лишилися самі. Мула можна перемогти.

– Як?