Розділ «Частина ІІ Пошукова експедиція фундації»

Проте її обличчя швидко проясніло, і широкий ротик розтягнувся в самовдоволеній усмішці. Вона обережно понюхала папір. Саме такими повинні бути елегантність і шарм. І каліграфія на висоті.

Машинку доставили два дні тому на її перший дорослий день народження. Вона сказала:

– Але ж, тату, кожен… ну просто кожен у класі, хто має бодай маленькі претензії на те, щоб кимось стати, має такий пристрій. Клавішними машинками не користується ніхто, крім старих зануд…

Продавець сказав:

– Ви не знайдете ніде кращої моделі, яка би, по-перше, була настільки компактною, а по-друге, настільки легко пристосовувалася. Вона писатиме та розставлятиме розділові знаки відповідно до змісту речення. Природно, що це неабияка запомога в навчанні, позаяк ця модель заохочує користувача до правильних вимови та дихання задля забезпечення грамотного письма, не кажучи вже про те, що безпомильна пунктуація потребує ще й чіткої дикції користувача.

Проте навіть після цього тато схилявся до думки придбати звичайну друкарську машинку, так наче подарунок призначався не їй, а якійсь засушеній учительці, та ще й на додачу старій діві. Та коли машинку доставили, це була саме та модель, яку вона хотіла (хоча для того, щоб її отримати, можливо, й знадобилося трохи більше плачу й сопіння, ніж це личить дорослій чотирнадцятирічній дівчині) – і створені нею твори були написані чарівним і абсолютно жіночним почерком, із прегарними великими літерами, яких ще світ не бачив.

Навіть від написаної стенографом фрази «От дідько» віяло якимись чарами.

Але тепер їй потрібно зробити все як слід, тож вона випросталася в кріслі, по-діловому розмістила перед собою чернетку і почала диктувати знову, рішуче і чітко – втягнувши живіт, випнувши груди і ретельно контролюючи дихання. Слова вона вимовляла наспівно, з драматичною напругою:

«Майбутнє плану Селдона.

Упевнена, що передісторія Фундації добре відома всім, хто мав щастя здобути освіту в системі ефективних та добре укомплектованих шкіл нашої планети.

(Ось так! Це повинно сподобатися навіть міс Ерлкінг, цій старій відьмі.)

Ця передісторія є здебільшого передісторією великого плану Гарі Селдона. Ці дві передісторії є одним цілим. Але більшість людей сьогодні подумки запитує себе, чи втілюватиметься цей План далі у всій своїй великій мудрості, чи він буде підступно знищений, чи, можливо, його вже знищено.

Щоб це зрозуміти, мабуть, найкраще буде швидко пройтися по деяких основних моментах Плану, яким він уявлявся людству досі. (Цю частину було легко писати, бо новітню історію вона вивчала у минулому семестрі.)

У ті дні, майже чотири століття тому, коли Перша Галактична Імперія рухалася до цілковитого занепаду, що передувало остаточній смерті, один чоловік – великий Гарі Селдон – передбачив, що наближається її кінець. За допомогою науки психоісторії, тонкоші математичних розрахунків якої вже давно забуті,

(Вона зупинилася, трошки засумнівавшись. Дівчина була впевнена, що слово «тонкощі» вимовляється через «ш», але на папері це мало трошки інший вигляд. Ну добре, машина не могла помилитися…)

він і люди, які працювали з ним, змогли передбачити напрямок великих соціальних та економічних течій, що в той час охопили Галактику. Вони змогли зрозуміти, що якщо Імперію залишити напризволяще, то вона розпадеться, і потім мине щонайменше тридцять тисяч років анархійного хаосу, перш ніж виникне нова імперія.

Було вже занадто пізно, щоб запобігти великому Падінню, але ще можна було принаймні скоротити проміжний період хаосу. Таким чином був розроблений План, за допомогою якого Другу Імперію від Першої відділяло лише одне тисячоліття. Минає вже четверте століття цього тисячоліття, і багато поколінь уже завершило своє життя, в той час як План продовжує свій невблаганний рух.

Гарі Селдон заснував дві Фундації на протилежних кінцях Галактики таким чином і за таких обставин, щоб знайти найкраще математичне вирішення для своєї психоісторичної проблеми. В одній із них, на нашій Фундації, заснованій тут, на Термінусі, були сконцентровані природничі науки Імперії, і спираючись на ці науки, Фундація була в змозі витримати на краю Імперії натиск варварських королівств, які відкололися і стали незалежними. Фундація, своєю чергою, змогла завоювати ці недовговічні королівства завдяки керівництву кількох мудрих та героїчних людей, таких, як Сальвор Гардін та Гобер Меллоу, котрі дохідливо витлумачили План і провели нашу землю крізь

(Вона також написала тут «тонкоші», але вирішила не ризикувати вдруге.)

ускладнення. Всі наші планети досі шанують пам’ять про них, хоча відтоді минули століття.