Розділ «Частина ІІ Пошукова експедиція фундації»

– Не заперечуєте, якщо запитаю, сер? Скільки їй років?

– Позавчора виповнилося чотирнадцять.

– Чотирнадцять? О велика Галактико… Скажіть, а вона колись говорила, що одного дня збирається вийти заміж?

– Ні, не говорила. Принаймні, мені.

– Ну, якщо вона колись збереться за когось, то пристрельте його. Я маю на увазі того, за кого вона збереться вийти заміж. – Він серйозно подивився старому в очі. – Я серйозно. Немає нічого жахливішого в житті, ніж жити разом із такою, якою вона стане у двадцять років. Звичайно, я жодним чином не хочу вас образити.

– Я не ображаюся. Гадаю, я чудово розумію, що ви маєте на увазі.

А нагорі об’єкт їхнього уважного аналізу втомлено всівся перед стенографом і похмуро вимовив: «Майбутнє плануселдона». Стенограф із безмежною самовпевненістю перетворив ці слова на елегантні рукописні великі літери:

МАТЕМАТИКА. Синтез обчислення n-змінних та n-вимірної геометрії є основою того, що Селдон колись назвав «моєю маленькою алгеброю людства»…

Галактична енциклопедія

8. План Селдона

Уявімо кімнату.

Місцерозташування цієї кімнати наразі нас не цікавить. Достатньо сказати, що переважно саме тут функціонувала Друга Фундація. Ця кімната століттями слугувала осідком чистої науки – однак там годі було знайти хоч один із тих пристроїв, із якими людство впродовж багатьох тисяч років ототожнювало науку. Це була інша наука, що оперувала лише математичними поняттями, до певної міри нагадуючи філософії стародавніх рас у ті примітивні доісторичні часи, які передували появі технологій, коли людина ще не вийшла за межі свого єдиного, тепер уже напівзабутого світу.

Отже, по-перше, в цій кімнаті, захищеній потугою психічної науки, яку донині не змогла здолати вся об’єднана фізична міць Галактики, перебував Головний Випромінювач, у життєво важливих частинах якого зберігався весь план Селдона.

По-друге, в цій кімнаті була ще й людина – Перший Спікер. Він був дванадцятим у династії головних охоронців плану Селдона, і його титул означав єдине: на зборах лідерів Другої Фундації він виступав першим.

Попередник Першого Спікера розгромив Мула, але руїни, що зосталися після цієї гігантської боротьби, все ще захаращували шлях Плану… Вже двадцять п’ять років Перший Спікер і його адміністрація намагалися змусити Галактику впертих і недалекоглядних людських істот повернутися на визначений шлях… Це було неймовірно важке завдання.

Коли відчинилися двері, Перший Спікер підняв голову. Навіть зараз, у цій кімнаті, він розмірковував на самоті про оті двадцять п’ять років власних зусиль, що тепер хоч і повільно, проте неминуче наближаються до кульмінації. Та навіть зараз, будучи цілковито поглинутим цими думками, він дивився на гостя зі спокійною надією. Юнак, студент, один із тих, хто міг би, зрештою, перебрати на себе цю справу.

Юнак нерішуче затримався у дверях, тож Першому Спікерові довелося підійти до нього і, по-дружньому поклавши руку на плече, завести його у кімнату.

Студент сором’язливо усміхнувся, і Перший Спікер, помітивши це, промовив:

– По-перше, я повинен пояснити, чому ви тут.

Тепер вони дивилися один на одного через стіл. Ніхто з них не розмовляв у традиційному сенсі слова для будь-кого в Галактиці, хто не є членом Другої Фундації.