— Ені уде ае?
Генрі кивнув.
— Таблетки тобі допоможуть. Потрібно тільки трошки почекати. Ми все ще на лінії, Даддітсе?
Даддітс рішуче кивнув і показав уперед. «Хотів би я знати, що він там бачить», — подумав (чи не вперше) Генрі. Одного разу він запитав Піта, і той відповів, що це щось на зразок нитки, іноді ледь помітної. «Найкраще, коли вона жовта, — сказав Піт. — Жовте найлегше простежити, не знаю чому».
Але якщо Піт насилу розрізняв тонку жовту нитку, то Даддітс, напевне, бачив широку жовту смугу або навіть дорогу з жовтої цегли, якою йшла Дороті в країні Оз.
— Якщо лінія зійде на іншу дорогу, скажеш, гаразд?
— Я ау.
— Ти ж не заснеш?
Даддітс похитав головою. Узагалі-то, він ніколи ще не здавався настільки жвавим і бадьорим. Очі на виснаженому обличчі сяяли. Генрі подумав, що так іноді лампочки загадковим чином спалахують, перед тим як згаснути назавжди.
— Якщо відчуєш, що засинаєш, скажи, і ми зупинимося. Добудемо тобі каву. Нам зараз не можна спати.
— О-ей.
Коли Генрі повільно повернувся, рухаючись якомога обережніше, щоб не сколихнути біль у всьому тілі, Даддітс додав:
— Ей ое еону.
— Невже? — задумливо промовив Генрі.
— Що-що? — запитав Овен. — Не зрозумів.
— Він каже, Сірий хоче бекону.
— Це важливо знати?
— Не знаю. Тут є звичайне радіо, Овене? Хочу послухати новини.
Звичайне радіо висіло під приладовою дошкою і, судячи з усього, було встановлене там зовсім недавно. До заводської комплектації воно не входило. Овен потягся до нього і ледве встиг ударити по гальмах, коли прямо перед ними звідкілясь виринув «понтіак» — седан, передній привід, літні шини. «Понтіак» занесло в один бік, потім в інший, потім він нарешті, вирішивши ще якийсь час залишатися на дорозі, рвонув уперед. Незабаром він розігнався десь, за прикидками Генрі, до шістдесяти миль на годину[196], не менше, і почав відриватись. Овен спохмурнів.
— Я, звичайно, розумію: я тільки пасажир, а ти водій, — сказав Генрі, — але, якщо цей хлопець може так гнати без зимової гуми, чому б і нам не додати газу? Непогано б скоротити відстань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ловець снів» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 3 Квеббін“ на сторінці 49. Приємного читання.