Розділ «Частина перша. Кривава забава»

— А я от не хочу. Я думаю, що це, блін, найскаженіша штука, яку я коли-небудь чув. Щось таке роблять, програвши заклад.

Її обличчя напружилося.

— Та ну? А мені здалося, що це ти на днях виголошував благородні промови. А коли мова заходить про те, щоб докласти рук до того, про що патякав язик…

— Тпру, зажди. — Він не образився й усміхнувся. — Я ж не відмовився, правда? Принаймні поки що.

— Ти…

— Зажди. Просто зажди. Дай сказати. Ти хочеш, щоб я запросив Керрі Вайт на Весняний бал, — гаразд, це ясно. Але є кілька речей, яких не розумію.

— Кажи. — Вона нахилилася вперед.

— Перше — що з цього вийде хорошого? І друге — навіть якби я її запросив, чого ти думаєш, що вона погодилась би?

— А чого б вона… Як це не… — Вона затнулася. — Ти… всім подобаєшся і…

— Ми обоє знаємо, що в Керрі нема причин приязно ставитися до тих, хто всім подобається.

— З тобою вона піде.

— Чому?

Притиснута його питанням, вона глянула на Томмі водночас зухвало й гордо.

— Я бачила, як вона на тебе дивиться. Вона запала. Як половина дівчат у Юені.

Він закотив очі.

— Кажу тобі, — впиралася Сью. — Вона не зможе відмовитися.

— Нехай, я тобі повірю, — сказав він. — Як щодо іншого питання?

— Тобто що з цього буде хорошого? Ну… вона виповзе зі своєї мушлі, звісно. Стане… — Вона затнулася.

— Частиною цього світу? Та годі, Сьюз. Ти ж не віриш у таку маячню.

— Гаразд, — сказала вона. — Може, й не вірю. А можливо, мені й досі здається, що я повинна дещо виправити.