Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України

Туристичне краєзнавство

призвів до нового закриття монастиря. У 1942 р., незважаючи на війну, сюди наважилися повернутися черниці під настоятельством ігумені Рафаїли. Вони відреставрували церкву та келії, заходилися обробляти землю, тримати худобу, шити ковдри та подушки на продаж, допомагати бідним сім'ям. Німці їх не зачіпали, однак атеїстична радянська влада в 1962 р. вдруге розігнала монахинь, сплюндрувала й закрила обитель, а все її цінне майно розікрала. І щойно на хвилі національного й духовного відродження у 1989 р. Свято-Троїцький монастир повернули православним монахам.

З трьох боків Свято-Троїцький монастир оточують двометрової товщини кам'яні мури заввишки до 6 м. З четвертого, північного боку — скельне урвище до урізу Збруча з викутими у ньому печерами. Келії мають готичні склепіння й вузькі вікна-бійниці. Біля в'їзних воріт височіє триповерхова дзвіниця. Під житловими й господарськими будовами існують просторі підземні каземати, в яких, бувало, і катували, і в довічному ув'язненні утримували, і живцем замуровували тих, хто сповідував віру Христову не так, як би цього хотілося католицьким володарям Подільського краю. Також є підземні ходи у навколишні ліси, якими в часи найважчих татарських і турецьких облог ченці евакуювали себе й майно обителі.

Під стінами монастиря у скельному урвищі є рукотворна чернеча печера, яка складається з кількох тісних келій з кам'яними ложами і нішами під ікони й свічки та вузького десятиметрового коридору між ними з одним-єдиним віконцем, продовбаним назовні.

Летичівський замок закладено на високому мисі, утвореному злиттям Південного Бугу та його притоки Вовка, приблизно на півдорозі з Кам'янця у Меджибіж.

Поселення над Бугом існувало з давньоруських часів. Періодом XI—XIII ст. датуються археологами залишки його дерев'яно-земляних укріплень. У середині XIV ст. їх зміцнили воєводи князів Коріатовичів. Ця дерев'яно-земляна фортеця проіснувала до кінця XVI ст., зазнавши неодноразових татарських плюндрувань.

Магдебурзьке право Летичів отримав у 1429 р., з 1601 р. місто стало центром повіту. За наказом сейму Речі Посполитої у 1598 р. кам'янецьким старостою на місці старої й дуже понищеної дерев'яно-земляної фортеці Коріатовичів зводиться кам'яний замок.

Замок був прямокутним у плані, з чотирма круглими кутовими та чотирикутною в'їзною баштами. До нашого часу залишилася лише одна з цих башт із бійницями і горішнім зубчатим заборолом. Оборонний характер у місті має також Успенський костел 1606—1638 рр.

Північ Хмельницької області — літописна Болохівська земля історичного Волинського краю — репрезентована замками в давньоруських містах Ізяславі й Старокостянтинові,

Ізяслав — багатий літописний град Болохівської землі — лежить у луці широкоплесої поліської красуні Горині на південній окраїні кількасоткілометрового пралісового поясу Малого Полісся. Від буремного періоду XVI—XVIII ст. у ньому збереглося кілька атракційних пам'яток оборонно-сакральної архітектури, зокрема костел Іоанна Хрестителя (1599 р.), бернардинський монастир (початок XVII ст,) та костел Св. Йосифа (1750— 1760 рр.).

Від могутнього колись кам'яного замку, на місці давньоруського дитинця, закладеного в середині XIV ст. Любартом Гедиміновичем й значно розбудованого в 1539 р., після руйнівного османського вторгнення на Поділля в 1672 р. до нашого часу збереглися лише руїни. У не менш занедбаному стані перебуває магнатський палац XVIII ст.

Старокостянтинів — одне з найбільших пізньосередньовічних міст Поділля — лежить у луці широкоплесого Случа. Місто засноване у 1561р. Тоді ж (1561—1571рр.) на гострокутому мисі, утвореному впадінням Ікопоті у Случ, розпочалося будівництво кам'яного замку, від міста його відокремлювали оборонний вал з частоколом і глибокий рів, заповнений річковою водою.

Старокостянтинівський замок неодноразово витримував штурми кримських татар. На початку національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького в місто переможно вступили полки М. Кривоноса. 18 липня 1648 р. під Старокостянтиновом селянсько-козацькі загони, очолювані М. Кривоносом, розбили шляхетські полки коронного гетьмана Речі Посполитої Ієремії Вишневецького та Домініка Заславського. У вересні цього ж року тут було вщент розгромлено польську армію, яка відступала з-під Пиляви.

Найбільшого плюндрування місту й замку завдало османське вторгнення на Поділля у 1672 р., однак після повернення поляків у край в 1699 р. замок і князівський палац були відбудовані.

Зараз від Старокостянтинівського замку XVI—ХУШ ст. залишилося небагато: перший поверх в'їзної башти і частина прилеглої кам'яної стіни з бійницями (XVI ст.). У північній частині замку височіє двоповерховий князівський палац, замкова церква і дзвіниця XVII—XVIII ст. (рис. 5.18).

Замок у Старокостянтинові

Рис. 5.18. Замок у Старокостянтинові

На відміну від Західного й Центрального Поділля, у східній частині реґіону збережених замків практично немає. Вінниччина у середині XVII ст. стала епіцентром вибуху гніву народного проти ненависних польських поневолювачів. Буремні події

національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького буквально не залишили каменя на камені від могутніх магнатських замків у Буші, Барі тощо, помістях Середнього Подніпров'я й Східного Поділля.

До нашого часу на Вінниччині збереглися лише руїни замку у Буші (башта XVII-XIX ст.), Озаринцях (1657 р.), Селищі (башта Черленківського замку XVI ст.), Шпикові (Надбрамна башта замку Свейковських, XVII ст.), палац Потоцького в Тульчині (XVHI ст.) та оборонні монастирські мури першої половини XVІІ ст. у центрі Вінниці (в яких нині діє обласний краєзнавчий музей та архів).

Статус Державного історико-культурного заповідника надано пам'яткам смт Буша, а яких наявні перебудована в XIX ст. башта та засипані землею льохи-підземелля колишнього замку. Однак, туристів вабить сюди, передусім, унікальне дохристиянське святилище ранніх слов'ян з барельєфним зображенням міфологічного сюжету.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України“ на сторінці 18. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

  • Особливості розвитку краєзнавства в Галичині

  • Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. —1939 р.)

  • Розвиток краєзнавства в Українській PCP у 1920—1940-х та повоєнних роках XX ст.

  • Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців

  • Розділ 2. ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО УКРАЇНИ: ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

  • Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства

  • Функції та методи дослідження національного краєзнавства

  • Джерела національного краєзнавства

  • Висновки

  • Розділ 3. ТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

  • Сучасний стан туристичної картографії в Україні

  • Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти

  • Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті

  • Знакування туристичних маршрутів на місцевості

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

  • Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд

  • Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

  • Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону

  • Висновки

  • Розділ 5. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ

  • Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

  • Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України
  • Використання замків і фортець у туризмі

  • Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в оздоровчих цілях

  • Класифікація курортів України

  • Географія населених пунктів України, віднесених до курортних

  • Висновки

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕР ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТУРИЗМУ

  • Печери України як пам'ятки природи

  • Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей

  • Розділ 8. МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Роль музеїв у розвитку суспільства

  • Класифікація музеїв України

  • Визначні музеї України

  • Львів — місто-музей і місто музеїв

  • Висновки