Кофейне дерево

Товарознавство продовольчих товарів

Стрункі ряди кофейних дерев зростають у тіні тропічних велетнів, які немовби прикривають плантацію від пекучого сонця. Кращі сорти колумбійського кофе розводять у затінку, і це є однією з особливостей місцевого способу вирощування кофейних дерев.

Кофейні дерева обов'язково підрізають, щоб вони не були вище 2 м. Це не тільки посилює плодоношення, а й поліпшує якість плодів. Грона кофейних плодів обліплюють усі гілочки. Плоди, як правило, різнобарвні, бо на гілках одного й того самого дерева і навіть на одній гілці в одному гроні вони дозрівають у різний час. Для одержання високоякісного кофе вибираються вручну лише зовсім стиглі ягоди, таким чином до однієї і тієї ж гілки збирачу доводиться повертатися кілька разів. Плоди не повинні також перезріти, бо це знижує їхню якість.

Ґрунт під деревом регулярно прополюється, і лише де-не-де вид-ніються невеликі килимки з дрібних рослинок, що трохи нагадують наші фіалки.

Проте не лише чудовий клімат, тінь, належний догляд за плантацією та збирання виключно стиглих плодів визначають якість кофе. Біля домівок колумбійців, серед квітучих гібіскусів та яскравих бугенвілей, можна побачити спеціальні машини, котрі служать для відокремлення м'якуша від насіння. Одержане сухе насіння і є товарною продукцією, яка надходить у країни, що споживають кофе. Там воно піддається остаточному обробленню: з нього знімають оболонки, полірують, сортують.

Сухі зерна кофе містять 34% клітковини, 12 води, 10-13 жирів, 1516 цукрів, декстринів і кислот, 10% білків. Цінність кави залежить від наявності в ній алкалоїдів кофеїна, якого залежно від сорту буває від 0,65 до 2,7%.

Високі і лікувальні властивості кофе. Вже давно доведено, що кава знімає головний біль, покращує кровообіг, обмін речовин, посилює дихання. Настій сирого кофе корисний при коклюші та нервових розладах, а також при артриті та подагрі. Напій з піджарених зерен кофе збуджує нервову систему, серцеві м'язи, зменшує виділення вуглекислоти у легенях.

Кофе позитивно діє при спазмах шлунка, його вживають від зубного болю та при отруєннях наркотиками. Настоєне, але не кип'ячене кофе ефективно впливає на перистальтику кишечника. Не так давно з'явилися дані, які стверджують, що кава у суміші з молоком або червоним угорським вином допомагає при тифі та епідемічній дитячій холері. Корисна дія кофе^ при загрозливій анемії головного мозку, коли людина знепритомнює. Ного не слід вживати при повнокрів'ї та високому кров'яному тискові, при певних видах іпохондрії, туберкульозі та деяких інших захворюваннях.

Відходи від оброблення кофе, що становлять 60% урожаю, багаті на кальцій, фосфат, фосфорну кислоту, і тому їх використовують як добриво, йдуть відходи на паливо і на виробництво кофеліту - пластичного матеріалу з високими ізоляційними властивостями.

Про кофе немає літературних даних до початку XV ст., і тому можна вважати, що це порівняно молода культура. Походження її пов'язане з двома країнами - Ефіопією та Йеменом.

У XV-XVI ст. Аравія була єдиною країною кофе - "кахва". З того часу йємен утопає у кофейних садах. Кофейні дерева вирощують на терасах, застосовуючи штучне зрошення. Відомо, що відносини Ефіопії з Йеменом існували ше в IV ст. і тому природно, що кофе було запозичене Йеменом з Ефіопії.

В ^Ефіопії кофейні дерева не культивувалися; ще довго після того, як в Иємені їх почали вирощувати, ефіопи все-таки не вживали його, бо, будучи християнами, вони дотримувались заборони на каву, накладеної церквою. Кава вважалась магометанським винаходом.

Дикоросле кофейне дерево аравійське було знайдено Ротом в 1843 р. у Південній Ефіопії. Вчений писав, що в Ефіопії вживали каву таємно, нехтуючи законом. Відомо також, що кочовники та караванщики в цій країні давно знали про збуджувальні властивості кофе. Дію кофе на нервову систему помітили пастухи Ефіопії, спостерігаючи, як кози та вівці, наївшись плодів, що опали з диких чагарників кофе, не спали вночі.

Каву могли вживати провідники караванів, бедуїни. І зараз, виряджаючись в дорогу, вони беруть з собою все необхідне для приготування кави. Та ніхто, мабуть, не вміє приготувати такий ароматний, густий і міцний напій, як араби Йемена та бербери Північної Африки. Європейці же дізнались про кофе значно пізніше, у першій половині XVII ст., а першу кав'ярню відкрито у Лондоні 1652 р.

Наприкінці XVII ст. голландці почали культивувати кофейні дерева на острові Шрі-Ланка, де з 1825 р. плантації їх зайняли значні площі.

У Південну Америку кофе було завезене 1740 p., a дещо пізніше у Бразілію, де його культура швидко поширилась.

Крім кофейного дерева аравійського, культивуються і інші, серед яких заслуговують на увагу кофейне дерево ліберійське (Coffea liberica) та кофейне дерево могутнє (Coffea robusta).

Кофейне дерево ліберійське - досить високе, до 12 м заввишки, з пірамідальною кроною із великих, 16-35 см завдовжки і 6-15 см завширшки шкірястих листків. Плоди трохи більші, ніж у кофейного дерева аравійського, видовжені, 2-3 см у діаметрі. Насіння містить 1,061,45% кофеїну.

У дикому стані зростає у тропічній Західній Африці, а культивується від Сенегалу до Східної Африки, на Шрі-Ланка, в Індонезії. В культурі воно не потребує притінення, стійке до грибкових захворювань листків. Якість цього виду кофе задовільна.

Кофейне дерево могутнє - невисокий чагарник, 2-5 м заввишки, з світло-зеленими еліптичними або ланцетними листками до 20 см завдовжки та 5-11 см завширшки. Квітки білі або рожеві, квітує дерево 2-3 дні. У дикому стані зростає в екваторіальних лісах і саванах Конго, до 1300 м над рівнем моря.

Вирощується нині на великих площах, бо цей вид виявився най-придатнішим для одержання розчинного кофе. Кращі посадки його розміщуються на рівнині. Культивується воно на Яві, Шрі-Ланка, в Індії, Малайзії, на острові Суматра, а також в Конго, на Мадагаскарі, в Кенії та інших країнах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавство продовольчих товарів» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кофейне дерево“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Світ водоростей

  • Незвичайні рослини

  • Рослини-хижаки

  • Рослини-паразити

  • Рослини-напівпаразити

  • Рослини-верхолази

  • Симбіоз серед рослин

  • Явище алелопатії

  • Гіганти і карлики рослинного світу

  • Трави

  • Рослинні метаморфози

  • Космополіти і ендеміки

  • "Оленячиймох", або ягель

  • Аконіти

  • Цілющі рослини

  • Реліктові рослини

  • Найбагатші медоноси

  • Плоди екзотичних рослин

  • Хлібини на дереві

  • "Мавп'ячий хліб"

  • Королева пальм

  • "Дині" на дереві

  • Авокадо

  • Кофейне дерево
  • Шоколадне дерево

  • Цукеркове дерево

  • Маніок

  • Рослини луків і боліт

  • Багно звичайне

  • Бобівник трилистий

  • Вербозілля лучне

  • Вовче тіло болотне

  • Гірчак перцевий, водяний перець

  • Дягель лікарський

  • Жовтець повзучий

  • Зірочник злаковидний

  • Китник лучний

  • Коронарія зозуляча, зозулин цвіт

  • Образки болотні

  • Осот городній

  • Пижмо звичайне

  • Плетуха звичайна

  • Розхідник звичайний

  • Слабникводяний

  • Теліптерис болотяний

  • Чемериця Лобелієва

  • Степові рослини

  • Айстра заміщуюча

  • Безсмертки однорічні

  • Вероніка австрійська

  • Воловик гмеліна

  • В 'язіль барвистий

  • Гіацинтик блідий

  • Горицвіт весняний

  • Грудниця волохата

  • Дивина фіолетова

  • Житняк гребінчастий

  • Залізняк колючий

  • Люцерна румунська

  • Незабудка дрібноцвіта

  • Півники низенькі

  • Подорожник степовий

  • Рястка фішерова

  • Сокирки волотисті

  • Таволга звіробоєлиста

  • Холодок багатолистий