На протилежність швидкоростучим є в природі й дуже повільнорос-тучі породи. Повільно ростуть у молодому віці дуби, ялини, ялиці, кедрові сосни, горіхи, гіркокаштани, липи, ялівці. Але рекордсменом серед них є тис ягідний. Щороку верхівка деревця приростає на 10-15 см. Тому в насадженнях, де він зустрічається, тисові дерева завжди найменші.
У рослинному світі є чимало цікавих прикладів швидкого і повільного росту дерев і кущів. Наприклад, деякі евкаліпти за рік відростають на 5-6 м. Рекордсмени за швидкістю росту - деревовидні бамбуки. Вони ростуть лише 30-45 днів, після чого ріст стовбура повністю припиняється. Проте за цей короткий період деякі бамбуки досягають колосальних розмірів, до 40-50 м висоти. Отже, за добу стовбур бамбука приростає на 1-1,5 м.
Повільним ростом характеризуються карликові кущі, які ростуть в посушливих напівпустельних і високогірних районах. Вони створюють подушкоподібну форму куща висотою до 10-15 см. Щороку така подушка приростає на 0,1-1 см, а подеколи і менше. Тому рослини цього типу дуже нагадують подушки мохів. Серед таких кущиків багато різноманітних представників з родин плюмбагові, бобові, вересові
Важливим показником при характеристиці дерев є якість деревини. Вона може бути міцна і крихка, легка і важка, стійка і нестійка проти загнивання, декоративна і недекоративна тощо. Серед дерев українського лісу високо ціняться за якістю деревини сосна, ялина, модрина, ясен, клен, бук. Але найкращою вважають деревину дуба. Вона не гниє, міцна, має гарну текстуру. Тому з дубової деревини виготовляють найякісніші дерев'яні споруди, меблі, технічні деталі. У мебльовиків високо ціниться деревина горіха, вона одна з найкращих для виготовлення меблів. Дуже стійка проти загнивання деревина модрини. Неперевершеною за технічними показниками є деревина тиса.
Зовсім інша деревина у липи. Вона світла і м'яка. Тому з неї легко вирізати різні предмети. М'яка деревина у верб та тополь. Але у перших вона крихка, а в останніх - гнучка. Тому деревину тополь часто використовують у будівництві. Наприклад, внутрішні частини будівель здавна виробляли з деревини осики. У приміщенні згодом така деревина твердішає і стає такою міцною, що її важко порубати навіть сокирою. А от зовні вживати деревину осики в будівництві не можна - швидко загниє. Так і береза: у приміщенні - це чудовий будівельний матеріал, а на подвір'ї - загниває за один рік.
У рослинному світі є чимало видів з цінною високоякісною деревиною. У піратинери вона важка, як камінь. У берези Шмідта, що росте на Далекому Сході, деревина може замінити метал. її так і називають "залізним деревом". Широко використовують у виробництві меблів червону деревину тропічного дерева махагонії, а також інших цінних видів. Надзвичайно легка деревина бальси, з якої Тур Хейєрдал побудував свій океанський пліт "Кон-Тікі". Але найлегшою в світі є деревина ешиномени віргінської. Вона в 25 разів легша від води. Близька до неї за легкістю і деревина альстонії розлогої з тропічних островів. А от деревина бамбуків зовсім не схожа на інших. Наче гігантська соломина, вона містить в собі багато повітря. Однак саме деревина бамбука надзвичайно міцна і важка. її використовують в будівництві, роблять з неї труби та інші господарські вироби.
Дерева і кущі флори України порівняно одноманітні за зовнішніми ознаками. Це пов'язано з умовами зростання, в яких вони знаходяться. Але там, де ці умови міняються, наприклад в посушливих південних областях, можна зустріти яскраво виражені відмінності в будові окремих органів рослин. Наприклад, ефедра двоколоса чи тамарикс чотиритичи-нковий Листки у них редуковані до прозорих майже непримітних лусок, а фотосинтезують лише молоді зелені стебла. Від того рослини дуже нагадують хвощі, які теж мають подібні морфологічні ознаки. Серед місцевих деревних порід немає видів з великими листками. Найбільші вони, мабуть, у сумаха дубильного чи у поширеного в культурі горіха волоського, до 30 см. Однак це просто ніщо порівняно з іншими деревними рослинами. Так, в аралії маньчжурської та горіха маньчжурського окремі листки досягають 1 м. Ще більше листя у тропічних рослин. Найбільші прості листки у равенали мадагаскарської. Кожна листова пластинка з гігантським черешком досягає довжини 12 м. Саме дерево має вигляд велетенського віяла, у якого все листя створює крону, розміщену в одній площині. Але найбільші в світі листки має пальма рафія, що росте в долині Амазонки. Розміри таких листків просто фантастичні: довжина - 22, а ширина - 12 м. Навіть черешок листка завдовжки 5 м.
Дуже різняться наші дерева і кущі квітками. Ті з них, які запилюються вітром, мають непримітні квітки: дуб, тополя, горіх. У комахозапильних рослин квітки яскраві, запашні, декоративні. З екзотичними рослинами півдня можна познайомитись у колекціях ботанічних садів та в оранжереях. На Кавказі вирощують акацію сріблясту. Потім її гілки з дрібними жовтими квітками продають під неправильною назвою "мімоза". Надзвичайно привабливі в парках квітучі магнолії з велетенськими, до 20 см в діаметрі, рожевими чи білими квітками. Яскраві віночки деревовидних півоній мають різноманітне забарвлення: від чисто-білого до темно-червоного; а з тонких гілок ліангліциній звисають довгі китиці лілових та лілово-фіолетових квіток.
Плоди у дерев теж різні. Вони можуть бути великими і твердими, як у горіха, дрібними і легкими, наче порошинки. Великі плоди падають просто з дерева, наприклад у яблуні. Дальша їхня доля залежить від тварин-поширювачів. Поживні вітамінами яблука або груші охоче поїдають птахи та звірі. Насіння не пошкоджується у них у шлунку. Потрапляючи разом з послідом в ґрунт воно проростає. Отже, соковиті плоди вишні, сливи, шипшини, глоду, горобини та інших подібних рослин розраховані на тварин, що живляться ними. Тому насіння у них проростає довго. Воно має тверду оболонку, яка гальмує проростання зародка. Інша річ, коли плоди пройшли обробку в шлунку тварини. Тоді шкірочка перестає гальмувати проросток.
У інших дерев насіння й плоди розраховані на волю вітрів. Таке насіння має різноманітне пристосування для польотів: крильця (у берези, сосни, клена), опушення (у верби, тополі). Негайно після попадання у вогкий ґрунт проростає насіння верби, тополі. Дуже швидко проростає насіння берези, в'яза. А от крилатки клена та ясена спочатку повинні пролежати під снігом зиму. Без цього вони не проростуть. Не тільки тварини і вітер розносять насіння. Допомагає їм і вода.
Насіння дерев буває велике і мале. Величезні горіхи кокосових пальм можуть важити понад 1 кг. Маса плодів динного дерева з тропічної Азії становить близько 2 кг. У баобабів плоди теж нівроку, до 35 см завдовжки і до 17 см завширшки. Але рекордсменом по плодах є ліана ентада з Південної Азії та Океанії. її боби досягають в довжину майже 2 м. її славу розділяє сейшельська пальма. Плоди у неї, щоправда, порівняно маленькі - якихось 30-45 см в діаметрі, проте важать вони до 25 кг кожен. А от у евкаліптів насіння дрібне, зовсім як порошинки.
Дерева і кущі в природних умовах розмножуються переважно насінням. Однак у багатьох видів нашої флори є й інші способи розмноження. Наприклад, осокір, вільха сіра та осика утворюють значну кореневу поросль. Подібним чином розмножуються також сливи, вишні, біла акація, терен та інші види дерев і кущів. Порослева здатність рослин збільшується, якщо зрубати головний стовбур чи пошкодити при оранці кореневу систему. Ось чому здатні до утворення порослі види не рекомендують висаджувати біля сільськогосподарських угідь та доріг. Поросль настільки сильна, що легко руйнує штучне покриття (асфальт, плити), якщо воно стає їй на перешкоді.
Листяні дерева і кущі після рубки утворюють пневу поросль, яка відновлює крону. Щоправда, поросль з пня ніколи вже не дасть стрункого стовбура. Такі порослеві дерева менш довговічні і швидше пошкоджуються шкідниками та уражуються хворобами. Тому коли в лісі ми бачимо березки, що по дві-три піднялися букетом з одного місця, це значить, що на місці зрубаного дерева виросла пнева поросль. Такий ліс має гарний вигляд, але якість деревини невисока.
Хвойні дерева після рубки порослі не створюють. Однак і тут є винятки. Наприклад, тис ягідний може підновлюватись порослю з пня після рубки. Подібним чином пневу поросль дає сосна смолиста, яку часто культивують в лісах Полісся. А от сосна гірська, що росте у високогір'ях Карпат, розмножується не лише насінням, іі й укоріненням гілок, тобто відсадками. Взимку гілки цієї сосни прилягають до поверхні ґрунту і припадають снігом. Навесні вони частково випростовуються, а частково лишаються притисненими до ґрунту. Так і вкорінюються. З роками важко знайти, де бере початок такий розчепірений кущ сосни.
Трави
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавство продовольчих товарів» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гіганти і карлики рослинного світу“ на сторінці 3. Приємного читання.
