Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки

Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів

Риба і побічні рибні продукти є основними натуральними джерелами ω-3 ПНЖК, зокрема ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот, які становлять особливу цінність для харчової й фармацевтичної промисловості. На відміну від традиційних способів вилучення жиру риб (таких як холодна екстракція або ферментативна екстракція), спосіб надкритичної рідинної СO2-екстракції за помірних умов (25 МПа і 313 °К) може бути ефективним для зменшення ступеня окислення жиру риби, особливо у випадку з високим вмістом ω- 3 жирних кислот (наприклад, жиру лосося), і кількості ряду домішок, таких як деякі сполуки миш'яку. Крім того, з урахуванням переваги надкритичного двоокису вуглецю в якості екстрагента був запропонований комбінований спосіб екстракції – фракціонування, що забезпечує видалення вільних жирних кислот і покращення якості жиру риби та є альтернативою процесам фізичного і хімічного очищення [36].

Встановлено, що виділення жиру із жировмісної рибної сировини, у тому числі печінки риб, може бути інтенсифіковано потужною низькочастотною ультразвуковою обробкою. Основною перевагою ультразвукового способу, на відміну від традиційної технології, є шанобливе ставлення до термолабільних компонентів сировини (поліненасичені жирні кислоти, жиророзчинні вітаміни А і D), які повністю зберігаються, а також інтенсифікація процесу екстрагування і збільшення виходу готового продукту. За такого способу виділений жир характеризується високим (до 97%) виходом і доброю якістю [37].

З метою підвищення частки ω-З жирних кислот запропонована кристалізація риб'ячого жиру. Для цього сирий риб'ячий жир кристалізували за температури -18 °С після розбавлення метиловим спиртом, гексаном або їх сумішшю (1:4) для збільшення вмісту ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот. Внаслідок такої обробки загальний вміст ω-3 кислот підвищено з 21,5 до 41,5% [38].

Мікроінкапсулювання жиру. Окрему групу оздоровчих продуктів може складати мікроінкапсульований жир. На прикладі жиру рибменхеден з розчинними волокнами рисових висівок виділимо деякі товарознавчі особливості цієї групи.

Емульсію, що містить очищений жир менхеден і розчинні волокна рисових висівок, піддають розпилювальній сушці в пілотній сушарці з метою отримання мікроінкапсульованого жиру. Емульсія містить добре ізольовані сферичні крапельки розмірами від 1 до 10 мкм і подібна псевдопластичній рідині з в'язкопружними властивостями. Показник окислення ліпідів у цій емульсії був нижчий відповідного показника емульсії, що містить жир менхеден без розчинних волокон рисових висівок під час зберігання обох емульсій за температури 20 і 40 °С протягом 88 год., а це свідчить про те, що волокна попереджують окислення ліпідів. Розрахована швидкість мікроінкапсульованого жиру (3,45х10-5 кг/с) була вищою, ніж фактична швидкість (2,31х10-5 кг/с). Енергія, необхідна для здійснення розпилювальної сушки емульсії, складала 12,232 кДж/кг. Мікрокапсули жиру містили 11,52% ейкозапентаєнової і 4,51% докозагексаєнової кислоти. Розміри 90% мікроінкапсульованих частин відповідали значенням у межах 8-62 мікрометрів [39].

Для покриття мікрокапсул підібрали харчовий альгінат натрію, β-циклбдекстрин, мальтодекстрин і ксантанову камідь. Основну увагу зосередили на впливі матеріалу покриття, умовах обробки і сушки капсул щодо ефективності інкапсулювання. Встановлено, що оптимальним покриттям для мікроінкапсулювання риб'ячого жиру є альгінат натрію [40].

Дослідили вплив складу матеріалу покриття і наявності Твій 20 у рецептурі емульсії на властивості мікрокапсул риб'ячого жиру, вироблених методом розпилювальної сушки. В якості матеріалу покриття використали сухе знежирене молоко (СЗМ), суміш 70% СЗМ і 33% мальтодекстрину, суміш 70% СЗМ і 30% лактози, суміш 70% СЗМ і 30% сахарози, а також ці ж матеріали у поєднанні з одним грамом Твій 20 на 100 г риб'ячого жиру. Емульсії висушували методом розпилення за температури 175 °С. Встановлено, що Твій 20 суттєво впливає на властивості емульсії і слабо, але відчутно збільшує ефективність інкапсулювання. Найкращу ефективність інкапсулювання і прийнятний рівень перекисного числа забезпечують суміші СЗМ з лактозою і сахарозою. Аналіз методом диференціальної скануючої колориметрії і ІЧ-спектрометрії з перетворення Фур'є показав відсутність хімічної взаємодії між риб'ячим жиром і матеріалом покриття мікрокапсул [41].

Мікроінкапсульований продукт готували із суспензії типу "масло у воді" жиру тунця (pH 4,9 або 6,0), що містить хітозан, крохмаль і глюкозу. Встановлене добре співпадання між індукційним періодом окислення в умовах прискорення процесу (80 °С, тиск кисню 5 бар), появою летких маркерів окислення риб'ячого жиру (пропаналю, 1-пентен-3-ола, 1-пентен-3-она, 2,4-(Z,Е)-гептадієналя) і рівнем втрат ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот протягом 4 тижнів за температури 25 °С. Всі показники окислення дозволили встановити, що порошок, приготований з емульсії з величиною pH 6,0, більш стійкий до окислення, ніж продукт, вироблений з емульсії з pH 4,9 [42].

Антиокислювачі жиру. На сучасному етапі розвитку значна увага приділяється прогнозуванню стійкості риб'ячого жиру в зберіганні з використанням відповідних методів, умов і антиокислювачів.

Метод FTIR і аналіз з використанням штучної нейронної сітки (ANN) використали для передбачення ступеня окислення жиру риби менхеден. Жир зберігали на світлі за температури 20 °С. Ступінь окислення визначали для первинних і вторинних окислювальних змін; пероксидне число (PV) і показник анізидину (AnV), що визначали методом FTIR, щоденно порівнювали з даними хімічного аналізу протягом 3-х тижнів зберігання. Значення хвильового числа і спектральної поглинальної здатності FTIR-спектрів використали для передбачення ступеня окислення жиру с використанням ANN. Встановлено, що зміни в межах між 3500 і 1700 см-1 і спектральна поглинальна здатність були пов'язані з PV і AnV, які визначено методом хімічного аналізу [43].

Досліджено вплив природних антиокислювачів біофлавоноїдної природи на процеси гідролізу і окислення фракції ненасичених ліпідів, отриманих із відходів від розбирання сьомги [44].

Дослідили розмір частинок, ζ-потенціал, ефективність уловлювання і ступінь насичення екстрактом Elsholtzif splendens наночастинок хітозану, отриманих іонним гелеутворенням. З підвищенням початкової концентрації екстракту ступінь насичення і значення ζ-потенціалу значно збільшуються, тоді як ефективність уловлювання і розмір частинок помітно зменшуються. Оптимальна концентрація екстракту для максимального насичення склала 0,8 мг/мл. Показано, що інгібіторна активність екстракту в ліпідному переокисленню суттєво підвищується за умови його включення всередину хітозанових наночастин [45].

Вивчені антиокислювальні властивості добавок кавової кислоти у рибний фарш з або без пшеничних дієтичних волокон. Виявлений значний проокислювальний ефект для пшеничного дієтичного волокна в рибному фарші під час зберігання в умовах охолодження, який значною мірою інгібірується за наявності 100 мг/кг кавової кислоти. У зразках, що містять кавову кислоту і пшеничне дієтичне волокно через 10 днів повністю інгібірується ліпідне окислення. Включення пшеничного дієтичного волокна з або без кавової кислоти призводить до зниження значень параметрів в аналізі профілю складу. Кавова кислота не зумовлює змін щодо ефективності зв'язування води. Автори дійшли висновку про те, що кавова кислота придатна для використання в якості природного антиоксиданту в реструктурованих продуктах із рибного фаршу з пшеничним харчовим волокном [46].

Риб'ячий жир, що містить 0,1, 0,2 або 0,5 мг/кг карнозинової кислоти або синтетичні антиоксиданти, зберігали 66 діб за температури 30 або 4 °С. Зміну якості продукту оцінювали за перекисним числом, вмістом кон'югованих дієнів, вільних жирних кислот і речовин, що взаємодіють з 2-тіобарбитуровою кислотою. Зміни жиру оцінювали методом ІЧ-спектроскопії з перетворенням Фур'є і ГХ-МС. Встановлено, що всі досліджені концентрації карнозинової кислоти більш ефективні, ніж вітамін Е, але діють слабкіше, ніж третинний бутил- гідрохінон. Оптимальною для забезпечення збереженості жиру є концентрація карнозинової кислоти 0,2 мг/г [47].

Методом електронного спінового резонансу встановлено, що стійкість до окислення сумішей пальмового олеїну і риб'ячого жиру підвищується зі збільшенням у них пальмового олеїну. Суміші з червоним пальмовим олеїном більш стійкі, ніж суміші з жовтим олеїном. Додавання аскорбилпальмітату і лимонної кислоти сповільнює утворення радикалів, тоді як лецитин такого впливу не забезпечує. Зберігання сумішей пальмового олеїну з риб'ячим жиром (4:1) за температури 30 °С підтверджує, що суміші з червоним пальмовим олеїном менш стійкі у зберіганні, ніж суміші, що містять жовтий олеїн. Суміш аскорбилпальмитату і лимонної кислоти сповільнює процес окислення в обох випадках. Вміст α-токоферолу і а-токотрієнолу знижується, тоді як кількість β-, γ- і σ-токотрієнолів під час зберігання залишається незмінною. Швидкість руйнування каротиноїдів не залежить від наявності риб'ячого жиру і аскорбилпальмітату [48].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація нерибних морепродуктів і риб. Родини і види риб

  • Риби морські

  • Рибні товари і продукти з переробленої риби та морепродуктів

  • МЕХАНІЧНЕ КУЛІНАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Обробка лускатої риби

  • Обробка безлускатої та окремих видів риби

  • Обробка риби для фарширування

  • Обробка риби з хрящовим скелетом

  • Формування та панірування напівфабрикатів з риби

  • Напівфабрикати з рибної січеної натуральної та котлетної маси

  • Обробка і використання рибних харчових відходів

  • Характеристика молюсків

  • Характеристика голкошкірих та морських водоростей

  • ТЕПЛОВА КУЛІНАРНА ОБРОБКА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Комбіновані способи теплової кулінарної обробки

  • Теплофізичні й технологічні принципи передавання тепла продукту

  • Нові способи теплової кулінарної обробки продуктів

  • Процеси, які відбуваються під час кулінарної обробки

  • ТЕХНОЛОГІЯ СТРАВ ІЗ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Страви з вареної риби

  • Страви з припущеної риби

  • Тушковані рибні страви

  • Страви із запеченої риби

  • Страви зі смаженої риби

  • Страви зі січеної натуральної риби і котлетної маси

  • Страви з ракоподібних

  • Страви з молюсків

  • Страви з голкошкірих

  • Страви з морської капусти

  • Вимоги до якості та зберігання страв із риби та нерибних морепродуктів

  • ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ

  • Раціональне використання побічної рибної і нерибної водної сировини у технології різних типів гідролізатів

  • Гелеутворюючі заливки, соуси, білкові концентрати, драглі, емульсійні та пастоподібні продукти

  • Удосконалення технології кулінарної продукції, напівфабрикатів і формованих виробів на основі раціонального використання сировини

  • Кулінарні вироби

  • Розширення асортименту рибних продуктів

  • Вдосконалення технології холодильної обробки і покращення збереженості риб і морепродуктів

  • Залежність між якістю та пакованиям і холодильним зберіганням рибних і морепродуктів

  • УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ РИБ І МОРЕПРОДУКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ, БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Сучасні проблеми соління, коптіння, в'ялення і сушіння риб і морепродуктів

  • Удосконалення технології консервів і пресервів із гідробіонтів покращеної якості й безпечності

  • Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки
  • Продукти переробки водоростей

  • Сучасні методи контролю якості та безпечності рибних і морепродуктів