Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки

Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів

Патентується спосіб отримання аналога рибної ікри, що включає підготовку інгредієнтів, в якості яких використовують круп'яний наповнювач, субпродукти від розбирання соленої риби, барвник, рослинну олію, кухонну сіль і воду, їх змішування, термообробку, охолодження і розфасовку; відрізняється тим, що додатково в якості інгредієнтів використовують спеції та ікорний золь, а в якості барвника – томатну пасту, як наповнювач – манну крупу. Субпродукти від розбирання соленої риби гомогенізують, в отриманий гомогенізат вносять воду і скеровують на ультразвукову обробку з частотою 22-44 кГц протягом 5-15 хв., після обробки в гомогенізат вносять томатну пасту, сіль і спеції, проводять змішування з подальшим витримуванням суміші протягом 12 год., фільтруванням і внесенням манної крупи у кількості 10% від маси фільтрату. Термообробку проводять шляхом пастеризації суміші за температури 85-90 °С протягом 1-2 хв., а після охолодження перед фасуванням вносять рослинну олію і сухий порошок ікорного золю осетрових риб у кількості 0,1-0,5% до маси суміші [17].

Вивчено вплив ультразвуку на біологічну систему (об'єкти) і на поживні речовини рибної сировини. Запропонована нова технологія з використанням ультразвукової обробки – отримання продукту під назвою "аналог рибної ікри". Проведений порівняльний аналіз раніше відомого і нового продуктів, показані переваги запропонованого продукту за органолептичними і мікробіологічними показниками, терміном зберігання, а також за показником біологічної цінності [18].

Представлені результати дослідження якості та безпечності нового об'єкту – сушеної ікри летучих риб, а також обгрунтування технології виготовлення готового продукту з нею [19].

Жири риб. У літературі наводяться функціональні харчові інгредієнти (ФХІ), які уособлюють композицію високоочищеного жиру із риб і антиоксидантів, суттєва перевага яких полягає у заданому ліпідному профілі, що забезпечує збалансованість їх жирнокислотного складу. Такі ФХІ є найбільш цінним інструментом для збагачення харчових продуктів ессенціальними поліненасиченими жирними кислотами (ПНЖК), що обумовлює їх функціональність. Ключовий компонент розроблюваних ФХІ – жир, отриманий переробкою об'єктів аквакультури, зокрема прісноводної риби (африканський сом). Для забезпечення стабільності отриманих жирів до складу ФХІ вводять антиоксиданти, що гальмують процеси окислення і забезпечують максимальну збереженість незамінних ПНЖК у процесі товароруху [20].

Розроблені рекомендації з використання тюленячого жиру в харчуванні дітей дошкільного і шкільного віку і запропоновані вимоги до показників якості і безпечності тюленячого жиру та жирової суміші на його основі, рекомендовані для внесення в Єдині санітарно- епідеміологічні та гігієнічні вимоги до товарів, які підлягають санітарно-епідеміологічному нагляду (контролю) [21].

За результатами досліджень ліпідів анчоуса, сардини, кільки і ставриди, виловлених у Північній Атлантиці восени/зимою або весною встановлено, що на склад жирних кислот і, відповідно, харчову цінність риби впливають сезон вилову, вид риби і спосіб кулінарної обробки [22].

Отримані комплекси включення циклодекстринів з вітамінами Е, В2 і риб'ячим жиром. Побудовані їх можливі молекулярні моделі. Виявлено найкраще співвідношення компонентів у комплексі [23].

Запропоновані умови збагачення рибного жиру концентратом біологічно активних речовин із кукумарії. Для цього основні сполуки переводять у спирторозчинний стан і збагачують риб'ячий жир, переважно, фосфоліпідами і глюкозидами [24].

Ліпіди є основним компонентом жиру (5%), отриманого з голів креветок. Число омилення жиру складало 178,62 мг КОН/г, йодне число – 138,8 мг J/r, густина і в'язкість – 0,92 г/мл і 64 спуаз, відповідно. Авторами представлені дані про склад жирних кислот жиру, вміст астаксантину в якому складав 2,72 мг/г сухої маси. Зроблений висновок, що пігментований жир є добрим джерелом поживних речовин [25].

Поліненасичені жирні кислоти. Підвищення вмісту ω-3 поліненасичених жирних кислот у гліцеридній фракції жиру лосося здійснювали шляхом гідролізу, який каталізували ліпазою, що продукується Candida rugosa. Загальний вміст ω-З поліненасичених жирних кислот у продукті складав 38,71%, тобто більш, ніж вдвоє вище початкового рівня. Продукт був очищений шляхом перегонки ω-3 поліненасичених жирних кислот у залишку. Після видалення вільних жирних кислот кінцевий продукт піддавали другому циклу гідролізу з метою концентрування ω-З кислот до 50,58%. Кількість отриманих ейкозапентаєнової та доказагексаєнової кислот дещо знижувалась після завершения другого циклу гідролізу, тоді як вміст олеїнової кислоти не змінювався [26].

Запропонований ферментативний спосіб отримання гліцеридів з високим вмістом ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот із риб'ячого жиру високої кислотності. Початковий продукт попередньо піддають ферментативному розкисленню, після чого здійснюють синтез етилових ефірів ПНЖК, їх концентрування і каталізований ферментами синтез гліцеридів ПНЖК. В якості каталізатора використовують промисловий препарат іммобілізованої ліпази Novozytne 435. Отримані тригліцериди містять 5,5% ейкозапентаєнової і 74,6% докозагексаєнової кислот, що в 1,21 і 2,71 раза більше, ніж у початковому риб'ячому жирі відповідно [27].

Спосіб екстрагування за сутністю повної ліпідної фракції зі свіжого кріля включає стадії зниження вмісту води у вихідній сировині кріля шляхом промивання метанолом, пропанолом або ізопропанолом у масовому відношенні від 1:0,5 до 1:5 і виділення ліпідної фракції зі спирту. Фракції, як правило, не містять окислених ліпідів, а тільки тригліцириди, астаксантин і фосфоліпіди. Спосіб відділення фосфоліпідів від інших ліпідів передбачає екстрагування повної ліпідної фракції, отриманої способом чистим діоксидом вуглецю або діоксидом вуглецю, що містить менше 5% етанолу, метанолу, пропанолу або ізопропанолу. Фосфоліпіди, як правило, не містять окислених ліпідів. Спосіб виробництва борошна кріля передбачає екстрагування майже повної ліпідної фракції і відділення залишку вихідної сировини кріля [28].

Річкову рибу годували раціоном, збагаченим 0-200 мг/кг монофосфату вітаміну Б протягом 106 діб з однаковим вмістом у кормі білка і однаковою енергетичною цінністю. Встановлено, що дози 100 і 150 мг/кг покращують якість тушок. Збільшується співвідношення полікенасичених і насичених жирних кислот у ліпідах і зростає вміст ω-3 і ɷ-6 жирних кислот [29].

Компанія Denomega (Норвегія) займається дослідженнями і розробками у галузі ω-З жирних кислот, отриманих із океанічної сировини: тушок і печінки різних видів риб. На сьогодні на ринках представлено декілька марок ω-З кислот під торговою маркою Omega- 360™. Вироблені Denomega жири мають виключно натуральне походження: не містять концентратів, не піддаються генетичній і хімічній модифікації і відрізняються природно високим вмістом "морських" форм ω-З (до 30%) [30].

Якість жиру. Управління якістю передбачає використання відповідних методів очищення в технології виробництва риб'ячого жиру, аналіз якості продукту, залежно від рівня чистоти сировини і відповідності якості риб'ячого жиру нормативам ЕС [31].

Спосіб отримання риб'ячого жиру включає попередню підготовку рибної сировини і її подрібнення, кислотний гідроліз фаршу шляхом його обробки харчовою кислотою в кількості, що забезпечує pH суміші 4,5-5,2 за температури не вище 45 °С і перемішуванні протягом 30- 60 хв. Потім виділяють ліпідопротеїнову, водну і білково-мінеральну фракції. Отриману водну і білково-мінеральну фракції піддають сепаруванню, сушці з отриманням комплексних ферментних кормових препаратів. Ліпідопротеїнову фракцію під дають сепаруванню, а з утвореної суміші нежирового характеру отримують кормові препарати. Очищену ліпідну фракцію з кислотним числом не вище 2,5 мг КОН/г рафінують, охолоджують до 0 °С і витримують за цієї температурі не менше 3-4 год. Далі відділяють у потоці інертного газу фракції рідких тригліцеридів фільтруванням під вакуумом або пошаровим зливанням фракції, або на термостатованих центрифугах періодичної дії. Отримані рідкі тригліцериди з перекисним числом вище 120 мМекв Ог/кг піддають обробці антиоксидантом, очищенню шляхом вакуум- фільтрування на силікагелі з товщиною шару не менше 4-8 см. В очищений продукт додають лляну олію, а отриману жирову суміш додатково обробляють антиоксидантом і фасують у потоці інертного газу під вакуумом. В якості харчової кислоти може бути використана оцтова, соляна і ортофосфорна кислота, в якості антиоксиданта – ЛАТЛ, крилевий жир або α-токоферол, a в якості інертного газу – діоксид вуглецю [32].

Обговорюється ефективність вилучення ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот у разі глибокої переробки риб'ячого жиру. В роботі розглянута технологія процесу і стабільність отриманих продуктів, а також шляхи використання жиру, багатого ω-3 жирними кислотами [33].

Розроблені вимоги до жиру як сировини для отримання БАД. Вони повинні містити сумарну кількість поліненасичених біологічно активних ω-З жирних кислот не менше 15%. Значення показників окислювального псування повинні відповідати вимогам СанПіН 2.3.2.1078- 01, тобто кислотне число не має перевищувати 4 мг КОН/г, а перекисне – 10 ммоль О2/кг. Розроблена технологія "Концентрат- ω-З" біологічно активної добавки нового покоління з риб'ячих жирів з підвищеним вмістом поліненасичених ω-З жирних кислот, що дозволяє різко підсилити лікувально-профілактичний ефект цього продукту. Розроблена технологія отримання концентрату етилових ефірів поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) із риб'ячих жирів передбачає три технологічні процеси: 1 – переетерифікацію риб'ячого жиру абсолютним етанолом у присутності певного каталізатора для отримання етилових ефірів ПНЖК; 2 – концентрування етилових ефірів ПНЖК методом комплексоутворення із сечовиною; 3 – очищення концентратів етилових ефірів методом молекулярної дистиляції. "Концентрат ω-3" із риб'ячих жирів уособлює собою рідину світло-жовтого кольору. Характеризується відсутністю специфічного рибного запаху та смаку і такими якісними показниками: кислотне число – до 4 мг КОН/г, перекисне число – до 10 ммоль активного О2/кг, містить – 56-60% біологічно активних поліненасичених ω-З жирних кислот [34].

Заслуговує на увагу дослідження можливості видалення забруднень із риб'ячого жиру за допомогою різних адсорбентів. Методом аналізу поверхні відгуку встановлені оптимальні умови вилучення домішок відповідних типів, що забезпечують видалення 10-99% органічних речовин. Аналіз складу жирних кислот дозволив встановити, що адсорбенти не впливають на цей показник і, відповідно, на харчову цінність продукту [35].

Екстракція жиру. Вихід, склад і якість жиру риб та нерибних морепродуктів значною мірою залежить від особливостей екстрагування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація нерибних морепродуктів і риб. Родини і види риб

  • Риби морські

  • Рибні товари і продукти з переробленої риби та морепродуктів

  • МЕХАНІЧНЕ КУЛІНАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Обробка лускатої риби

  • Обробка безлускатої та окремих видів риби

  • Обробка риби для фарширування

  • Обробка риби з хрящовим скелетом

  • Формування та панірування напівфабрикатів з риби

  • Напівфабрикати з рибної січеної натуральної та котлетної маси

  • Обробка і використання рибних харчових відходів

  • Характеристика молюсків

  • Характеристика голкошкірих та морських водоростей

  • ТЕПЛОВА КУЛІНАРНА ОБРОБКА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Комбіновані способи теплової кулінарної обробки

  • Теплофізичні й технологічні принципи передавання тепла продукту

  • Нові способи теплової кулінарної обробки продуктів

  • Процеси, які відбуваються під час кулінарної обробки

  • ТЕХНОЛОГІЯ СТРАВ ІЗ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Страви з вареної риби

  • Страви з припущеної риби

  • Тушковані рибні страви

  • Страви із запеченої риби

  • Страви зі смаженої риби

  • Страви зі січеної натуральної риби і котлетної маси

  • Страви з ракоподібних

  • Страви з молюсків

  • Страви з голкошкірих

  • Страви з морської капусти

  • Вимоги до якості та зберігання страв із риби та нерибних морепродуктів

  • ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ

  • Раціональне використання побічної рибної і нерибної водної сировини у технології різних типів гідролізатів

  • Гелеутворюючі заливки, соуси, білкові концентрати, драглі, емульсійні та пастоподібні продукти

  • Удосконалення технології кулінарної продукції, напівфабрикатів і формованих виробів на основі раціонального використання сировини

  • Кулінарні вироби

  • Розширення асортименту рибних продуктів

  • Вдосконалення технології холодильної обробки і покращення збереженості риб і морепродуктів

  • Залежність між якістю та пакованиям і холодильним зберіганням рибних і морепродуктів

  • УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ РИБ І МОРЕПРОДУКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ, БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Сучасні проблеми соління, коптіння, в'ялення і сушіння риб і морепродуктів

  • Удосконалення технології консервів і пресервів із гідробіонтів покращеної якості й безпечності

  • Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки
  • Продукти переробки водоростей

  • Сучасні методи контролю якості та безпечності рибних і морепродуктів