УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ РИБ І МОРЕПРОДУКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ, БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів

Концентрації біогенних амінів у рибній пасті (Riahaakuru) (n=28), виробленій у різних частинах Мальдів, визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Було виявлено понад 10 біогенних амінів: агматин – 161 мг/кг; кадаверин – 387 мг/кг; гістамін – 5,487 мг/кг; путресцин – 290 мг/кг; фенілетиламін – 23 мг/кг; серотонін – 91 мг/кг; спермін – 329 мг/кг; спермідин – 70 мг/кг: триптамін – <5 мг/кг; тирамін – 50 мг/кг.

Дев'ять біогенних амінів виявили у 3-х зразках; 8 – у 10 зразках, 7 – у 6 зразках, 6 – у 3-х зразках, 4 – в 5 зразках і 1 – в 1 зразку.

Гістамін був виявлений у кількостях, що становлять певний ризик для здоров'я людини. З двох довільно взятих зразків пасти було вибрано 14 ізолятів, які перевірили на продукування гістаміну. Дванадцять ізолятів з цієї групи продукували гістамін, причому найактивнішими були види Bacillus massiliensis Nai5 (6,65 мг/кг) і Bacillus polifermenticus (5,58 мг/кг) [21].

Встановлено, що відхилення від технологічних інструкцій на операціях розморожування і посолу ставриди може призвести до накопичення гістаміну в продуктах і готовій продукції до рівня, не допустимого для споживання у піцу [22].

Проаналізований рівень гістаміну в натуральних і томатних рибних консервах, виготовлених різними підприємствами. Прослідкована динаміка змін гістаміну стосовно напівфабрикатів ставриди залежно від температурних умов розморожування і посолу. Показана необхідність безумовного дотримання температурних параметрів під час проведення наведених операцій [23].

На основі результатів дослідження продукту тривалого зберігання, приготовленого з тунця встановлено, що вміст гістаміну в продукті знижується на 31-73% під час зберігання протягом 10 місяців за температури мінус 80,4 і 30 °С. Ризик отруєння за умов споживання дослідного продукту знижується в процесі його зберігання [24].

Проаналізована безпечність натуральних і томатних рибних консервів за вмістом у них гістаміну. Показано можливість накопичення гістаміну в рибному напівфабрикаті за умов порушення температурних параметрів виготовлення [25].

На основі узагальненого огляду даних за вмістом гістаміну залежно від виду риб, частин тіла, стадії посмертного стану, способу обробки показана можливість посолу скумбрії японської в цілому вигляді з дотриманням вимог щодо її обробки. Запропоновано розширити перелік об'єктів для контролю за показником безпечності – вмістом гістаміну [26].

Досліджено вплив суміші різних штамів заквасок на вміст п'яти різних біогенних амінів. Аміни визначали високоефективною рідинною хроматографією зі зворотними фазами з УФ детектором. Встановлено, що закваски швидко зменшують pH від 6,4 до 5,2, блокують ріст патогенних мікроорганізмів і пригнічують накопичення амінів.

Таким чином, використання суміші з різних штамів може бути застосоване для біоконсервації рибного фаршу [27].

Вивчені відповідні реакції стілоніхій щодо бенз(о)пірену, який міститься в деяких видах рибних консервів із копченої риби. Реакція на виживання стілоніхій залежно від вмісту бенз(о)пірену в рибних консервах, отримані методом добового біотестування, свідчать про те, що навіть у разі концентрування ацетонового екстракту і подальшого зменшення його розведення з метою підвищення токсичної дії на клітини достовірних залежностей у їх поведінці не має. Це пояснюється як біологічними особливостями розмноження стілоніхій, так і біоакумуляції бенз(о)пірена, що проявляється в специфіці його дії' на живі організми.

Автори роблять висновок про те, що нераціонально використовувати Stilonychia mytilus для об'єктивного тест-контролю на безпечність рибних консервів за вмістом бенз(о)пірену [28].

Вивчена роль Протеолітичних активних мікроорганізмів різних родів у процесах псування морських об'єктів. Встановлено, що активність м'язових протеаз у контрольних пробах із гідро біонтів, залежно від виду відрізнялася і під час зберігання практично не змінювалася. В експериментально інфікованих пробах гідробіонтів через 24 год. збільшилася як чисельність бактерій, так і їх активність. Протеолітична активність інфікованих псевдомонадами проб вдвічі і більше перевищувала таку в пробах, оброблених протеями.

Отже, основними збудниками гнилісного псування морської риби і нерибних об'єктів є бактерії роду Pseudomonas, які серед домінуючих видів мікроорганізмів характеризуються найбільшою протеолітичною активністю і швидкістю росту за понижених температур [29J.

Встановлено, що одночасна обробка мідій і кальмарів хлором у концентрації вище 100 мг/кг у поєднанні з опроміненням дозою 1 кГрей дозволяють знизити кількість мікроорганізмів до рівня, нижче гранично визначеного. У разі комбінованої обробки відзначений синергізм дії хлору і опромінення [ЗО].

Визначено стійкість до окислення червоного м'яса риби махи-махи, завантаженого у білкові гідролізати з тилапїї. Розчинений у лузі білковий ізолят із тилапії гідролізували до досягнення ступеня гідролізу 13%. Цільний білковий гідролізат і ультрафільтраційну фракцію використали як розчини для занурення. Червоне м'ясо махи-махи обробляли шляхом занурення в ці розчини на 2 або 4 хв. і зберігали за температури 4 °С. Через певні інтервали часу визначали гідропероксиди ліпідів (PV), TBARS і величину а . Результати визначень показали, що така обробка червоного м'яса махи-махи значно знижувала утворення PV і TBARS протягом 90 годин зберігання. Не було встановлено значних розходжень між обробкою у розчині цільного білкового гідролізату і в ультрафільтраційній фракції та для різних інтервалів обробки. Інтенсивність червоного кольору оброблених зразків знижувалась з часом, але не відрізнялась помітно від контрольного значення.

Зроблений висновок про те, що обробка філе махи-махи шляхом занурення на 2 хв. у цільний білковий гідролізат із тилапії можна використовувати як потенційну антиоксидантну обробку для покращення стійкості філе до окислення [31].

Проведений огляд літератури з меланозу креветок. Розглянуті механізм утворення меланінів і методи інгібірування меланінутворення. Високомолекулярні забарвлені сполуки синтезуються в ході ферментативних реакцій, які проходять в організмі ракоподібних після їх вилову, Пігменти безпечні для здоров'я людини, але псують товарний вигляд продукції.

Для інгібірування сполук меланіну використовують фізичні та хімічні методи, з яких найбільш ефективними є спосіб прижиттєвої (безпосередньо після вилову) обробки креветок сульфітами або гексилрезорцинолом [32].

У зразках 159 риб та інших морепродуктів, відібраних у торгових точках Франції між січнем і квітнем 2005 р., методом мас-спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою визначали вміст 20 незамінних або токсичних хімічних елементів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ РИБ І МОРЕПРОДУКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ, БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація нерибних морепродуктів і риб. Родини і види риб

  • Риби морські

  • Рибні товари і продукти з переробленої риби та морепродуктів

  • МЕХАНІЧНЕ КУЛІНАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Обробка лускатої риби

  • Обробка безлускатої та окремих видів риби

  • Обробка риби для фарширування

  • Обробка риби з хрящовим скелетом

  • Формування та панірування напівфабрикатів з риби

  • Напівфабрикати з рибної січеної натуральної та котлетної маси

  • Обробка і використання рибних харчових відходів

  • Характеристика молюсків

  • Характеристика голкошкірих та морських водоростей

  • ТЕПЛОВА КУЛІНАРНА ОБРОБКА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Комбіновані способи теплової кулінарної обробки

  • Теплофізичні й технологічні принципи передавання тепла продукту

  • Нові способи теплової кулінарної обробки продуктів

  • Процеси, які відбуваються під час кулінарної обробки

  • ТЕХНОЛОГІЯ СТРАВ ІЗ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Страви з вареної риби

  • Страви з припущеної риби

  • Тушковані рибні страви

  • Страви із запеченої риби

  • Страви зі смаженої риби

  • Страви зі січеної натуральної риби і котлетної маси

  • Страви з ракоподібних

  • Страви з молюсків

  • Страви з голкошкірих

  • Страви з морської капусти

  • Вимоги до якості та зберігання страв із риби та нерибних морепродуктів

  • ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ

  • Раціональне використання побічної рибної і нерибної водної сировини у технології різних типів гідролізатів

  • Гелеутворюючі заливки, соуси, білкові концентрати, драглі, емульсійні та пастоподібні продукти

  • Удосконалення технології кулінарної продукції, напівфабрикатів і формованих виробів на основі раціонального використання сировини

  • Кулінарні вироби

  • Розширення асортименту рибних продуктів

  • Вдосконалення технології холодильної обробки і покращення збереженості риб і морепродуктів

  • Залежність між якістю та пакованиям і холодильним зберіганням рибних і морепродуктів

  • УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ РИБ І МОРЕПРОДУКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ, БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
  • Сучасні проблеми соління, коптіння, в'ялення і сушіння риб і морепродуктів

  • Удосконалення технології консервів і пресервів із гідробіонтів покращеної якості й безпечності

  • Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки

  • Продукти переробки водоростей

  • Сучасні методи контролю якості та безпечності рибних і морепродуктів