Розділ «4.2. М'ясна продуктивність та якість м'яса птиці»

Качат на м'ясо вирощують до 7-8-тижневого віку. Недоцільний для сучасних кросів триваліший термін вирощування качат на м'ясо із-за можливого настання в цей період ювенальної ліньки.

Зачатки нового пір'я, що утворюються в процесі ювенальної ліньки, так звані пеньки, дуже важко видалити при обробці, товарний вид тушок погіршується і продукція переводиться в категорію нестандартної.

Різниця у віці курчат в 1 тиждень істотно впливає на силу утримування оперення (у 9-тижневих курчат вона на 49 % вище, ніж у 8-тижневих), а як результат цього - погіршення зовнішнього вигляду тушки із-за оперення, що залишилося.

З віком птиці збільшується забійний вихід. Проте це більше пов'язано із збільшенням живої маси, ніж з віком, оскільки, якщо різний вік птиці, але однакова маса, забійний вихід практично не змінюється. Оптимальний термін вирощування молодняка на м'ясо: бройлерів до 8 тижнів, індичок до 17 тижнів, качок до 7 тижнів, гусей до 9 тижнів, цесарок до 12 тижнів, перепелят до 9 тижнів.

Встановлена висока позитивна кореляція живої маси птиці із забійним виходом, вмістом їстівних частин, кількістю грудних і ножних м'язів, витратою корму, категорією тушок.

Із збільшенням живої маси збільшуються м'ясистість кіля, стегна, гомілки, індекс масивності.

Для інтенсивного росту птиці необхідна оптимальна кількість протеїну. Білкова недогодівля - одна з основних причин поганого росту і підвищеного відходу птиці. Проте і надмірна годівля птиці білком недоцільна, оскільки білок в цьому випадку використовується не повністю і завдає шкоди організму, затримуючи його розвиток. Надмірна кількість білку викликає в кишечнику процес гниття, продукти якого, потрапляючи в організм, отруюють його.

Для птиці шкідливі не тільки недолік, але і надлишок амінокислот. Із-за незбалансованості амінокислот, споживаних з кормом близько 30 % їх кількості не використовується організмом для синтезу білка і втрачається, перетворюючись на енергію. При правильному дозуванні незамінних амінокислот, коли лімітуючий рівень кожною з них наближається до норми, потреба в протеїні різко знижується. Не можна допускати передозування синтетичних амінокислот, оскільки їх надлишок, особливо при низькому рівні протеїну в раціоні, токсичний для птиці.

При нормуванні амінокислотної потреби птиці необхідно враховувати взаємодію амінокислот в організмі з вітамінами, мікромі-неральними речовинами, рівнем енергії в кормі.

Підвищення енергетичної цінності кормосумішей сприяє значному поліпшенню сортності м'яса. Як жирові добавки застосовують жири тваринного і рослинного походження. Жирові добавки є не тільки носієм енергії, але і набору жирних кислот.

В травному тракті птиці кормові ліпіди істотно змінюються в процесі їх гідролізу. Це викликає зміни жирнокислотного складу ліпідів м'яса птиці. При введенні в раціон рослинних масел, які володіють підвищеними властивостями абсорбції, можна значно підвищити в м'ясі вміст поліненасичених жирних кислот, у тому числі і незамінних (лінолевою, ліноленовою і арахідоновою). Це пояснюється тим, що рослинні масла багаті поліненасиченими і бідні насиченими жирними кислотами.

Але при надмірному збільшенні вмісту поліненасичених жирних кислот в ліпідах м'яса птиці знижується його стабільність при зберіганні. Кормові ліпіди з високою кислотністю також знижують стабільність м'яса птиці. При додаванні в раціон підвищених доз вітаміну Е (15-20 г) або синтетичних антиоксидантів стабільність м'яса при зберіганні поліпшується.

Регулюючи єнерго-протеїнове відношення в раціонах птиці можна отримувати тушки з оптимальним вмістом білка і ліпідів відповідно до попиту споживачів. Вітаміни є регуляторами обміну речовин, і вони повинні поступати в організм птиці в певному співвідношенні. Не тільки недолік, але і надлишок їх викликають гальмування росту птиці і навіть захворювання.

Важливе значення для нормального росту і розвитку птиці має мінеральне живлення. Надлишок мінеральних речовин і неправильне їх співвідношення, так само як і недолік їх, викликають захворювання птиці, знижують рост і використання поживних речовин раціону.

Практикують добавки в кормосуміші, сприяючи як підвищенню продуктивності птиці, так і поліпшенню смаку, запаху, зовнішнього вигляду, збереження продукції. Це - ферментні препарати, антибіотики, антиоксиданти, лікарські препарати (з профілактичною метою), стимулятори росту, смакові речовини (для поліпшення поїдання корму) і ін.

Різні стимулятори росту, антибіотики, лікарські препарати виключають з раціону птиці не менше ніж за тиждень до їх забою, щоб уникнути їх залишків в м'ясі.

Існує тісний зв'язок між вмістом деяких компонентів в кормі і забарвленням підшкірного жиру, смаком і запахом м'яса птиці.

Жири з низькими органолептичними властивостями, а також риб'ячий жир знижують смакові якості м'яса птиці, додають їм специфічний запах і рибний присмак. Риб'ячий жир і рибну муку виключають з раціону птиці за 1 тиждень до їх забою.

Пшениця надає м'ясу кращого смаку, ніж кукурудза і ячмінь. Овес також покращує смак м'яса. Якщо в раціоні переважає пшениця або вівсяна дерть, тушки набувають білого забарвлення.

Тушки з жовтим забарвленням мають особливо великий попит. Отримати такі тушки можна, використовуючи для годівлі птиці жовту кукурудзу, трав'яну муку, особливо люцернову. Вітамінна трав'яна мука з високим вмістом каротиноїдів сприяє отриманню тушок з жовтою пігментацією шкіри і підвищеним вмістом в м'ясі вітаміну А.