Розділ 5. Олійні культури

5.5. Гірчиця

5.6. Редька олійна

У сучасному рослинництві редька олійна є відносно новою культурою. З середини 70-х років вона використовувалась лише як кормова культура, що пояснюється невисокою насіннєвою продуктивністю (1015 ц/га) і низькою якістю олії.

В останні роки створені низькоерукові сорти, що придатні для виробництва олії.

Редька олійна більше використовується як кормова культура, яка забезпечує високий врожай зеленої маси — 300-700 ц/га.

Укісна стиглість її настає через 45-50 днів, насіння достигає через 90-105 днів після сівби. Навіть у післяукісних і післяжнивних посівах формує до 300 ц/га високобілкової маси. У 100 кг зеленої маси міститься 12-16 корм. од., 12-14 % сухої речовини, 26-29 % сирого протеїну, вона багата на мінеральні сполуки.

Зелена маса, що зібрана впродовж 10 днів з початку цвітіння, добре поїдається тваринами. На бідних і важких ґрунтах редьку олійну використовують як сидерат: покращуються фізичні властивості ґрунту, зменшується небезпека ураження хворобами, підвищується врожайність наступних культур.

Редька олійна — холодостійка культура. Насіння починає проростати при 2 °С, оптимальна температура для проростання 10-12 °С. Сходи витримують приморозки до мінус 3-4 °С, а дорослі рослини — до мінус 5-6 °С.

Редька олійна — вологолюбна рослина. Саме тому пізньовесняні або літні посіви її при нестачі вологи не дають добрих урожаїв зеленої маси.

5.7. Мак олійний

5.8. Льон олійний

У насінні льону олійного міститься до 49 % олії, яка швидко висихає (йодне число 175-195), утворюючи тонку гладеньку блискучу плівку. Олія — найкраща сировина для лакофарбної промисловості і виготовлення натуральної оліфи. З неї виготовляють фарбу для підводних робіт, використовують в електротехнічній, авіаційній, автомобільній, ливарній, суднобудівній промисловості, а також у миловарінні та медицині. Олію використовують для їжі та у харчовій промисловості. Завдяки вмісту ненасичених жирних кислот (олеїнова, лінолева, лінолінова, ізоліноленова), олія сприяє зниженню вмісту холестерину в крові.

Льон має велику кормову цінність. В одному кілограмі насіння міститься 1,8 кормових одиниць, а в макусі —1,2 корм. од. Макуха містить 33 % білка та близько 9 % жиру і за кормовими якостями переважає макуху інших рослин, тому що легко засвоюється тваринами.

Із стебел льону олійного (яким є льон-межеумок) виробляють волокно грубих тканин. Краще волокно, що придатне не тільки для грубих тканин і шпагату, але й для тонких, якісних тканин, можна одержати з межеумків. Солома, яка містить до 50 % целюлози, служить сировиною для виробництва цигаркового паперу, картону. З відходів (костриці) виготовляють будівельні плити.

Насіння і олію льону використовують також як лікарські засоби. Із олії одержують препарат лінетол для лікування і профілактики атеросклерозу.

Із чотирьох видів льону (довгунець, межеумок, кучерявець та сланкий), виключно на олію вирощують льон-кучерявець. Проте в Україні на виробництві для одержання олії в основному вирощується льон-межеумок. З льону-межеумка можна одержувати грубе волокно. Льон-довгунець вирощують для одержання якісного волокна, одночасно з насіння теж добувають олію. Найбільший урожай насіння і вихід олії одержують з льону-межеумка і льону-кучерявцю, які часто об'єднують під однією назвою — льон олійний.

Розгалуженість стебла і кількість коробочок залежно від умов вирощування дуже змінюється. При загущенні посівів рослини можуть бути одностебловими з малою кількістю коробочок.

Олійний льон є давньою культурою. В Індії, Китаї, Єгипті, країнах Закавказзя його вирощували за 4-5 тис. років до н е. Давні слов'янські племена також добре знали цю культуру і вміли виготовити з льону прядиво, а з насіння — олію. На території України культура льону відома ще до виникнення Київської Русі.

Льон олійний вимогливіший до тепла, ніж льон-довгунець. Мало потребує тепла і вологи під час проростання насіння. Тривалість набубнявіння 50 год., насіння починає проростати при температурі 3-5 °С, сходи з'являються при 6 °С. Сходи льону витримують приморозки до мінус 2-4 °С, а рослини двотижневого віку — до мінус 6 °С. Проте культура вимоглива до тепла (20-22 °С) під час достигання. За хмарної погоди із зниженням температури достигає повільно.

Льон олійний є посухостійкою культурою. Потреба у воді менша у ніж у льону-довгунця. Коли не вистачає води в першій половині вегетації, фази розвитку набагато скорочуються, урожай зменшується. Коренева система відносно малорозвинута, але характеризується високою всмоктувальною здатністю. Вона постійно росте вглиб і засвоює вологу з глибших шарів ґрунту, завдяки цьому має вищу посухостійкість порівняно з іншими ярими культурами.