Розділ «1.2. РИНОК І РЕСУРСИ ЗЕРНОБОРОШНЯНИХ І ПЛОДООВОЧЕВИХ ТОВАРІВ, ЦУКРУ І СУПУТНІХ ПРОДУКТІВ, КАРТОПЛІ І ПРОДУКТІВ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ»

1.2.3. Ринок і ресурси цукру і супутніх продуктів (патока, харчові кислоти)

Цукор є важливим продуктом харчування людей. Він відіграє важливу фізіологічну роль в організмі людини - у функціонуванні печінки, мозку, живлення м'язів, зміцнення нервової системи.

Без шкоди для здоров'я людина може споживати 80-100 г цукру на добу (30-35 кг у рік). надмірне споживання цього продукту може призвести до різних захворювань (діабету, гіпертонії, атеросклерозу, карієсу і ін.).

Показник споживання цукру в різних країнах коливається від 2-3 кг до 40-50 кг у рік і залежить від купівельної спроможності населення, національних особливостей харчування та стану ринку цукру.

Цукор широко використовують в кулінарії, кондитерській, хлібопекарській, виноробній, лікеро-горілчаній промисловості і інших галузях виробництва.

Виробництвом цукру займаються більше 100 країн світу. Основною сировиною для його виробництва є цукрові буряки та цукрова тростина.

Виробництвом цукру в Україні займається бурякоцукровий комплекс.

В основі формування бурякоцукрового комплексу лежать сприятливі природні умови для вирощування цукрових буряків. Бурякоцукровий комплекс - це виробничо-економічна система, що здійснює виробництво, транспортування, зберігання цукрових буряків та їхню переробку для одержання цукру.

До бурякоцукрового комплексу належать підприємства промисловості, що постачають їм сільськогосподарську техніку, добрива і засоби захисту рослин, сільськогосподарські підприємства, спеціалізовані на вирощуванні цукрових буряків; підприємства легкої промисловості, що постачають тару з тканини, допоміжні матеріали; система бурякоприймальних пунктів (призаводських, периферійних) і цукрові заводи.

Бурякоцукровий комплекс виробляє для галузей харчової промисловості цукор та ряд супутніх і побічних продуктів (патоку, харчові кислоти), для сільськогосподарських підприємств - корми (жом, мелясу) і добрива (дефекат). Він має тісні зв'язки з галузями транспорту і торгівлі.

Відповідно до природних та інших умов бурякоцукровий комплекс сформувався переважно в лісостеповій зоні України. У лісостепу розміщено понад 3/4 посівів цукрових буряків. Найбільшими виробниками цукрових буряків є Вінницька, Черкаська і Полтавська області, де середня врожайність становить понад 300 ц/га. Технічну базу цукрової промисловості в Україні становлять 194 цукрові заводи, але переважна більшість їх малої і середньої потужності. Якщо в 1965 р. виробництво цукру-піску досягало 6,7 млн т., то в 1997 р. - лише 2 млн т. Така ж ситуація спостерігається і в наші дні. Спад виробництва цукру в Україні, насамперед, зумовлений не конкурентоспроможністю його на зовнішньому ринку, що пояснюється високою собівартістю.

В Україні на урядовому рівні проводиться робота зі зменшення собівартості цукру. Нині діє закон про запровадження квот на реалізацію цукру як в країні (квота А), так і за її межами (квота Б). У межах цих квот встановлюється квота на виробництво цукру. Граничні норми цих квот щорічно затверджує Кабінет Міністрів.

Найбільшими в Україні виробниками цукру-піску є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Одеська і Кіровоградська області. Випуск цукру-рафінаду зосереджений в Одесі, Черкасах, Бердичеві, Ходорові (Львівська область) та Вінниці. Окремі цукрові заводи поєднують виробництво цукру з виробництвом молочних консервів, спирту, лимонної кислоти і кормових дріжджів. Такі підприємства називаються цукровими комбінатами.

В Полтавській області відкриті і активно працюють 23 цукрових заводів і комбінатів. Серед них найбільшими є ВАТ "Веселоподільський цукровий завод", TOB "Карлівський цукровий завод", ВАТ "Глобинський цукровий завод", TOB "Октябрьський цукровий завод", ВАТ "Ланнівський цукровий завод" і ін.

1.2.4. Виробництво картоплі і продуктів її переробки (крохмаль і спирт)