Розділ «1.2. РИНОК І РЕСУРСИ ЗЕРНОБОРОШНЯНИХ І ПЛОДООВОЧЕВИХ ТОВАРІВ, ЦУКРУ І СУПУТНІХ ПРОДУКТІВ, КАРТОПЛІ І ПРОДУКТІВ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ»

Функції регіональних бірж:

1. організація гуртових форвардних торгів середньогуртовими партіями сільськогосподарської продукції відповідно до єдиних біржових правил;

2. взаємодія на договірних засадах із аграрною біржею, її філіями та представництвами, створення необхідних умов щодо контролю біржових операцій з сільськогосподарською продукцією;

3. взаємодія із районними і міжрайонними торговими домами у просуванні біржового товару.

Функції торгових домів:

- збирання інформації стосовно реального стану локального ринку аграрної продукції, антидемпінговий контроль з боку місцевих органів самоврядування;

- надання покупцям (брокерам) документації відносно наявності товару з якісним сертифікатом і гарантією відвантаження;

- формування лотів сільськогосподарської продукції у межах адміністративних районів, шляхом виставлення на торги, узгодження цін та інших умов забезпечення збирання, зберігання та відвантаження сільськогосподарської продукції покупцям;

- забезпечення розрахунків з пайовиками торгового дому з урахуванням інтересів товаровиробників, споживачів сільськогосподарської продукції та постачальників матеріальних ресурсів;

- організація та контроль місцевих товарообмінних операцій на компенсаційний основі з дотриманням паритету цін і відповідальності за зобов'язаннями учасників.

Механізм функціонування аграрних бірж полягає у тому, що робота усієї біржової системи спирається на низові ланки - торгові доми. Обов'язковими учасниками торгових домів є представники районних органів самоврядування і районних управлінь АПК, а їх основними завданнями - організація локального аграрного ринку та забезпечення його взаємодії з регіональними, міжрегіональними та національними гуртовими ринками з біржових товарів. Місцеві сільгоспвиробники через Торговий дім здійснюють операції з реалізації продукції та забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами.

Торговий дім здійснює заходи зі стандартизації товару його збирання, зберігання, відвантаження і забезпечує взаємодію із регіональними та міжрегіональними брокерськими конторами аграрних бірж.

Українська аграрна біржа організовує єдину інформаційну систему, яка функціонує через уніфіковані засоби і правила зв'язку з концентрацією інформації безпосередньо від Торгових домів і регіональних бірж і передаванням її у спеціалізовані представництва (філії) та центральну аграрну біржу.

Міністерство аграрної політики та його підрозділи мають доступ до інформаційно-біржової системи з метою аналізу, регулювання та контролю Регулювання оборудок забезпечується спостережною радою та біржовим комітетом Української аграрної біржі, її філій, а також спостерігачами районних управлінь АПК у районних торгових домах. Операції з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції Міністерство здійснює через спеціальні брокерські контори, державних агентів Української аграрної біржі, а у разі необхідності - регіональних бірж і торгових домів.

Існує щільний зв'язок біржового ринку з іншими сільськогосподарськими ринками. Так, крім біржового ринку, на загальну організацію сільськогосподарського ринку помітний вплив справляють гуртові ринки матеріально-технічних і хімічних ресурсів.

Оптимальними партіями можуть реалізовуватися чи обмінюватися на компенсаційній основі на сільськогосподарську продукцію нафтопродукти, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, інша хімічна продукція.

Сільськогосподарська техніка і запчастини реалізуються через гуртових дилерів-постачальників, мережа яких може бути створена з урахуванням регіональних особливостей на всій території України. Ефективною зараз може стати лізингова форма реалізації сільськогосподарської техніки через компенсацію сільськогосподарською продукцією.

Гуртова торгівля живими сільськогосподарськими тваринами здійснюється через виставки-аукціони та ліцензійні господарства.

Гуртові плодоовочеві ринки створюються біля крупних міст. Окрім основного завдання - забезпечення населення продовольством та збуту продукції сільських товаровиробників через гуртово-посередницьку мережу, ці ринки стандартизують за кількістю та якістю дрібногуртові партії товарів, встановлюють ціни на ці партії.

Усі гуртові ринки об'єднує те,що вони визначають якісні стандарти на продукцію, згідно з якими через ринковий механізм встановлюються гуртові ціни, які є орієнтиром усім учасникам сільськогосподарського ринку.