Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Рис. 3.5. Ізобари напружень σν (МПа) під час вибуху одного зосередженого заряду (а), двох зарядів без уповільнення (б), двох зарядів з уповільненням 5 мс (в), та двох зарядів з уповільненням 20 мс (г) (a = 20r0).

На рис. 3.6 зображені залежності максимальних швидкостей Ux(m/c) на відстані 50 радіусів зарядів під час вибуху: 1 – одного зосередженого заряду, 2 – двох зарядів без уповільнення та з уповільненням: 3 – 5мс, 4 – 20 мс, 5-60 мс. Сейсмічний ефект КУВ у порівнянні з вибухом одного заряду та розосереджених зарядів без уповільнення зменшується в 1,5... 1,7 разів.

Таким чином, можемо спостерігати, що для кожних конкретних умов вибуху існує раціональний інтервал уповільнення, який сприяє ефективному подрібненню гірської маси та зменшенню сейсмічного ефекту вибуху. У випадку вибуху амоніту №6 ЖВ в гранітоїді від склав 5 мс.

Залежності максимальних швидкостей Ux(м/с) на відстані 50 радіусів зарядів під час вибуху: 1 – одного зосередженого заряду, 2 – двох зарядів без уповільнення та з уповільненням: 3 -5мс, 4-20 мс, 5-60 мс.

Рис. 3.6. Залежності максимальних швидкостей Ux(м/с) на відстані 50 радіусів зарядів під час вибуху: 1 – одного зосередженого заряду, 2 – двох зарядів без уповільнення та з уповільненням: 3 -5мс, 4-20 мс, 5-60 мс.

На рис. 3.7 представлені ізосейсми швидкостей Ux(м/с), а на рис 3.8 – ізобари напружень у площині xOz у момент часу 1 = 0,005 с . З рисунку видно, що в початковий момент часу за рахунок розосередження заряду, зменшується поширення хвилі по осі x для розосереджених зарядів у порівняні з вибухом одного. Слід також відмітити, що ізосейсми є витягнутими по осі z зі збільшенням а.

Ізосейсми швидкостей Uх (м/с) в площині xOy в момент часу

Рис. 3.7. Ізосейсми швидкостей Uх (м/с) в площині xOy в момент часу

t = 0,005 с при вибухах: одного заряду (а), двох зарядів при а = 10г0 (б), двох зарядів при а = 20r0 (в), двох зарядів при а = 30r0 (г).

Якщо порівняти максимальні значення швидкостей (табл. 3.2), що досягаються в даний момент часу, то видно, що найменша швидкість частинок досягається під час вибуху одиничного заряду. Із розосередженням заряду максимальне значення швидкості збільшується в 1,8 разів для двох зарядів з відстанню 10 радіусів зарядів між ними та в 1,48 рази для відстані 20 радіусів між зарядами і в 1,15 разів для відстані 30 радіусів.

Ізобари напружень швидкостей (ГПа) в момент часу t = 0.005 с при вибухах двох зарядів при

Рис. 3.8. Ізобари напружень швидкостей (ГПа) в момент часу t = 0.005 с при вибухах двох зарядів при:

Однак, для відстаней між зарядамиі більше значення масової швидкості під час вибуху двох зарядів наближається до значення відповідної швидкості під час вибуху одиничного заряду еквівалентної маси.

При збільшенні відстані між зарядами спостерігається відсутність взаємодії між зарядами і виникають зони, в яких гірська маса залишається не подрібненою. Таким чином, для кожного ґрунтового середовища та типу ВР існують оптимальні відстані між зарядами, які дозволяють оптимально подрібнити гірську породу та знизити сейсмічний ефект. Це відстань складає 20-

Таблиця 3.2.

Максимальні значення швидкостей та напружень для різних відстаней між зарядами

Кількість зарядів, шт.Відстань між зарядами, радіусів заряду ()
1-37,6515,04
21069,4529,13
22055,7926,58
23043,4323,28
24041,2120,66
25037,6715,04

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання
  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт