Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Спроба створити динамічну теорію сейсмостійкості належить іншому японському вченому Н. Мононобе, який розглядав споруду як пружне тіло, що деформується. Він запропонував вважати, що основа споруди здійснює коливання за гармонічним законом і розглянув коливання споруди, представленої у вигляді системи з одним ступенем свободи. Була отримана формула для визначення сейсмічних сил у наступному вигляді:

де – коефіцієнт динамічності, що залежить від співвідношення періоду вільних коливань системи Т і періоду – переважаючих коливань Грунту при землетрусі. Недоліком досліджень Н. Мононобе є ігнорування початкової фази сейсмічних коливань.

У загальній формі основи динамічного методу розрахунку споруд і будівель на сейсмостійкість були закладені К.С. Заврієвим у 1927 році. Ним було запропоновано розглядати сейсмічні коливання ґрунту як гармонічні незатухаючі, що починаються за законом косинуса. В якості початкових умов було прийнято вважати, що в початковий момент руху грунту прискорення досягає своєї максимальної величини, а швидкість дорівнює нулю. Сейсмічні сили визначались як і у Н. Мононобе, але врахування початкових умов руху ґрунту без врахування сил затухання призвело до збільшення коефіцієнта динамічності вдвічі в порівнянні з теорією Н. Мононобе. Подальше застосування такого підходу до дослідження багатомасових систем дозволило К.С. Заврієву разом з А.Г. Назаровим отримати необхідні залежності для визначення сейсмічних навантажень на споруди з різним розподілом мас по висоті [58].

Подальший розвиток динамічної теорії визначення сейсмічних навантажень належить американському вченому М. Біо [56, 57], який у 1934 році запропонував метод оцінки сейсмічних впливів з використанням інструментальних записів коливань поверхні ґрунту під час землетрусів. За результатами обробки значної кількості реєстрацій максимальної амплітуди зміщень і розрахунку на їх основі прискорень коливань М. Біо побудував стандартний спектр прискорень, який був покладений в основу Каліфорнійських норм 1951 року. Розроблений М. Біо метод знайшов свій подальший розвиток у роботах А.Г. Назарова, який у 1947 році запропонував побудову спектральної кривої за допомогою спеціально розробленого багатомаятникового сейсмометра.

Важливими для оцінки сейсмічних впливів можна назвати також дослідження Г. Хаузнера, Р. Мартела, радянських вчених С.В. Медведева, І.Л. Корчинського, Е.Є. Хачияна та ін. Так, наприклад, І.Л. Корчинським на підставі аналізу сейсмограм та аналізу відповідних наслідків землетрусів був запропонований метод визначення сейсмічних сил для багатомасових систем з урахуванням затухання при коливанні споруди.

Відповідно до нормативної методології розрахунку сейсмічних навантажень під час землетрусів в Україні, що приведена в ДБН В. 1.1- 12:2006 "Будівництво в сейсмічних районах України", будівлі та споруди необхідно розраховувати на сейсмічні навантаження – проектні землетруси та максимальні розрахункові землетруси, які визначаються в залежності від періодів повторюваності землетрусів у даному регіоні. Для цього нормативами та практикою передбачено два методи розрахунку споруд на особливе співвідношення навантажень з урахуванням сейсмічних впливів:

• спектральний метод (при використанні спрощених моделей споруд, що враховують поступальні коливання для розрахунку будівель та споруд простої геометричної форми з симетричним та регулярним розміщенням мас та жорсткостей і з найменшим розміром у плані не більше 30 м, а також при використанні розрахункових моделей, які, крім поступальних, враховують також і крутильні (обертові) сейсмічні впливи для розрахунку будівель та споруд несиметричних у плані або по висоті та ін.);

• прямий динамічний метод (для відповідальних споруд – об'єктів підвищеного рівня відповідальності, будинки та споруди з принципово новими конструктивними рішеннями, що не пройшли експериментальної перевірки та ін.) із застосуванням інструментальних записів прискорень ґрунту під час землетрусів або стандартного набору синтезованих акселерограм, тобто виходячи з їхньої імовірнісної появи.

Для спектрального методу пропонується вибір розрахункової схеми в залежності від геометричних розмірів споруди у вигляді:

• багатомасового консольного стержня;

• багатомасової перехресної системи;

• просторової динамічної моделі споруди.

У випадку прямого динамічного методу використовуються акселерограми максимального розрахункового землетрусу. Прямий динамічний розрахунок виконується із застосуванням розрахункових сейсмічних впливів як функції від часу. Вони являють собою спеціально синтезовані акселерографи і в загальному випадку є трьохкомпонентними (дві горизонтальні та вертикальна складові) функціями прискорення від часу. При цьому значення кінематичних та силових характеристик визначаються на всьому часовому інтервалі сейсмічного впливу на споруду та після закінчення його дії. Набір розрахункових акселерограм для території України представлений у Додатку до норм ДБН В.1.1-12:2006 "Будівництво в сейсмічних районах України". Результати в цьому випадку визначаються моделями, що використовуються.

У більш складних моделях задається розрахунковий вплив на нижній межі Грунтового шару (на відмітці скельних порід) та моделюється рух всього шару грунту і споруди на ньому.

Крім детерміністських використовуються також імовірнісні методи розрахунку очікуваних сейсмічних впливів на споруду.

Для розрахункових схем встановлюються наступні необхідні параметри. Ґрунт пропонується описувати з допомогою сейсмічних параметрів – швидкостей пружних хвиль, констант затухання та щільності. Ґрунтові умови повинні визначатись сукупністю таких факторів як фізико-механічні властивості ґрунтів (швидкості повздовжніх та поперечних хвиль, щільність), їх вологістю, потужністю ґрунтової товщі та рельєфом поверхонь розділу в ґрунті. На стадії проектування рекомендується задавати проектні впливи на рівні підошви без врахування верхніх шарів ґрунту.

Сейсмічні впливи пов'язані з поширенням коливань від джерела хвиль, що міститься в земній корі. На велику відстань від сейсмічних джерел поширюються пружні поверхневі хвилі – хвилі Релея та Лява. Вимоги до сейсмостійких будівель представлені А.Н. Бирбраером у книзі [24]. Розрахунки проводяться тут з використанням спектрів відгуку або акселерограм. Вказано, що при землетрусах частоти коливань не перевищують 33 Гц. Форма будівель у плані повинна бути простою та симетричною, що забезпечує безпечне положення центра ваги будівлі. При занадто великій ширині будівлі, яку можна співставити з довжиною сейсмічної хвилі, в ґрунті можуть виникати обертальні коливання в плані, що приводять до підвищених навантажень на кутові елементи. У [24] також розглянуті методи врахування взаємодії з основою. Відмічається, що динамічна взаємодія з основою здійснює більший вплив на сейсмічні коливання споруд. Одним з основних способів оцінки взаємодії є порівняння вихідної та трансформованої акселерограм і спектрів прискорень.

Врахування взаємодії з основою особливо необхідне для відповідальних споруд та будівель вище 16 поверхів. Точне вирішення даної проблеми пов'язане зі значними математичними та обчислювальними труднощами. Але і результати, отримані навіть такими складними методами, можна розглядати лише як деяку більш або менш близьку до реальності оцінку, так як в усіх цих методах для спрощення використовуються численні важливі допущення. Існує також значний розкид та невизначеність вихідних даних. Вихідне сейсмічне збудження може бути задано лише дуже наближено. Реальна основа може значно відрізнятись від горизонтально слоїстої, важко також точно визначити положення та товщину шарів, які до того ж можуть змінюватись у межах площадки і т.д. До значних похибок приводить наближеність використовуваної квазілінійної моделі ґрунту та невизначеність його характеристик, які і не можуть бути достатньо точно визначені, і змінюються в межах одного шару. Неточність також може вноситись і відмінністю фактичних обрисів фундаменту від простіших форм (кола та прямокутника), для яких, в основному, і розроблені формули.

Додатковим джерелом похибок є піддатливість фундаментної плити та підземних стін, що, як правило, не береться до уваги. Для дуже жорстких споруд, наприклад, будівель АЕС, даний фактор зазвичай є другорядним. Прискорення фундаменту залежить також від напрямку падіння сейсмічних хвиль, який досить важко визначити точно. Тому за напрям падіння сейсмічних хвиль приймається напрям нормалі до шарів основи. Заглиблення, що присутні у всякому фундаменті, приводять до підвищення резонансної частоти та збільшення випромінювання енергії коливань в основу, що є сприятливим при сейсмічному впливі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів
  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт