Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Зі збільшенням товщини верхнього шару в 3 рази (рис. 5.17) відбувається збільшення частоти коливань при різному взаємному розміщенні шарів. При цьому в разі, коли у верхньому шарі основи розміщений кварцит, амплітуда коливання основи зменшується майже в 5 разів, а якщо верхній шар – глина, зменшення амплітуди не спостерігається.

Із проведених досліджень можна зробити такі висновки:

• 1. Теоретично досліджено нестаціонарну взаємодію прямокутного жорсткого тіла з ґрунтовою основою під час вибуху на базі розробленої математичної моделі, алгоритму та програми для чисельного моделювання взаємодії СВХ з основою наземної споруди.

• 2. З аналізу результатів чисельних розрахунків встановлено, що збільшення маси заряду в 5 разів (з 20 до 100 кг, та з 1000 до 5000 кг) призводить до збільшення амплітуди коливань основи об'єкту в 2,9... 3,1 рази.

• 3. Вперше показано, що зі збільшенням різниці між сторонами при однаковій площі основи будівлі відбувається зменшення амплітудно-частотних характеристик коливання при торцевому падінні сейсмовибухової хвилі. Так, збільшення співвідношення сторін у 2 рази призводить до зменшення максимуму амплітуди зміщення на 42 %, а в 4 рази – на 63 %. Таким чином, найбільша амплітуда коливань характерні для квадратного тіла, а більш сейсмостійкими є видовжені об'єкти. При фронтальному падінні хвилі, навпаки, більш стійкими є будівлі з квадратною основою.

• 4. Встановлено, що частотні характеристики коливань основи споруди знаходяться в оберненій залежності від маси тіла об'єкту. Зі зменшенням відносної маси споруди вдвічі відбувається збільшення максимуму амплітуди зміщення основи об'єкту в 1,5 рази, а зменшення маси в 4 рази призводить до збільшення значень амплітуди зміщення вдвічі. Зі зменшенням маси об'єкту відбувається зміщення резонансних частот у більш високочастотну область. Так, зменшення маси об'єкту вдвічі призвело до зменшення періоду коливань на 30 %.

• 5. Встановлено, що чим більш пористий Грунт, тим більша амплітуда зміщень основи об'єкту, що охороняється. Збільшення пористості ґрунту в 4 рази (з 5 % до 20 %) викликає збільшення амплітуди зміщення основи тіла майже вдвічі (1,95 разів).

• 6. Розроблено методику розрахунку зміщень ґрунтової основи поверхневих об'єктів, що охороняються. Встановлено, що амплітудно-частотний спектр коливань при техногенних вибухах має значний вплив на коливний процес поверхневих об'єктів, що охороняються. Зростання періоду і амплітуди коливань грунту призводить до значного збільшення зміщень основи споруди. А накладання горизонтальних і вертикальних зміщень може привести до значного зниження сейсмостійкості споруди. Встановлено, що коливання від вибухів, які мають менші періоди коливань, у порівнянні з землетрусами, здійснюють менш руйнівний вплив на споруди. На підставі теоретично встановлених залежностей швидкостей зміщення ґрунтової основи і мас зарядів від періодів коливань були розроблені номограми для визначення сейсмобезпечної маси сферичних і циліндричних зарядів вибухових речовин.

• 7. Розроблено методику розрахунку зміщень двошарової Грунтової основи поверхневих об'єктів, що охороняються під дією сейсмічних вибухових хвиль. Встановлено, що незалежно від товщини шарів, якщо верхній шар більш щільний, то в основі виникають більш високочастотні коливання (зменшується період коливань), що є більш сприятливим для сейсмостійкості об'єкту, що охороняється. Збільшення верхнього шару призводить до збільшення частоти коливань при різному взаємному розміщенні шарів, що також збільшує сейсмостійкість споруди. При цьому в разі, коли у верхньому шарі основи розташований кварцит, амплітуда коливання основи значно зменшується, а якщо верхній шар – глина, то зменшення амплітуди не спостерігається.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.
  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт