Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Амплітудне значення сейсмічного впливу як функція від відстані, маси заряду і ґрунтових умов вибирається з чисельних або натурних експериментальних даних.

Крім того, необхідно визначити частоту горизонтальних коливань двошарової основи ω.

Власні частоти неоднорідної основи визначаються з хвильових рівнянь:

(5.54)

і двох граничних умов:

при при (5.55)

При цьому виконуєтьсяумови неперервності на межах шарів (H – загальна товщина шарів ).

У випадку двошарової основи переважаючі періоди коливань Т визначаються із трансцендентного рівняння

(5.56)

де

– глибина, густина і модуль зсуву і-го шару.

Були проведені розрахунки періодів і частот коливань двошарової ґрунтової основи, що складається із глини і кварциту. При цьому досліджувалася зміна амплітудно-частотних характеристик коливального процесу при різному взаємному розташуванні шарів і різній їх глибині. Фізико- механічні характеристики шарів і розрахункові значення періодів і частот коливань наведені в табл. 5.6.

Таблиця. 5.6.

Фізико-механічні характеристики шарів ґрунтової основи і розрахункові значення періодів і частот коливань

№ п/п1 шар2 шарПеріоди коливань Т,с/ частоти со, Гц
1. Глина – кварцит0,22023,3560177000
2. Кварцит – глина3,35201770000,2602
3. Глина – кварцит0,26023,3520177000
4. Кварцит – глина3,35601770000,2202

Далі з використанням отриманих значень частот коливань розраховувалися горизонтальні зміщення двошарової ґрунтової основи при приведеній масі наземної споруди і . На рис. 5.16, 5.17 наведені залежності зміщень ґрунтової основи від часу при впливі сейсмовибухової хвилі. Нумерація кривих відповідає різному розташуванню шарів: 1 – верхній шар – глина, нижній – кварцит (варіант 1 і 3 із табл. 5.6); 2 – верхній шар – кварцит, нижній – глина (варіант 2 і 4). Товщина верхнього шару для рис. 5.14 складала h=20 м, а для рис. 5.15 – h=60 м.

Залежності зміщень ґрунтової основи від часу при впливі сейсмовибухової хвилі: 1 – верхній шар – глина, нижній – кварцит; 2 – верхній шар – кварцит, нижній – глина. Товщина верхнього шару h=20 м.

Рис. 5.16. Залежності зміщень ґрунтової основи від часу при впливі сейсмовибухової хвилі: 1 – верхній шар – глина, нижній – кварцит; 2 – верхній шар – кварцит, нижній – глина. Товщина верхнього шару h=20 м.

Залежності зміщень ґрунтової основи від часу при впливі сейсмовибухової хвилі: 1 – верхній шар – глина, нижній – кварцит; 2 – верхній шар – кварцит, нижній – глина. Товщина верхнього шару h=60 м.

Рис. 5.17. Залежності зміщень ґрунтової основи від часу при впливі сейсмовибухової хвилі: 1 – верхній шар – глина, нижній – кварцит; 2 – верхній шар – кварцит, нижній – глина. Товщина верхнього шару h=60 м.

Із аналізу рисунків слідує, що, незалежно від товщини шарів, якщо верхній шар більш щільний, то в основі виникають більш високочастотні коливання, а, отже, зменшується період коливань, що більш сприятливо для сейсмостійкості об'єкту, що охороняється. При цьому, як випливає з табл. 5.6 (варіант 1), коли товщина верхнього шару глини становила h=20 м, частота коливань двошарової основи склала 9,813 Гц, що потрапляє в резонансний для будівель діапазон частот, оскільки дослідження амплітудно-частотних характеристик показують, що частоти нижче 4 Гц і вище 10 Гц фільтруються будівлею, а всередині цього діапазону посилюються [167].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.
  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт