Амплітудне значення сейсмічного впливу як функція від відстані, маси заряду і ґрунтових умов вибирається з чисельних або натурних експериментальних даних.
Крім того, необхідно визначити частоту горизонтальних коливань двошарової основи ω.
Власні частоти неоднорідної основи визначаються з хвильових рівнянь:
(5.54)
і двох граничних умов:
при при
(5.55)
При цьому виконуєтьсяумови неперервності на межах шарів (H – загальна товщина шарів ).
У випадку двошарової основи переважаючі періоди коливань Т визначаються із трансцендентного рівняння
(5.56)
де
– глибина, густина і модуль зсуву і-го шару.
Були проведені розрахунки періодів і частот коливань двошарової ґрунтової основи, що складається із глини і кварциту. При цьому досліджувалася зміна амплітудно-частотних характеристик коливального процесу при різному взаємному розташуванні шарів і різній їх глибині. Фізико- механічні характеристики шарів і розрахункові значення періодів і частот коливань наведені в табл. 5.6.
Таблиця. 5.6.
Фізико-механічні характеристики шарів ґрунтової основи і розрахункові значення періодів і частот коливань
| № п/п | 1 шар | 2 шар | Періоди коливань Т,с/ частоти со, Гц | ||||
| 1. Глина – кварцит | 0,2 | 20 | 2 | 3,35 | 60 | 177000 | |
| 2. Кварцит – глина | 3,35 | 20 | 177000 | 0,2 | 60 | 2 | |
| 3. Глина – кварцит | 0,2 | 60 | 2 | 3,35 | 20 | 177000 | |
| 4. Кварцит – глина | 3,35 | 60 | 177000 | 0,2 | 20 | 2 | |
Далі з використанням отриманих значень частот коливань розраховувалися горизонтальні зміщення двошарової ґрунтової основи при приведеній масі наземної споруди і
. На рис. 5.16, 5.17 наведені залежності зміщень ґрунтової основи від часу при впливі сейсмовибухової хвилі. Нумерація кривих відповідає різному розташуванню шарів: 1 – верхній шар – глина, нижній – кварцит (варіант 1 і 3 із табл. 5.6); 2 – верхній шар – кварцит, нижній – глина (варіант 2 і 4). Товщина верхнього шару для рис. 5.14 складала h=20 м, а для рис. 5.15 – h=60 м.
Рис. 5.16. Залежності зміщень ґрунтової основи від часу при впливі сейсмовибухової хвилі: 1 – верхній шар – глина, нижній – кварцит; 2 – верхній шар – кварцит, нижній – глина. Товщина верхнього шару h=20 м.
Рис. 5.17. Залежності зміщень ґрунтової основи від часу при впливі сейсмовибухової хвилі: 1 – верхній шар – глина, нижній – кварцит; 2 – верхній шар – кварцит, нижній – глина. Товщина верхнього шару h=60 м.
Із аналізу рисунків слідує, що, незалежно від товщини шарів, якщо верхній шар більш щільний, то в основі виникають більш високочастотні коливання, а, отже, зменшується період коливань, що більш сприятливо для сейсмостійкості об'єкту, що охороняється. При цьому, як випливає з табл. 5.6 (варіант 1), коли товщина верхнього шару глини становила h=20 м, частота коливань двошарової основи склала 9,813 Гц, що потрапляє в резонансний для будівель діапазон частот, оскільки дослідження амплітудно-частотних характеристик показують, що частоти нижче 4 Гц і вище 10 Гц фільтруються будівлею, а всередині цього діапазону посилюються [167].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.“ на сторінці 3. Приємного читання.
