Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Для порівняння були обрані розрахункові характеристики вибуху заряду амоніту №6 ЖВ масою Q = 3000 кг з періодом Т = 0,6 с; землетрусам з такою ж амплітудою коливань, та періодами 0,8 с, 1с, 1,2 с, 1,4 с. Досліджуваний частотний діапазон відповідно становить 0,6-1,7 Гц (відповідно 4,5-10,5 Гц для кутової швидкості, що використовується для визначення швидкості в падаючій хвилі).

Розглянемо рис. 5.6, (а), на якому зображені згадані залежності для параметру, що характеризує співвідношення маси об'єкту та маси ґрунту, рівному п = 1.

Максимум амплітуд зміщень основи досягається при періоді падаючої хвилі 1,2 с, тобто дана частота падаючої хвилі є резонансною в даному випадку.

Можемо відмітити, що збільшення періоду вдвічі (з 0,6 до 1,2) у падаючій хвилі призвело до збільшення амплітуди коливання основи на 43,8 %.

Розглянемо аналогічні залежності на рис. 5.6, (б) для п = 1, що відповідає зменшенню маси одиночної товщини об'єкту вдвічі.

Можемо спостерігати, що максимум амплітуд належить кривій 2, якій відповідає період падаючої хвилі рівний 0,8 с. Тобто, зі зменшенням маси об'єкту вдвічі відбулось зміщення резонансної частоти в більш високочастотну область, що відповідає зменшенню періоду падаючої хвилі на 1/3. При порівнянні зміщень основи під дією вибуху масою 3000 кг (крива 1) та максимальних значень, які досягаються при резонансі – збільшення амплітуд відбулось на 31,6 %.

Також були проведені розрахунки динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ під час вибуху різних ВР. У результаті були отримані залежності зміщення основи будівлі від τ для різних ВР, мас заряду ВР, різних параметрів ґрунтів а та для різних відстаней від місця підривання.

На рис. 5.7 наведені залежності зміщення основи будівлі від часу на відстані r = 1000м при вибуху заряду грамоніту 79/21 масою Q = 2000 кг у суглинках з різними характеристиками α1. У контексті використаної трьохкомпонентної моделі ґрунту показник α1 який характеризує фракцію повітря в грунті є обернено пропорційним щільності ґрунту. З аналізу рисунку випливає, що чим більше α1, тобто чим більш пористий ґрунт, тим більша амплітуда зміщень основи об'єкту, що охороняється.

Так збільшення вмісту повітря в ґрунті з 5 % до 20 %, тобто збільшення пористості ґрунту в 4 рази викликає зменшення амплітуди зміщення основи тіла майже вдвічі (в 1,95 разів), однак збільшення пористості ще в двічі до 40 % призводить до незначного зменшення амплітуди – на 18 %. Можна підмітити, що збільшення щільності ґрунту призводить до незначного зменшення частоти коливань основи об'єкту.

Залежності зміщення основи будівлі від τ на відстані г = 2000м при вибуху заряду грамоніту 79/21 масою О = 2000 кг у суглинках з різними характеристиками α1:1 – осі = 0,05; 2 – α1, = 0,2; 3 – α1, = 0,4.

Рис. 5.7. Залежності зміщення основи будівлі від τ на відстані г = 2000м при вибуху заряду грамоніту 79/21 масою О = 2000 кг у суглинках з різними характеристиками α1:1 – осі = 0,05; 2 – α1, = 0,2; 3 – α1, = 0,4.

Залежності зміщення основи будівлі від τ на відстані r =1 000 м при вибуху зарядів масою Q = 100 кг (а); ; Q = 3000 кг (б) різних ВР приведені на рис. 5.8.

З аналізу рисунків видно, що максимальна амплітуда зміщення має місце під час вибуху заряду амоніту №6 ЖВ, а мінімальна – під час вибуху заряду ігданіту. Таке розподілення значень амплітуд коливань основи споруди при вибуху різних ВР однакової маси пояснюється відповідним розподіленням характеристик даних ВР, що наведені в табл. 5.3.

Залежності зміщення основи будівлі від т на відстані r=1000 м при вибуху зарядів масою Q =100 кг (а); Q = 3000 кг (б) різних ВР:

Рис. 5.8. Залежності зміщення основи будівлі від т на відстані r=1000 м при вибуху зарядів масою Q =100 кг (а); Q = 3000 кг (б) різних ВР:

1 – амоніт №6 ЖВ; 2 – грамоніт 79/21; 3 – ігданіт.

У результаті аналізу співвідношення максимумів амплітуд зміщення основи об'єкту, що охороняється під час вибуху різноманітних ВР різних мас зарядів та на вибраних відстанях об'єкту від вибуху можна зазначити, що в діапазоні відстаней від 100 до 3000 м співвідношення максимумів амплітуд зміщення основи об'єкту викликаного вибухом зарядів амоніту №6 ЖВ та грамоніту 79/21 масою заряду Q = 100 кг складає 1,63... 1,76; для Q = 1000 кг – 1.59... 1,7; для Q = 3000 кг 1,57... 1,69. Ті ж співвідношення між амонітом та ігданітом відповідно в діапазоні відстаней від 100 до 3000 м становить 3.9.. .6.23 для Q= 100 кг; 4,19...6,05 для Q = 1000 кг; 3,9...5,7 для Q = 3000 кг.

Таблиця 5.3.

Детонаційні характеристики ВР.

№ВРШвидкість детонації D0, м/сТеплота вибухового перетворення Q, ккал/кгПоказник політропиПоказник ізоентропи
1Амоніт 6 ЖВ4340100010301,901,25
2Грамоніт 79/21360095010001,901,25
3Ігданіт28008509001,561,25

З аналізу рисунків видно, що максимальна амплітуда зміщення має місце під час вибуху заряду амоніту №6 ЖВ, а мінімальна – під час вибуху заряду ігданіту. Таке розподілення значень амплітуд коливань основи споруди при вибуху різних ВР однакової маси пояснюється тим, що амоніт №6 ЖВ має більш високі детонаційні характеристики, а ігданіт – найменші.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ
  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт