Розділ «Тема 6. СТРАХОВІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ»

До страхових подій належать короткочасні, несподівані та ненавмисні захворювання і тільки в місцях, передбачених туристичною путівкою (туристичним маршрутом).

Основними чинниками, що впливають на розмір страхового тарифу, є:

Вік застрахованої особи: часто страхові компанії для дітей віком 5—16 років встановлюють знижки, а для застрахованих осіб віком 60—70 років (залежно від компанії) тарифи відповідно збільшуються, оскільки ризик раптового захворювання для цієї категорії осіб є вищим. Якщо особі 75 років, договір страхування не укладається.

Країна поїздки: менші страхові тарифи встановлюються для країн Західної Європи, для поїздок в інші країни тарифи можуть збільшуватися в 1,5—2 рази. Такі країни, як Австрія, Німеччина, Іспанія, Португалія вимагають наявності полісів, страхова сума за якими не менше 30 тис. євро.

Тривалість і мета поїздки: страхові компанії, як правило, встановлюють менші страхові тарифи для поїздок туристичного призначення і вищі — для спортивних поїздок.

Спосіб продажу: страхові компанії для туристичних груп залежно від кількості застрахованих осіб передбачають значні знижки, тому найдешевшими для туриста є страхові поліси, придбані через туристичні фірми.

Існують короткострокові та довгострокові програми страхування туристів. При короткострокових програмах чітко вказується кількість днів перебування за кордоном. Довгостроковими програмами страхування користуються особи, які протягом року часто перебувають за кордоном.

До базової програми страхування туристів вітчизняні страховики включають: амбулаторне та стаціонарне лікування; медичне транспортування у країні перебування в лікувальну установу та на батьківщину; репатріацію залишків; екстрену стоматологічну допомогу.

Страхові компанії можуть включати й інші послуги, зокрема: візит третіх осіб в екстреній ситуації; дострокове повернення застрахованого на батьківщину; повернення неповнолітніх дітей на батьківщину у необхідному супроводі; лікарняний нагляд; надання житла після виходу з лікарні, надання юридичної допомоги; допомога при втраті документів, повернення та компенсація втрати багажу. Включення до договору страхування додаткових послуг передбачає підвищення вартості страхового поліса.

У вітчизняній практиці є й інша класифікація програм страхування: срібний, золотий та платиновий план; стандарт, стандарт +, максимум. Під різними назвами пропонуються певні послуги. Є й страхові компанії, які не виділяють різноманітні варіанти програм, а пропонують максимально можливий перелік послуг.

Відшкодуванню підлягають лише ті витрати, які виникають унаслідок раптового захворювання або нещасного випадку. Страхова компанія відмовить у наданні допомоги і виплаті страхового відшкодування, якщо:

подорож було здійснено з метою отримання лікування;

витрати пов'язані з курсом лікування, що почався до і триває під час дії договору страхування, або якщо застрахована особа здійснила поїздку, незважаючи на наявність медичних застережень;

страховий випадок стався внаслідок самогубства, замаху на самогубство;

лікування здійснювалося родичами застрахованої особи.

Кожна страхова компанія зазначає низку інших обмежень щодо витрат, які не підлягають відшкодуванню у разі їх виникнення під час перебування застрахованої особи за кордоном.

6.4. Форми страхових медичних послуг для туристів

Дія страхувальника при настанні страхового випадку залежить від варіанта виплати страхового відшкодування. Тому страхування громадян, що виїжджають за кордон, здійснюється у двох формах:

1. Компенсаційній: страхове відшкодування виплачується після повернення у країну постійного місця проживання, а застрахована особа у країні тимчасового перебування самостійно вносить плату за отримані медичні послуги і при поверненні на батьківщину надає страховій компанії відповідні документи (поліс, заяву про страховий випадок та оригінали документів, що підтверджують факт настання страхового випадку) для отримання страхового відшкодування (компенсації).

2. Сервісній, яка набула нині більшого поширення: страхувальник одержує медичні послуги в країні перебування, а розрахунок здійснюється безпосередньо між сервісною (асистуючою) компанією та медичним закладом. Відносини й розподіл витрат між страховою та асистуючою компаніями визначаються на договірних засадах.