8.1. Суть та види страхових послуг у автотранспорті
8.2. Основні умови укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Серед країн ЄС першою країною, яка ввела обов'язкове страхування відповідальності автовласників, була Данія — , 1927 р. З 1976 р. (у Будапешті прийнято відповідну конвенцію) у країнах ЄС страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів стало обов'язковим абсолютно для всіх. Нині 95 % європейських автовласників мають поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності. .
Запровадження в Україні обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВВТЗ) має свою складну історію. З метою забезпечення прав потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах ще 15 січня 1994 р. було видано Указ Президента України, яким запроваджувалося обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на випадок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, їх майну та майну юридичних осіб. Але 28 грудня того ж року була прийнята Постанова про призупинення цього виду страхування. Зміни відбулися у 1996 р. з прийняттям Закону України "Про страхування" — страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів встановлено як обов'язкове за формою. Це посприяло тому, що Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1176 "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" від 28 вересня 1996 р. На практиці ця постанова не виконувалась.
1 липня 2004 р. було підписано Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який набрав чинності 1 січня 2005 p., окрім п. 21.4 ст. 21 і підпункту
"а" п. 41.1 ст. 41, які набрали чинності з 1 квітня 2005 р. У розвиток інфраструктури ОСЦПВВТЗ вітчизняні страховики інвестували більше 100 млн. грн., створили централізований страховий резервний фонд захисту осіб, що потерпіли в дорожньо-транспортних пригодах — 70 млн. грн. [16, с. 3]. Страхові компанії — лідери ринку ОСЦПВВТЗ у 2005 р. представлені у додатку 5, табл. 1.
На початку 2005 р. прогнозувалось, що до 1 квітня буде реалізовано 1—2 млн. полісів ОСЦПВ. Але фактично за цей період було продано лише 400 тис. полісів [4, с. 26]. Станом на 1 січня 2006 р. було продано 2 227 524 полісів ОСЦПВ (при введенні в дію цього виду страхування передбачалося, що з 8,8 млн. автовласників приблизно половина протягом 2005 р. придбає страхові поліси) [22, с. 45].
За даними Моторно-транспортного страхового бюро, обсяги зібраних страхових премій у 2005 р. становили 417 млн. грн., тобто менш ніж 5 % страхового ринку України [7]. У 2002 р. обсяги зібраних премій становили 61,9 млн. грн., у 2003 р. — 77,9 млн. грн. [10, с. 59]. Така неоднозначна ситуація щодо розвитку в Україні ОСЦПВВТЗ зумовлена тим, що:
По-перше, відмова водія від придбання поліса ОСЦПВ суворо не карається (за відсутність поліса передбачено штраф у розмірі 8,5—17 грн. ; наприклад, у Франції за першу відсутність поліса обов'язкового страхування цивільної відповідальності накладається штраф еквівалентом 500 дол. СІЛА, а при повторі — кримінальна відповідальність). Крім цього, водії бояться потрапити у базу даних порушників дорожнього руху і тим самим збільшити розмір страхового тарифу.
По-друге, багато водіїв купують короткостроковий поліс ОСЦПВ лише для того, щоб пройти техогляд.
По-третє, велика чисельність українських автовласників не страхують свою цивільну відповідальність, бо у разі аварії не хочуть достатньо багато часу затратити, щоб отримати відшкодування від страхової компанії [18, с. 25].
Умовами здійснення страховими компаніями України ОСЦПВВТЗ є:
Отримання в Держфінпослуг України ліцензії на цей вид страхування (її вартість — 12 тис. грн.).
Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ), що є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени. Для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:
фонд страхових гарантій, за рахунок коштів якого МТСБУ відшкодовує шкоду, за договорами міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка";
фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, призначений для здійснення розрахунків з потерпілими за договорами внутрішнього обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
фонд попереджувальних заходів МТСБУ, з метою проведення попереджувальних заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху та зменшення кількості страхових випадків за обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності.
1. Здійснення за кожен поліс відрахувань у фонд захиступотерпілих.
Зупинимось на окремих аспектах укладання договору ОСЦПВВТЗ, використовуючи норми чинного вітчизняного законодавства [3; 14; 15]. Виділяють:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхові послуги» автора Яворська Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. СТРАХОВІ АВТОТРАНСПОРТНІ ПОСЛУГИ“ на сторінці 1. Приємного читання.