Розділ «Тема 10. СТРАХОВІ ПОСЛУГИ У БАНКІВНИЦТВІ»

10.1. Сутність та форми страхових послуг на кредитному ринку

10.2. Механізми надання страхових послуг у разі неповернення кредиту

Страхові послуги у разі неповернення кредиту є одним з найважливіших та найдорожчих для банку. Це страхування в Україні здебільшого використовується при кредитуванні найбільш "поважних" клієнтів, яких банк не хоче обтяжувати складною, витратною процедурою оформлення договору страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту.

Страхувальниками є банки, які здійснюють кредитування на умовах, встановлених чинним кредитним договором між страхувальником та позичальником, та які уклали із страховиком договір страхування. Банк має право вибору — страхувати суму виданого кредиту з відсотками чи тільки суму основного боргу; страхувати відповідальність усіх позичальників, яким видані кредити, чи відповідальність кожного окремо. У нестабільних ринкових умовах доцільно укладати договір страхування на суму кредиту та відсотків за ним для кожного позичальника окремо.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника (банку), пов'язані з матеріальними збитками, які йому завдані внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та відсотків за користування на умовах, встановлених чинним кредитним договором між страхувальником та позичальником.

Страховими випадками можуть бути: неповернення або часткове повернення позичальником кредиту в установлені строки; невиплати відсотків у повному обсязі та в установлені кредитним договором строки; невиконання інших зобов'язань, передбачених кредитним договором.

Строк дії договору страхування встановлюється згідно зі строком дії кредитного договору. Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника та таких документів:

оригіналу (нотаріально завіреної копії) кредитного договору;

оригіналу (нотаріально завіреної копії) статуту та установчого договору позичальника;

техніко-економічного обґрунтування повернення кредиту;

бухгалтерського балансу (довідки про фінансовий стан) позичальника за минулий квартал;

розрахунку погашення кредиту;

документів, що характеризують планове використання кредиту;

акта аудиторської перевірки фінансового стану страхувальника;

інших документів, необхідних для визначення рівня ризику неповернення цього кредиту.

Страховик на підставі поданих документів визначає розмір страхового платежу та рівень ризику. Після цього повідомляє страхувальника про укладення договору страхування з визначенням суми страхового платежу, строків внесення страхового платежу, строків та форм надання звітності про виконання позичальником умов кредитного договору.

Страхова сума визначається на основі розміру суми кредиту та відсотків за його користування на підставі умов кредитного договору. В окремих випадках відсотки з кредиту за згодою між страхувальником і страховиком можуть не включатися у страхову суму.

Страховий тариф при такому страхуванні визначається з урахуванням характеру діяльності страхувальника і позичальника, цільового призначення кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна позичальника, які можуть стати забезпеченням права регресних вимог страховика у разі настання страхового випадку, фінансового стану страхувальника, умов кредитування, кредитної історії позичальника тощо.

Страхові тарифи можуть застосовуватися як до страхування окремих кредитів, так і до страхування всіх кредитів. Виходячи із рівня ризику, у кожному окремому випадку при встановленні страхового тарифу можливе застосування понижуючих чи підвищуючих коефіцієнтів. При використанні таких коефіцієнтів страховий тариф визначається шляхом множення основної ставки на відповідний коефіцієнт.