Розділ «Тема 10 СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ»

Найпоширенішим і навіть традиційним у закордонній практиці видом страхування підприємницьких ризиків є страхування майна промислових підприємств від вогню та інших небезпек. Страхування від вогню полягає у відшкодуванні збитків від раптових і непередбачуваних випадків пожежі або вибуху, а також деяких інших супутніх явищ.

Стандартний поліс вогневого страхування передбачає покриття таких ризиків: пожежа, удар блискавки, вибух газу та ін. Якщо страхувальник зазнав збитків при здійсненні заходів, спрямованих на врятування майна, запобігання пожежі тощо, то такі збитки підлягають відшкодуванню.

Одним із видів страхування виробничих (підприємницьких) ризиків є страхування від перерв у виробництві, які можуть виникати внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна. Поширене у країнах із розвиненою ринковою економікою. Практика його застосування залежить від виду бізнесу, що здійснює підприємство, або від оцінки недоотриманого доходу, яка досить складна.

Умови договору страхування збитків, пов'язаних з перервами у виробництві, формуються на основі детального аналізу роботи підприємства за останні З—5 років. Тільки після цього встановлюється сума страхового відшкодування, що буде виплачена при настанні страхового випадку.

Одночасне страхування майна і втрат від перерв у виробництві вважається вигідним як для підприємця, так і для страхової компанії, оскільки ризики за двома цими договорами, як правило, однакові. Крім того, якщо обидва договори уклала одна страхова компанія, то вона зацікавлена якнайшвидше відновити застраховане майно, щоб уникнути значних страхових виплат у зв'язку з компенсацією страхувальникові втрат від перерви у виробництві.

Обсяг відповідальності за договором страхування від перерв у виробництві ширший, ніж у страхуванні майна від вогню. Об'єктом страхування є фінансові втрати від перерви у виробництві (внаслідок матеріальних збитків від страхової події зі застрахованим майном страхувальника), які вміщують:

— поточні витрати страхувальника із продовження господарської діяльності в період вимушеної перерви у виробництві;

— втрати прибутку від вимушеної перерви у виробництві;

— додаткові витрати на ліквідацію наслідків страхового випадку.

Договором можуть покриватися як поточні витрати і втрачений прибуток разом, так і кожна з фінансових втрат окремо.

Виходячи з обраного об'єкта страхування, встановлюється страхова сума, у відсотках до якої обчислюється страхова премія. Розмір премії здебільшого встановлюється індивідуально для кожного страхувальника з урахуванням особливостей його господарської діяльності.

Особливістю цього виду страхування є те, що розмір збитку залежить від тривалості перерви у виробництві. Тому у договорах страхування збитків від перерв здебільшого передбачається встановлення деякої межі, починаючи з якої виникає відповідальність страховика. Такою межею може бути використана франшиза у грошовому вираженні або період простою, при перевищенні якого страхувальник отримує право на відшкодування.

При настанні страхового випадку, що призвів до перерви у виробництві, розмір страхового відшкодування визначається на основі розміру поточних витрат щодо здійснення застрахованої діяльності та прибутку, отриманого страхувальником від цієї діяльності за період, який дорівнює 12 місяцям до дати настання матеріального збитку.

У міжнародній практиці застосовуються й інші специфічні різновиди страхування підприємницьких ризиків: страхування контрактів (у тому числі експортно-імпортних), страхування змін кон'юнктури ринку тощо.

Одним із видів страхування комерційних ризиків є ризики нової техніки та технології.

Страхування ризиків, пов'язаних з упровадженням у виробництво нової техніки та технології, можна розділити на два напрями. Перший — це страхування самої техніки, установок, технологічних ліній тощо на випадок їх виведення із ладу, порушення роботи, загибелі. Другий — страхування від пепередбачуваних несприятливих наслідків, які викликані впровадженням технічних і технологічних новинок та призвели до порушення виробничого циклу, зупинок тощо.

Обидва страхування є самостійними видами. Однак їх одночасне проведення є виправдано. Об'єктом страхування є машини, технічні та технологічні установки, які після закінчення випробувань і пробного запуску визнані придатними до роботи.

Зауважимо, що страхування нової техніки і технології проводиться на випадок ризиків, пов'язаних тільки з їх використанням. Страхування таких ризиків не передбачає покриття збитків від пожеж, вибухів, стихійних природних явищ, оскільки вони включені у відповідальність зі страхування майна (виробничих активів) підприємств.

Страхування ризиків нової техніки, як правило, пов'язане з дороговартісними та цінними об'єктами. Тому його доцільно проводити з визначенням мінімальної франшизи та правом власника збільшувати її розмір при відповідному зниженні ставок страхових платежів.

Страхування передбачає захист від: