Розділ «Лекція 8. Соціальні інститути і соціальні спільності»

Соціологія

2 - культурні символи (для сім'ї - обручки, шлюбний ритуал; для держави — герб, прапор, гімн; для бізнесу — фабрична марка, патентний знак; для релігії — хрест, ікони, святині);

3 - утилітарні культурні риси (для сім'ї — будинок, квартира, меблі; для освіти - класи, бібліотека; для держави — установи та організації);

4 - усні і письмові кодекси поведінки (для держави конституція, закони; для бізнесу — контракти, ліцензії);

5-ідеологія (для сім'ї — сумісність, індивідуалізм; для бізнесу — монополії, свобода торгівлі, право на працю; для релігії — православ'я або католицизм).

Характеристика основних елементів соціального інституту дозволяє зробити висновок, що останні являють собою величезну соціальну систему, яка існує тривалий історичний період часу, задовольняє фундаментальні потреби суспільства, володіє легітимною силою та моральним авторитетом.

Соціальні інститути класифікують за різними критеріями.

Відповідно до суспільно значимих потреб та виконуваних ними завдань, соціальні інститути поділяють на:

1. Економічні інститути, які регламентують соціальні відносини у сфері господарської діяльності, виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ, послуг. Це — власність, гроші, заводи, ринок, банки, торгівля, трудова діяльність.

2. Політичні інститути, які пов'язані із здобуттям влади, її здійсненням, розподілом, захистом. Це — держава, політичні партії, армія, правоохоронні органи, профспілки та інші суспільно-політичні організації.

3. Соціальні інститути — організовують добровільні об'єднання, регулюють повсякденну соціальну поведінку людей, міжособистісні стосунки.

4. Інститути культури та виховання, які пов'язані із створенням, зміцненням, розвитком та розповсюдженням духовних цінностей. Це — освіта, наука, релігія, шлюб, художні заклади і організації.

Дещо відмінною є класифікація соціальних інститутів у західних соціологів. Критерієм класифікації соціальних інститутів можуть бути сфери, види діяльності, функції, рівень і характер організації. Г. Спенсер виділив три типи соціальних інститутів: 1) репродуктивні, ті що продовжують рід; 2) розподільчі; 3) регулюючі.

Я. Щепанський виділяє такі види соціальних інститутів: ]) економічні, котрі займаються виробництвом, обміном і розподілом матеріальних благі послуг; 2) політичні, пов'язані з встановленням, підтриманням влади; 3) виховні і культурні, які створені для зміцнення культури, соціалізації молодого покоління; 4) соціальні, що регулюють взаємодію спільнот; 5) релігійні.

Р. Міллз виділяє: 1) економічні, що організовують господарську діяльність; 2) політичні — інститути влади; 3) сімейні — інститути, що регулюють статеві відносини; 4) воєнні; 5) релігійні.

За критерієм способу регулювання поведінки людей у межах певних інститутів виділяють формальні та неформальні соціальні інститути. Формальні інститути характеризуються тим, що мають ознаку — це взаємодія між суб'єктами, що здійснюється на основі формально узгоджених чи зафіксованих правил, законів, регламенту, положень. Формальні інститути відіграють велику роль в згуртуванні суспільства. До таких інститутів належать армія, держава, школа. Неформальні соціальні інститути, хоч і регламентуються в соціальних діях, вони не оформлені законом. Соціальний контроль у таких інститутах встановлюється за допомогою норм, закріплених у громадській думці, традиціях, звичаях. Це можуть бути різні об'єднання за інтересами, культурні та соціальні фонди.

Кожний інститут виконує свою характерну для нього соціальну функцію. Сукупність цих соціальних функцій складається в загальні соціальні функції соціальних інститутів як окремих видів соціальної системи. Найбільш значущими серед них є:

• репродуктивна, закріплення, збагачення і відтворення на новому рівні чи в певній галузі суспільних відносин. Завдяки їй соціальний інститут транслює досвід, цінності, норми культури з покоління в покоління;

• регулятивна і соціального контролю. Функціонування соціальних інститутів забезпечує регулювання взаємовідносин між членами суспільства шляхом вироблення шаблонів поведінки;

• інтегративна, згуртування суспільства. Ця функція містить процеси згуртування, взаємозалежності та взаємо-відповідальності членів соціальних груп, які відбуваються під впливом інституціолізованих норм, правил, санкцій та систем ролей. В цілому забезпечує соціальну стабільність суспільства.

• комунікативна або залучення людей до діяльності. Спрямована на забезпечення зв'язків, спілкування, взаємодії між людьми за рахунок певної організації їх спільної життєдіяльності. Кожна з цих функцій знаходить своє конкретне втілення у різноманітних соціальних інститутах. Функції, що здійснюють інститути, з часом змінюються. Скажімо, функцію освіти та соціальної допомоги бідним, яку раніше виконувала церква, згодом прийняла на себе держава, створивши розгалужену гілку установ, що працюють у заданому напрямі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія» автора Вербець В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 8. Соціальні інститути і соціальні спільності“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО

  • Лекція 2. Витоки соціологічних знань та розвиток протосоціології до XIX ст.

  • Лекція 3. Виникнення і розвиток соціології як науки

  • Лекція 4. Школи та напрями сучасної соціології

  • Лекція 5. Соціологічна думка в Україні

  • Розділ 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

  • Лекція 7. Соціальна структура суспільства

  • 7.4. Соціальна мобільність та її види

  • Лекція 8. Соціальні інститути і соціальні спільності
  • Лекція 9. Соціальна взаємодія, соціальні відносини та соціальний контроль

  • Лекція 10 Соціальні зміни та соціальні процеси

  • Розділ 3. СПЕЦІАЛЬНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ

  • Лекція 12. Соціологія політики

  • 12.3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів

  • Лекція 13. Соціологія релігії

  • Лекція 14. Соціологія особистості

  • Лекція 15. Соціологія праці

  • Лекція 16. Етносоціологія

  • Лекція 17. Соціологія сім'ї

  • Лекція 18. Гендерна соціологія

  • Лекція 19. Соціологія міста

  • Розділ 4. СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Лекція 21. Типологія соціологічних досліджень

  • Лекція 22. Формування вибіркової сукупності в соціологічному дослідженні

  • Лекція 23. Методи збору, обробки аналізу та інтерпретації соціальної інформації

  • 23.2. Спостереження як метод соціологічного дослідження

  • 23.3. Опитування в соціологічному дослідженні

  • 23.4. Експертні опитування. Біографічний метод

  • 23.5. Статистичний аналіз емпіричної інформації

  • Лекція 24. Формування системи показників та індикаторів

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи