Розділ «Тема 9 МОВА. РИТОРИЧНІ ЗАСОБИ»

"Отечество собі ґрунтуймо в ріднім слові!"

(П. Куліги)

9.1. Загальні поняття про мовний акт. Мовна інтенція.

9.2. Автоматизм механізмів мови.

9.3. Лексична норма. Точність вибору.

9.4. Граматична і стилістична норма.

9.5. Власне риторичні засоби.

9.6. Мовна структиризація.

9.7. Моделювання процесу сприйняття і розуміння мови. Зворотний зв'язок.

9.1. Загальні поняття про мовний акт. Мовна інтенція

9.2. Автоматизм механізмів мови

9.3. Лексична норма. Точність вибору

Багатозначність, або полісемія, - уживання слова в різних значеннях. Деякі слова два-три такі значення можуть мати, а другі — до десяти. Зазвичай навіть у найстислішому контексті (словосполученні) простежується смислові відтінки багатозначних слів. Різне значення слів наводиться у тлумачних словниках: першим вказується основне (його ще називають прямим, первинним, головним), а потім - похідні від нього (неосновні, переносні, вторичні). Слово, окремо від контексту, завжди сприймається у своєму основному значенні. Переносне значення виникає слова, як правило, коли одне явище уподібнюється другому. Переносні значення слів, що закріпилися в мові, нерідко втрачають образність, але можуть і зберегти метафоричність.

Багатозначність лексики - невичерпне джерело її оновлення, незвичайного, несподіваного переосмислення слова.

Якщо прийняти до уваги, що багатозначні слова становлять близько 80% словарного складу української мови, то без перебільшення можна казати, що багатозначність слів породжує творчу енергію мови.

Щоб правильно вживати слова, недостатньо знати їх точне значення, необхідно ще враховувати особливості лексичної сполучуваності, тобто їх здатність поєднуватися один з одним. Нерідко слова з однаковим значенням можуть мати різне лексичне поєднання.

Сполучуваність слів певною мірою обмежена. Слова можуть не поєднуватися через їх смислову несумісність, наприклад, некоректні поєднання типу "сперся ліктем спиною". Крім того, об'єднання деяких слів у словосполучення неможливе через граматичну природу (мій - плисти, близько — веселий). Об'єднанню слів можуть перешкоджати і лексичні особливості. Так, прийнято говорити заподіяти горе, неприємності, але не можна сказати заподіяти радість, задоволення.

Залежно від обмежень, що регулюють сполучуваність слів, розрізняють три основні її типу. Семантичну (від терміна "семантика" - значення слова), граматичну (точніше - синтаксичну) і лексичну.

Семантична сполучуваність порушена, наприклад, у такому випадку: Вчитель запропонував нам написати контрольну роботу усно. При порушенні сполучуваності може виникати небажаний додатковий сенс: Наприклад: необхідно прискорити врегулювання кровопролиття. У виступах ораторів часто спостерігається порушення лексичної сполучуваності: голос цифр невтішний.