Розділ «Тема 7 РОДИ І ВИДИ РИТОРИКИ»

Університетський професор наводить зразки культури мислення, він веде за собою студентів. Адже саме професор показує своїм, учням всю глибину та красу вибраної ними науки. Суть університетської освіти не тільки в новизні висловлюваного, а і в реалізації методів дослідження. Професор "будить" думку студентів, стимулює їх здібності, обдарованість, запалює прагнення.

Різновидом академічної красномовства є педагогічне спілкування

- в навчальному закладі, в сім'ї.

Головне в такому спілкуванні - створення атмосфери близькості, довіри, сприятливого емоційного клімату, артистизм викладача, батьків, що знімає психологічні бар'єри. Викладач все ж таки планує спілкування, що складається з таких етапів: моделювання майбутнього спілкування; його організація і виконання наміченого - з можливими варіантами, "управління" спілкуванням; контрольно-оціночний етап

- для себе, зрозуміло. Викладачеві необхідно бездоганно володіти собою і мовою, механізмами мови, оперативно орієнтуватися в умовах, не упускати основну мету, бачити перед собою не об'єкт дії, а живу, животрепетну особу. Безумовно, необхідне розуміння психології іншої людини, уміння знаходити підхід до кожного учня і, спілкуючись, запалювати інтерес у свідомості кожного, до кого спримовані його уміння і талант.

7.4. Військове красномовство

7.5. Мова дипломата

По суті, дипломатія - це також політика, проте зовнішня. Це діяльність державних службовців, дипломатів, послів, апаратів посольств, консульств, а також торгових, культурних, туристичних; діяльність, що ґрунтується на знанні політичної ситуації та ораторського мистецтва. Дипломатичні функції виконують і члени вищого керівництва країни, керівники крупних відомств, партій, фірм, освітніх установ - всі ті, кому доводиться мати зносини з іноземними державами.

Природно, що в дипломатії дотримуються численні вимоги, властиві мовленнєво-мислиннєвій сфері.

По-перше, мова дипломата відрізняються високим відчуттям гідності, адже він представляє свою країну, яка має і традиції, і авторитет, а часто економічну та військову потужність.

Дипломат високо шанує свого співбесідника, який представляє іншу країну з її традиціями та амбіціями.

Без дотримання дипломатичного красномовства навряд чи можна досягти бажаного результату.

Успішному контакту сприяє також дотримання встановленого, зазвичай традиційного, етикету та церемоніалу.

По-друге, мова дипломата повинна відображати його високу мовленнєву культуру. Він має володіти кількома мовами, мати ґрунтовні знання з історії, культури, географії, економіки, літератури як загалом так і тієї країни, з якою ведуться перемовини. У деяких значеннях слова і словосполучення загальнолітературної мови вживаються в мові дипломатії як терміни: протокол (сукупність загальновизнаних правил міжнародного спілкування), імунітет (недоторканність особи), прийом (збори запрошених офіційних осіб).

По-третє, дипломат повинен володіти швидкою реакцією, розуміти натяк, цінувати дотепність і сам бути гнучким, дотепним.

Володіючи культурою мови не тільки на рівні норм літературно! мови, він доб'ється успіху дотепністю, витонченістю, виразністю своєї мови.

Навіть невеликий промах, неточність, суперечність у доводах дипломата - це кінець його кар'єри. Дипломату необхідно вловлювати кожну реакцію свого співбесідника, розгадувати натяки і приховану думку.

Нарешті, дипломату потрібна впевненість своїй позиції, в захисті інтересів своєї країни.

До речі, всі ці вимоги можуть виявитися корисними не тільки професійному дипломатові, а й мандрівнику, комерсанту, туристу, артисту й іншим представникам культури, працівникам транспорту (повітряного, морського, залізничного).

7.6. Судові дискусії