Пряма форма мовленнєвого впливу - це таке використання оратором мовних виразів, коли він має на увазі лише їх буквальне значення, лише те, що він говорить.
Риторичне запитання - це висловлювання у вигляді запитання, яке не потребує відповіді на відміну від звичайного.
Риторичні фігури - це прийоми виразності, які реалізуються на рівні речення чи одиниці, більшій за речення.
Синтаксичне перетворення - це такий прийом, суть якого полягає у виборі потрібного оратору порядку слів у реченнях. Реалізується в промовах через: фігури скорочення, фігури додавання, фігури розташування.
Тропи - це прийоми виразності, що реалізуються на рівні слова чи словосполучення. Розрізняють такі критерії для утворення тропів: тотожність, схожість, суміжність, протилежність.
Ускладнення мовних конструкцій - це такий прийом, суть якого полягає в тому, що для фіксації певних ситуацій, подій, предметів застосовуються складні для сприйняття та розуміння мовні вирази. Різновиди цього прийому: безглуздий аргумент - прийом, коли оратор у своїй промові пропонує певний набір фраз, які не мають смислу; помноження аргументів - прийом, коли оратор один і той самий аргумент повторює декілька разів у різних формулюваннях, та ін.
Фігури додавання - це риторичні фігури, суть яких полягає у повторі якихось елементів промови. До них належать: анафора - фігура додавання, що полягає у повторі початкових частин суміжних речень; епіфора - фігура додавання, що полягає у повторі кінцевих частин суміжних речень; гомеотелевтон - фігура додавання, що полягає у початковому римуванні, звуковому повторі окремих частин слів у реченні; кіклос - фігура додавання, що полягає у повторі початку й кінцівки речення; хіазм - фігура додавання, що полягає у "хрестоподібному" поєднанні елементів речення, та ін.
Фігури збільшення - це риторичні фігури додавання, суть яких полягає в наданні предмету тих елементів, яких він не містить. До них належить насамперед гіпербола - навмисне перебільшення якості, значущості певного предмета.
Фігури зменшення - це риторичні фігури скорочення, суть яких полягає у відсіканні від предмета якихось частин. До них належить насамперед літота - навмисне зменшення якості, значущості певного предмета.
Фігури розташування - це риторичні фігури, суть яких полягає у незвичайному розташуванні елементів промови. До них належать: інверсія - фігура розташування, що означає використання незвичайного порядку слів у реченні; паратеза - фігура розташування, що означає вставку в завершену синтаксичну структуру певних елементів для закріплення саме того значення, яке оратор бажає донести до аудиторії; парцеляція - фігура розташування, що означає розчленування речення з винесенням за його межі тих елементів, які посилюють основну думку, та ін.
Фігури скорочення - це риторичні фігури, суть яких полягає у пропущенні якихось елементів промови. До них належать: апосіопеза - фігура "замовчування", коли оратор свідомо не до кінця висловлює думку, розраховуючи на те, що слухачі самі здогадаються, про що він хотів повідомити; асиндетон - фігура скорочення, що означає пропуск сполучників; еліпсис - фігура скорочення, що означає пропуск якогось члена речення, який можна відновити з контексту, та ін.
ТЕСТ
1. Елокуція - це розділ риторики, який вивчає:
A) виголошення оратором промови;
Б) засоби виразності ораторської промови;
B) розробку предметної царини ораторської промови.
2. Прийом "ускладнення мовних конструкцій" не відповідає критерію:
A) доречності; Б) правильності;
B) ясності.
3. Пряма форма мовленнєвого впливу не узгоджується з критерієм:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Риторика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 4. ЕЛОКУЦІЯ“ на сторінці 8. Приємного читання.