Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

1 Дух виразно каже, що за останніх часів деякі відступлять від віри і пристануть до духів обманних і навчань бісівських; 2 зведені лицемірними брехунами з таврованим сумлінням, 3 вони заборонятимуть одружуватися і волітимуть стримуватись від страв, що їх Бог створив для вірних і для тих, які спізнали правду, щоб їх споживати з подякою. 4 Бо всяке Боже створіння – добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, 5 бо воно освячується словом Божим і молитвою. 6 Як будеш усе це братам викладати, то будеш добрий слуга Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, якій ти був завжди вірним. 7 Щождо нечистих, бабських байок – то ти їх вистерігайся. Вправляйся у благочесті; 8 бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя на все корисне, бо має обітницю життя теперішнього й майбутнього. 9 Вірне це слово й повного довір’я гідне. 10 На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних. 11 Це наказуй і навчай. 12 Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. 13 Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню. 14 Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів. 15 Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний. 16 Пильнуй себе самого та навчання; дотримуйся цього, бо, робивши це, спасеш себе самого й тих, що слухають тебе.

5. Поводження з вірними 1-2; вдовицями 3-16; священиками 17-25

1 Зо старшим суворо не поводься, а радше умовляй його, як батька; молодших – як братів; 2 старших жінок, як матерів, а молодих, немов сестер, з усякою чистотою. 3 Шануй удовиць, тих що справді вдови. 4 Коли якась удовиця має дітей або внуків, то насамперед нехай вони навчаться шанувати власну родину й віддячуватися батькам, бо це вгодно Богові. 5 Справжня вдова й самотня на Бога покладає надію і перебуває день і ніч у молитвах та благаннях. 6 Котра ж розкошує, та живою вмерла. 7 І це ти їм наказуй, щоб були бездоганні. 8 А коли хтось про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той віри відцурався: він гірший, ніж невірний. 9 Удовицю вибирати не менш, як шістдесятилітню, одного тільки чоловіка жінку, 10 що має гарне ім’я в ділах добрих: що дітей виховала, приймала подорожніх, що святим ноги вмивала, що тим, які в горю, допомагала, всяке добре діло сумлінно виконувала. 11 Молодих же вдовиць тримай від себе подаль, бо як їх охоплює пристрасть, противна Христові, то хочуть заміж виходити, 12 стягаючи на себе осуд, бо відкинули першу віру. 13 А разом з тим звикають бездільно по хатах тинятися, і не тільки нічого не роблять, а ще й цокочуть і скрізь втручаються, і базікають, що не личить. 14 Отже, я хочу, щоб молодші виходили заміж, дітей народжували, рядили домом і не давали противникові ніякої зачіпки для лихомовства. 15 Бо деякі вже пішли слідом за сатаною. 16 Коли ж якась віруюча прийняла до себе вдовиць, нехай їм допомагає, хай не обтяжується Церква, щоб вона могла справжнім удовам помагати. 17 Пресвітери, що добре головують, гідні подвійної пошани, передусім ті, що працюють словом і навчанням. 18 Бо Писання говорить: «Не зав’язуй рота волові, що молотить»; і «Робітник – гідний своєї нагороди.» 19 На пресвітера не приймай скарги, хібащо при двох або трьох свідках. 20 Тих, які грішать, картай перед усіма, щоб і інші страх мали. 21 Заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами берегти це безсторонньо, не робивши нічого з нахилу до когось. 22 Рук надто поквапно не клади ні на кого і не робися причетним до гріхів інших. Бережи себе чистим. 23 Перестань пити воду, вживай і вина трохи з-за шлунку і твоїх частих недуг. 24 Гріхи деяких людей явні ще перед судом, а в інших виявляються опісля. 25 Так само й добрі діла бувають явні, а інші виявляються згодом.

6. Раби 1-2; ложні вчителі 3-16; багатії 17-21

1 Раби, що під ярмом, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім’я Боже й наука. 2 А ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більш їм служать, – власне, тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і умовляй. 3 А коли хтось навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки, 4 той засліплений гордістю, нічого не розуміє, хворий на пусті змагання та словесні суперечки. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозри, 5 постійні спори людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди; гадають бо, що побожність то засіб зиску. 6 Великий це зиск – побожність, вона бо дає вдовілля. 7 Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. 8 А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені. 9 А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. 10 Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями. 11 Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. 12 Змагайся добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками. 13 Благаю тебе перед Богом, який усе оживлює, і перед Христом Ісусом, який при Понтійському Пилаті склав добре визнання, 14 щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани – аж до появи Господа нашого Ісуса Христа, 15 яку свого часу з’явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик; 16 єдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь. 17 Багатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише – на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку; 18 щоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радо 19 і тим робом збирали собі скарб – добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве. 20 О Тимотею! Бережи передання. Уникай світського пустословства та суперечностей неправильного знання, 21 що його деякі визнаючи, відхилилися від віри. Благодать з вами!

ІІ Послання Апостола Павла до Тимотея

1. Привіт 1-2; подяка 3-5; відвага і сталість 6-14; особисті відомості 15-18

1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, щоб звістувати обітницю життя, що в Христі Ісусі, 2 Тимотеєві, любому синові: благодать, милосердя і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого. 3 Дякую Богові, якому я служу, як і мої предки, чистим сумлінням і згадую тебе безперестанно, вночі й удень у моїх молитвах; 4 згадуючи твої сльози, бажаю побачитися з тобою, щоб сповнитися радощами. 5 Пригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку, а я певен, що й у тебе. 6 З тієї причини пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх. 7 Бо Бог дав нам не духа страху, а сили, любови й поміркованости. 8 Тож не соромся свідоцтва Господа нашого, ні мене, його в’язня, але перенось труди зо мною для Євангелії, за допомогою Бога, 9 який спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі перед відвічними часами; 10 об’явлена ж була тепер через появу Спаса нашого Христа Ісуса, який знищив смерть і освітлив життя і нетління Євангелією, 11 що для неї встановлений я проповідником, апостолом та вчителем. 12 Власне, тому й терплю я оце, але не соромлюся, бо знаю, в кого я увірував, і я певен, що він спроможний зберегти моє передання на той день. 13 За правило візьми слова здорові, що їх ти чув від мене у вірі та любові, яка у Христі Ісусі. 14 Бережи добре передання за допомогою Духа Святого, який живе в нас. 15 Ти знаєш, що всі ті, які в Азії, між ними Фігел і Гермоген, від мене відвернулися. 16 Нехай Господь дасть милосердя домові Онисифора, бо він часто мене підкріплював, не соромивсь і моїх кайданів, 17 а бувши в Римі, шукав мене запопадливо і знайшов. 18 Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день. А скільки послуг він зробив мені в Ефесі, ти знаєш ліпше від мене.

2. Вказівки про обов’язки 1-7; страждання апостола 8-13; боротьба з єретиками 14-26

1 Ти ж, мій сину, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі. 2 А що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні інших теж навчити. 3 Отож, перенось труди й ти, як добрий воїн Христа Ісуса. 4 Ніхто, бувши воїном, не втручається у справи життя цього, якщо хоче догодити тому, хто його найняв на службу. 5 І коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно. 6 Рільникові, що працює, належиться першому користатися з плодів. 7 Збагни, що я говорю, а Господь дасть тобі розуміння у всьому. 8 Пам’ятай про Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моєю Євангелією, 9 за яку я страждаю аж до кайданів, немов злочинець. Та слова Божого зв’язати не можливо. 10 Тому я все терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасіння, що в Христі Ісусі, з вічною славою. 11 Вірне слово: Коли ми з ним померли, то разом з ним будемо й жити. 12 Коли страждаємо, то з ним будемо й царювати. Коли його зрікаємося, то й він зречеться нас. 13 Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може. 14 Про це нагадуй, заклинаючи перед Богом, щоб не сперечалися словами, – річ, ні на що непотрібна, хібащо слухачам на руїну! 15 Старайся виявити себе перед Богом випробуваним робітником, який не має чого червоніти, який добре настановлює словом правди. 16 А порожніх та нечестивих суперечок уникай, бо вони все більше провадять до безбожности, 17 і слово їхнє, немов пістряк, буде ширитися далі. До них належить Гіменей і Філіт, 18 які відхилилися від правди, говоривши, мовляв, воскресіння вже було, і тим руйнують віру в деяких. 19 Однак, стоїть міцна Божа основа, що має ось яку печатку: «Господь знає своїх», і – «Нехай відступить від неправди кожен, хто Господнє ім’я визнає». 20 А у великім домі є не тільки золотий та срібний посуд, але й дерев’яний та глиняний; інший на честь, а інший на нечестя. 21 Отже, як хтось очиститься від цього, буде посудом на честь, освяченим, корисним для господаря, готовим на всяке добре діло. 22 Утікай від пристрастей юнацьких; шукай справедливости, віри, любови, мира – разом з тими, що прикликають Господа чистим серцем. 23 А від дурних та безглуздих питань ухиляйся: сам бо знаєш, що вони породжують сварки. 24 Слузі ж Господньому слід бути не сварливим, а до всіх привітним, здібним навчати, терпеливим, 25 лагідно картаючим тих, що спротивляються; може Бог дасть їм колись покаяння, щоб вони спізнали правду 26 і виплуталися з тенет диявола, який схопив їх у полон – виконувати його волю.

3. Лихі будуть останні часи 1-9; побожні переслідувані 10-17

1 Знай, що за останніх днів настануть скрутні часи, 2 бо люди будуть самолюби, грошолюби, зарозумілі, горді, наклепники, батькам непокірні, невдячні, безбожні, 3 без любови, непримирливі, осудливі, розбещені, жорстокі, недобролюбні, 4 зрадники, нахабні, бундючні, більше розкошолюбні ніж боголюбні, 5 – мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися. І тих цурайся! 6 Бо то з таких походять ті, що влазять у доми і зводять жіноцтво, обтяжене гріхами, яке дається на повіддя різним пристрастям, 7 навчається ніби ввесь час, а ніколи дійти не може до зрозуміння правди. 8 Як Янній та Ямврій противились були Мойсеєві, так ці противляться правді, – люди зіпсованого розуму та невипробувані у вірі. 9 Але вони не підуть далі, бо їхнє безумство всім стане явним, як і отих було. 10 Ти ж слідував моїй науці, моїй поведінці, моїй настанові, вірі, довготерпеливості, любові, постійності, 11 у переслідуваннях, у стражданнях, які були спіткали мене в Антіохії, в Іконії та в Лістрі. Яких то переслідувань не переніс я на собі! А від усіх Господь мене визволив! 12 Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані. 13 А лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися, зводячи інших, і самі зведені. 14 Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився, 15 і вже змалку знаєш Святе Письмо, яке вірою у Христа Ісуса може тобі дати мудрість на спасіння. 16 Все Писання – надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, 17 щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.

4. Обов’язки Тимотея 1-5; Павло передчуває смерть 6-8; апостол від усіх полишений 9-18; привіти 19-22

1 Я заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом, який має судити живих і мертвих, на його появу та його Царство: 2 Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумлюй із усією терпеливістю та наукою. 3 Бо буде час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух, 4 і від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок 5 Ти ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу. 6 Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав. 7 Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг. 8 Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на його появу. 9 Старайся прийти до мене якнайскорше, 10 бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент – у Галатію, Тит – у Далматію. 11 Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби. 12 Тихика я послав в Ефес. 13 Як будеш іти, то принеси плащ, що я залишив у Троаді в Карпа, і книги, а зокрема пергамени. 14 Олександер коваль накоїв мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками. 15 Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам. 16 При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано! 17 Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі. 18 Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного Царства. Йому слава на віки вічні! Амінь. 19 Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора. 20 Ераст зоставсь у Корінті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті. 21 Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати. 22 Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами!

Послання Апостола Павла до Тита

1. Привіт 1-4; вимоги до єпископа 5-9; ложні вчителі 10-16

1 Павло, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа стосовно віри вибраних Божих і спізнання правди, щодо благочестя 2 в надії вічного життя, обіцяного перед відвічними часами неоманливим Богом, 3 – який слушного часу об’явив своє слово у проповіді, дорученій мені за повелінням нашого Спаса Бога, – 4 Титові, щирому синові у спільній вірі: благодать і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Спаса. 5 Тому я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував до кінця те, що залишилось, і настановив по містах пресвітерів, як я був тобі заповідав: 6 коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність. 7 Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п’яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи, 8 а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий, 9 який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати. 10 Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних. 11 їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім’ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба. 12 Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі. 13 Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі, 14 щоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди. 15 Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління; 16 Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.

2. Вказівки: старим 1-5; юнакам 6-8; рабам 9-10; вірним 11-15

1 Ти ж говори, що личить здоровому вченню: 2 Старі щоб були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові, терпеливості. 3 Старі жінки так само нехай поводяться, як освяченим личить: щоб не були злоріки, ані віддані пияцтву, щоб добра навчали, 4 щоб молодих навчали любити своїх чоловіків та дітей кохати, 5 щоб були стримані, чисті, хазяйновиті, добрі, підвладні власним чоловікам, – щоб слово Боже не ганьбилося. 6 Так само і юнаків умовляй, щоб були помірковані, 7 даючи самі себе на зразок добрих діл: повноти в ученні, поважности, 8 Здорового та бездоганного навчання; щоб супротивник осоромився, неспроможний нічого злого проти нас сказати. 9 Раби своїм панам нехай коряться в усьому, хай будуть угодливі, не суперечливі, 10 хай не крадуть, а хай виявляють цілковиту добру вірність, щоб у всьому прикрашали вчення нашого Спаса Бога. 11 Бо Божа благодать з’явилася спасенна всім людям 12 і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, 13 чекаючи блаженної надії і славного з’явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, 14 який віддав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл. 15 Так говори, умовляй і картай з усією повагою. Нехай ніхто тобою не нехтує.

3. Загальні обов’язки християн