Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

Одкровення Йоана Богослова

1. Пролог 1-3; послання до Церков 4-8; вступне видіння 9-20

1 Одкровення Ісуса Христа, що дав йому Бог – показати слугам своїм: чому належить статися незабаром; і він показав, пославши через свого ангела, слузі своєму Йоанові, 2 який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і все, що він бачив. 3 Блажен, хто читає, і ті, котрі слухають слів цього пророцтва й додержують написаного в ньому, бо час – близько. 4 Йоан сімом Церквам, які в Азії: Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які – перед престолом його, 5 і від Ісуса Христа, що є свідок вірний, первісток із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров’ю своєю, 6 і зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму, – йому слава і влада на віки вічні! Амінь. 7 От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи, і возплачуть за ним усі племена землі. Так, амінь. 8 Я – Альфа і Омега, початок і кінець – говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель. 9 Я, Йоан, брат ваш і спільник у скорботі й у царстві, і в терпінні Ісуса, був на острові, званому Патмос, – за слово Боже і за свідчення Ісуса. 10 Я був у дусі в неділю і почув за собою голос гучний, як від сурми, 11 який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.» 12 Я обернувся – побачити, що то за голос, який говорив зо мною; і обернувшись, побачив сім золотих світильників, 13 і посеред світильників – подібного до сина чоловічого, вдягненого в шату і підперезаного попід груди поясом золотим. 14 Голова ж його і волосся білі, як вовна біла, як сніг; і очі його – як пломінь огню; 15 і ноги його подібні до бронзи, ніби в горнилі розпалені; і голос його – як голос вод багатьох; 16 і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його – як сонце, що сіяє в силі своїй. 17 Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я – перший і останній, 18 і живий; і стався мертвий, і от – я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду.

19 Тож напиши, що ти бачив і що є, і що має настати після цього. 20 Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці моїй, і семи світильників золотих: сім зірок – то ангели семи Церков, а світильники сім – то сім Церков.»

2. Послання до церков: в Ефесі 1-7; у Смірні 8-11; у Пергамі 12-17; в Тіятирах 18-29

1 До ангела Церкви в Ефесі напиши: Ось що говорить той, хто держить сім зірок у правиці своїй, хто ходить посеред сімох світильників золотих: 2 Знаю діла твої і труд твій і терпеливість твою, і що не можеш переносити злих; і ти випробував тих, які звуть себе апостолами, а не є ними, і знайшов їх ложними; 3 і терпеливість маєш, і переносив ради імени мого, і не знемагав. 4 Алеж маю проти тебе, що любов свою першу покинув. 5 То згадай, звідки ти впав, і покайся, і перші діла роби; а якщо ні – приходжу до тебе, і здвигну світильник твій з місця його, – якщо не покаєшся. 6 Але маєш, що ненавидиш діла Николаїтів, які я також ненавиджу. 7 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможному дам споживати від дерева життя, що в Божому раю.» 8 І до ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є живий: 9 Знаю твоє горе і вбогість, а втім ти багатий, – і обмови від тих, що звуть себе юдеями, а не є ними, але – зборище сатани. 10 Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя. 11 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможний не ушкодиться від смерти другої.» 12 А до ангела Церкви в Пергамі напиши: Ось що говорить той, хто має меч двосічний гострий: 13 Знаю, де мешкаєш – там, де трон сатани, і держиш ім’я моє, і не зрікся віри моєї і в дні, у які Антипа – свідок мій вірний, був убитий у вас, де мешкає сатана. 14 Але маю проти тебе трохи, бо там є у тебе ті, що держаться учення Валаама, який навчив Балака кинути камінь спотикання перед синами Ізраїля – їсти ідоложертовне та блуднити. 15 Так само й у тебе є ті, що держаться учення Николаїтів. 16 Покайся ж! а як ні, – приходжу до тебе скоро і повоюю з ними мечем уст моїх. 17 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможному дам манни сокровенної, і дам йому камінчик білий і на камінчику – ім’я нове написане, незнане нікому, крім того, хто приймає.» 18 І до ангела Церкви в Тіятирах напиши: Ось що говорить Син Божий, що має очі, як полумінь огню, і ноги його подібні до бронзи: 19 Знаю діла твої і любов, і віру, і службу, і терпеливість твою, і діла твої останні – більші, ніж перші. 20 Але маю проти тебе, що потураєш жінці Єзавелі, яка зве себе пророчицею, навчає і зводить моїх слуг, блуднити і їсти ідоложертовне. 21 Я дав їй час, щоб покаялася, а не хоче каятись у розпусті своїй. 22 От, кидаю її на ложе, а тих, що чинять перелюбство з нею, в біду велику, якщо не покаються в ділах її. 23 Дітей її умертвлю смертю, і пізнають усі Церкви, що я – той, хто випробовує почуття і думки, і віддам кожному з вас – по ділам вашим. 24 Вам же говорю, іншим, хто в Тіятирах, які не мають учення того, котрі, як кажуть, не знали глибини сатани: Не накладаю на вас іншого тягара; 25 тільки той, що маєте, держіть, поки прийду. 26 Переможному, і хто зберігає до кінця діла мої, – дам тому владу над язичниками, 27 і пастиме їх жезлом залізним, мов посудини гончарні скрушаться, – 28. як я теж одержав від Отця мого; і дам тому зірку досвітню. 29. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.

3. В Сардах 1-6; Філадельфії 7-13; в Лаодікеї 14-22

1 І до ангела Церкви в Сардах напиши: Ось що говорить той, хто має сім духів Божих і сім зірок: Знаю твої діла; що ім’я носиш, ніби живий, а мертвий ти. 2 Будь чуйний і укріплюй решту, що їй скоро померти, бо я не знайшов твої діла завершеними перед Богом моїм. 3 Згадай, отже, як прийняв і слухав, збережи й покайся. Коли ж не чуватимеш, на тебе найду, як злодій, і ніяк не знатимеш, котрої години найду на тебе. 4 Але маєш трохи імен і в Сардах, що не споганили одеж своїх і ходитимуть зо мною в білих: бо достойні. 5 Хто переможний – він одягнеться в одежі білі, і вже не викреслю імени його з книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем моїм і перед ангелами його. 6 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам. 7 До ангела Церкви в Філядельфії напиши: Ось що говорить Святий, Істинний, хто має ключ Давидів, хто відкриває і ніхто не зачинить, і закриває і ніхто не відчинить. 8 Знаю твої діла; я відчинив перед тобою двері, і ніхто не спроможний зачинити їх; бо малу маєш силу, а зберіг моє слово і не зрікся імени мого. 9 От, даю із зборища сатани тих, що називають себе юдеями, але не є ними, а лжуть, – от, спричиню їм, що прийдуть і поклоняться в ноги тобі, і взнають, що я полюбив тебе. 10 Що ти зберіг слово терпіння мого, то і я тебе збережу від години спокуси, що має прийти на вселенну – випробувати тих, що мешкають на землі. 11 Гляди, приходжу скоро. Держи, що маєш, аби ніхто не вхопив вінця твого. 12 Хто переможний, зроблю його стовпом у храмі Бога мого, і звідти він не вийде більше; і напишу на ньому ім’я Бога мого й ім’я міста Бога мого, нового Єрусалиму, шо сходить з неба, від Бога мого, й ім’я моє нове. 13 Хто має вухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам. 14 І до ангела Церкви в Лаодікеї напиши: Ось що говорить Амінь, свідок вірний і правдивий, початок створіння Божого. 15 Знаю твої діла, що ні зимний ти, ні гарячий. Якби ти зимний був або гарячий. 16 Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимний, то вивергну тебе з уст моїх. 17 Бо кажеш: «Багатий я, і розбагатів, і ні в чому потреби не маю», а не знаєш, що ти – злощасний і мізерний, і бідний, і сліпий, і голий. 18 Раджу тобі купити від мене золото прочищене огнем, щоб ти збагатів, і одежу білу, щоб зодягнувся, і не видно було сором наготи твоєї, і мастю очною помаж свої очі, щоб бачити міг. 19 Я, кого люблю, тих доганюю і караю. Тож будь ревний і покайся. 20 От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною. 21 Переможному дам сісти зо мною при престолі моїм, як і я переміг і сів з Отцем моїм на престолі його. 22 Хто має вухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.

4. Престоли на небі

1 Після цього я глянув, і от – двері відчинені на небі, і голос перший, котрий я чув, як від сурми, що говорив зо мною, – сказав: «Зійди сюди, і я покажу тобі, що мусить настати після цього.» 2 Відразу я став у дусі; і от престол стояв на небі, а на престолі – сидячий. 3 І цей сидячий був подібний з вигляду до каменя яспіса і сардія, і райдуга навкруг престола, подібна виглядом до смарагду. 4 Навкруг престола – двадцять чотири престоли, і на престолах – двадцять чотири старші, сиділи, одягнені в одежі білі, і на головах їхніх вінці золоті. 5 Від престола виходять блискавиці й голоси і громи; сім світочів огненних палають перед престолом, які є сім духів Божих. 6 Перед престолом – наче море скляне, подібне до кришталю, а в середині престола і навколо престола чотири істоти, повні очей напереді й ззаду. 7 Істота перша подібна до лева, Друга істота подібна до тельця, третя істота мала обличчя, як у людини, а четверта істота подібна до орла, летючого. 8 Чотири ті істоти мають кожна собі по шість крил; навколо і всередині повно очей, і покою не мають ні вдень, ні вночі, промовляючи: «Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, хто був і хто є і хто приходить.» 9 І коли складають ті істоти славу і честь і подяку тому, хто сидить на престолі, що живе на віки вічні, 10 падають двадцять чотири старші перед тим, хто сидить на престолі, і поклоняються йому, що живе на віки вічні, і ложать вінці свої перед престолом, промовляючи: 11 «Достойний ти, Господи й Боже наш, прийняти славу і честь і силу, бо ти створив усе, і волею твоєю воно існує і створено.»

5. Запечатана книга і Агнець

1 І я побачив у правиці того, хто сидить на престолі, книгу, написану всередині і назовні, запечатану сімома печатями. 2 І я бачив ангела могутнього, що проголошував голосом гучним: «Хто достойний розкрити книгу і розняти печаті її?» 3 Та ніхто не міг – на небі, ні на землі, ні під землею – розкрити книгу, ні глянути в неї. 4 І я плакав дуже, бо ніхто достойний не знайшовся – розкрити книгу, ні глянути в неї. 5 Тоді один із старших каже мені: «Не плач, ось переміг лев від племени Юди, паросток Давида, так що може розкрити книгу й сім печатей її.» 6 І я бачив посеред престола і чотирьох істот, і посеред старших Агнець стоїть, мов заколений, який має рогів сім і очей сім, що є сім духів Божих, посланих на всю землю. 7 І прийшов і взяв книгу з правиці того, хто сидить на престолі. 8 І коли взяв книгу, чотири істоти і двадцять чотири старші впали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і келехи золоті, повні тиміяму, що є молитви святих. 9 І співають пісню нову, говорячи: «Достойний ти взяти книгу і розкрити печаті її; бо ти був заколений, і викупив Богові кров’ю своєю з кожного племени і язика і люду і народности; 10 і зробив їх царством священиків Богу нашому; і царствуватимуть на землі.» 11 Потім я бачив, і чув голос ангелів багатьох навколо престола і істот і старших; і було число їх – множини множин і тисячі тисяч, 12 що казали голосом гучним: «Достойний Агнець заколений прийняти силу і багатство і мудрість і кріпкість і честь і славу і благословення.» 13 І всяке створіння, – на небі і на землі і під землею, і на морі, і все, що в них, – чув я, казало: «Тому, хто сидить на престолі, і Агнцеві – благословення і честь і слава і влада на віки вічні.» 14 І чотири істоти говорили: Амінь. І старші впали і поклонились.

6. Агнець ламає сім печатей

1 Я бачив, коли відкрив Агнець одну з семи печатей, і я чув одну з чотирьох істот, що говорила, мов голос грому: «Прийди!» 2 Я ж глянув, і от – кінь білий, і вершник на ньому, що мав лук, і дано йому вінець, і вийшов він переможний, і щоб перемагати. 3 Коли відкрив печать другу, я чув другу істоту, що говорила: «Прийди!» 4 І вийшов інший кінь огнистий, і хто на ньому сидів, дано тому взяти мир від землі, і щоб один одного вбивали; дано йому меч великий. 5 Коли відкрив печать третю, я чув третю істоту, що говорила: «Прийди!» Я глянув, і от – кінь вороний, а хто сидів на ньому, мав вагівницю в руці своїй. 6 І я чув мов голос посеред чотирьох істот, що говорив: «Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а оливи і вина не ушкоджуй.» 7 Коли відкрив печать четверту, я чув голос четвертої істоти, що говорила: «Прийди!» 8 Я глянув, і от – кінь жовтоблідий, і хто сидів на ньому, ім’я того «смерть», і ад ішов слідом за ним; дано їм владу над четвертою частиною землі – убивати мечем, голодом і мором, і звірами земними.

9 Коли відкрив п’яту печать, я побачив під жертовником душі повбиваних за слово Боже і за свідчення, що мали. 10 І закричали вони голосом великим: «Доки, Владико святий і правдивий, не судиш і не мстиш за кров нашу – тим, що живуть на землі?» 11 І дано їм кожному одежу білу і проречено їм, нехай спочиють іще на час малий, поки не доповнять числа співслужники їхні і брати їхні, що мають бути убиті, як і вони. 12, Я глянув, коли відкрив він печать шосту, і от землетрус великий відбувся, і сонце стало тьмяне, мов міх волосяний, а весь місяць став, як кров, 13 і зірки небесні попадали на землю, мов смоковниця обсипає недостиглі смокви свої, вітром великим трушена. 14 Небо відійшло, мов книга-сувій звиваний, і кожна гора і острів із місця свого рушили. 15 І царі землі і вельможі і тисячники і багатії і сильні і всякий раб і всякий вільний сховалися в печерах та скелях гір, 16 і кажуть до гір і до скель: «Упадіть на нас і закрийте нас від обличчя того, хто сидить на престолі, і від гніву Агнця, 17 бо прийшов день великий гніву їхнього; і хто може устояти?»

7. Відзначення печаттю слуг Божих 1-8; вибранці 9-17

1 Після цього я бачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі, щоб не віяв вітер на землю, ні на море, ні на яке дерево. 2 Я бачив іншого ангела, що підіймався від схід сонця, маючи печать Бога живого. Він скрикнув голосом великим до чотирьох ангелів, що дано їм шкодити землі і морю, кажучи: 3 «Не шкодьте землі, ні морю, ні деревам, поки не опечатаєм слуг Бога нашого на чолах їх.» 4 І я чув число попечатаних, сто сорок чотири тисячі попечатані з усіх колін синів Ізраїля. 5 Із коліна Юди – дванадцять тисяч попечатані; із коліна Рувима – дванадцять тисяч; 6 із коліна Ашера – дванадцять тисяч; із коліна Нафталі – дванадцять тисяч; із коліна Манассії – дванадцять тисяч; 7 із коліна Симеона – дванадцять тисяч; із коліна Леві – дванадцять тисяч; із коліна Іссахара – дванадцять тисяч; 8 із коліна Завулона – дванадцять тисяч; із коліна Йосифа – дванадцять тисяч; із коліна Веніямина – дванадцять тисяч. 9 Після цього глянув я, і от – натовп численний, перелічити який ніхто не міг, – від усякого народу і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх; 10 і викликували гучним голосом: «Спасіння Богу нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві!» 11 І всі ангели стояли навколо престола і старших і чотирьох істот, і впали перед престолом ниць і поклонилися Богу, 12 говорячи: «Амінь. Благословення і слава і мудрість і подяка і честь і сила і кріпкість Богу нашому на віки вічні! Амінь.» 13 Один із старших промовив до мене: «Ці, одягнені в одежі білі, хто вони і звідки прийшли?» 14 Я ж мовив до нього: «Владико мій, ти знаєш.» А він оповів мені: «Це ті, що прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця. 15 Тому вони перебувають перед престолом Бога і служать йому день і ніч у храмі його; і той, хто сидить на престолі, поселиться над ними. 16 Ні голоду, ні спраги не матимуть уже більше, і не палитиме їх ні сонце, ні жадна спека, 17 бо Агнець, що на середині престола, пастиме їх і водитиме їх на живі джерела вод, і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх.»

8. Сьома печать і сім ангелів 1-5; перші чотири сурми 6-13

1 А коли відкрив печать сьому, настало безгоміння на небі, на якої півгодини. 2 І я бачив сім ангелів, що перед Богом стояли, і їм дано сім сурем. 3 І ангел інший прийшов і став при жертовнику, маючи золоту кадильницю, і дано йому тиміяму множини, щоб поклав з молитвами всіх святих на жертовник золотий, що перед престолом. 4 І піднісся дим тиміяму з молитвами святих, від руки ангела, перед Богом. 5 Потім узяв ангел кадильницю і наповнив її огнем із жертовника, і поверг на землю: і постали громи і голоси і блискавиці і землетрус. 6 І сім ангелів, що мали сім сурем, приготувалися сурмити. 7 Перший посурмив, і настав град і вогонь, змішані з кров’ю, і кинуто їх на землю: і третина землі згоріла, і згоріла третина дерев, і вся трава зелена згоріла. 8 І другий ангел посурмив, і мов гора велика, огнем розпалена, була кинута в море: і стала третина моря – кров’ю, 9 і вимерла третина створінь, що живуть у морі, і третина кораблів – зруйнована.

10 І третій ангел посурмив, і впала з неба зоря велика, що палала, як смолоскип, і впала на третину річок і на джерела вод. 11 Ім’я зорі мовиться – «полин»; і стала третина вод полином, і багато людей померло від вод, бо прогіркли. 12 І четвертий ангел посурмив, і вражено третину сонця і третину місяця, і третину зірок, щоб затьмилася третина їх, і день щоб не світив третину свою і ніч – так само. 13 І я бачив, і чув, одного орла, що летів посеред неба, говорив голосом гучним: Горе, горе, горе тим, які живуть на землі, від решти голосів сурмних – трьох ангелів, котрі зараз посурмлять.