Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

3. Зіслання Божого Духа; день Господній

1 А після цього я виллю мій дух на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, вашим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки будуть бачити видіння. 2 Та й на рабів та на рабинь того часу я виллю мій дух. 3 Я знаки дам на небі й на землі: кров і вогонь, і стовпи диму. 4 Сонце обернеться у пітьму, а місяць у кров – раніше, ніж настане день Господній, великий і страшний. 5 І кожен, хто призве ім’я Господнє, спасеться; бо на горі Сіоні й у Єрусалимі будуть ті, що заціліють, як то Господь сказав був; і між тими, що зостануться живими, – тії, що їх Господь покличе.

4. Суд над народами

1 Ось бо в ті дні й того часу, коли заверну бранців Юди та Єрусалиму, 2 зберу всі народи і поведу їх вниз у Йосафатову долину. Там учиню суд над ними за мій народ та за моє спадкоємство – Ізраїля; вони бо його між народами порозкидали і край мій розділили. 3 Вони на мій народ кидали жереб, міняли хлопця за блудницю й дівчаток продавали за вино, і пили. 4 Та й ви, о Тире та Сидоне, чого ви хочете від мене? І ви, усі округи Філістії? Може, ви хочете помститися на мені? Але якби ви й помстилися на мені, я раптом вашу помсту вмить вам на голову повернув би! 5 Ви, що забрали моє золото та срібло, що занесли мої дорогоцінні скарби в храми ваші. 6 Ви, що синів Юди та синів Єрусалиму продавали грекам, щоб запроторити їх далеко від їхнього краю! 7 Та ось я їх підніму з того місця, куди ви їх продали; і поверну вам на голову злочин ваш! 8 Продам ваших синів і дочок ваших у руки синів Юди, а ці їх продадуть савіям, народові далекому, – бо Господь мовив. 9 Оповістіть це між народами: «Готуйтесь до війни! Збудіть хоробрих! Хай виступають, хай рушають усі вояки! 10 Куйте мечі з лемішів ваших, а з серпів ваших списи! Слабосильний нехай скаже: Я – сильний! 11 Спішіться, йдіть! Усі народи звідусіль, зберіться! Веди вниз, о Господи, твоїх хоробрих! 12 Нехай рушають, нехай зійдуть народи в Йосафатову долину! Бо там сяду я судити всі народи звідусюди. 13 Пускайте в рух серпи, бо наспіло жниво. Ідіть, топчіть, бо винотока повна; кухви переливаються, бо злоба їхня велика! 14 Натовп на натовпі в долині Суду! Бо близько день Господній у долині Суду! 15 Сонце й місяць почорніли, світло зір гасне. 16 І загримить Господь із Сіону, дасть голос свій почути з Єрусалиму, і затремтить земля й небо! Але Господь буде прибіжищем для свого люду, і кріпостю для дітей Ізраїля. 17 Ви зрозумієте тоді, що я – Господь, Бог ваш, що живу на Сіоні, моїй святій горі. Єрусалим буде святим і чужинці не переходитимуть більш через нього. 18 Того часу гори закапають вином солодким, а горби молоком тектимуть, і всі потоки у Юдеї потечуть водою. Джерело з дому Господнього проб’ється і зрошуватиме Шіттім-долину. 19 Єгипет румовищем стане, Едом – безлюдним диким краєм за насильство над синами Юди; за те, що неповинну кров на їхній землі пролили. 20 Юда ж буде заселений повіки, і Єрусалим від роду і до роду. 21 Я відплачу їхню кров, без кари не залишу. І Господь житиме на Сіоні.

Пророк Амос

1. Гріх і покарання сусідніх Ізраїлеві народів

1 Слова Амоса, що був з-між пастухів із Текоа, які він сприйняв про Ізраїля за юдейського царя Уззії та за Єровоама, сина Йоаса, ізраїльського царя, два роки перед землетрусом. 2 І він промовив: Господь гримить з Сіону, з Єрусалиму видає свій голос, і пасовиська чабанів сумують, вершина Кармелю сохне. 3 Так говорить Господь: «За три переступи Дамаску й за чотири, – я не попущу того. За те, що вони молотили залізними саньми Гілеад, 4 я пошлю вогонь на дім Хазаела, й він пожере палаци Бен-Гадада. 5 Я розіб’ю засув Дамаску й знищу мешканців Бікат-Авену й того, що тримає берло в Бет-Едені, й народ арамейський піде в Кір у полон», – слово Господнє. 6 Так говорить Господь: «За три переступи Гази й за чотири, – я не попущу того. За те, що вони виселили цілі валки бранців, щоб їх Едомові видати. 7 Я пошлю вогонь на мури Гази, й він пожере її палаци. 8 Я знищу мешканців з Ашдоду й того, що тримає берло в Аскалоні. Поверну мою руку проти Екрону, і вигине останок філістимлян», – слово Господнє, Боже. 9 Так говорить Господь: «За три переступи Тиру й за чотири, – я не попущу того. За те, що вони видали Едомові цілі загони бранців і не згадали про союз братерський, 10 пошлю вогонь на мури Тиру, що пожере його палаци.» 11 Так говорить Господь: «За три переступи Едому й за чотири, – я не попущу того. За те, що він мечем переслідував свого брата і заглушив у собі милосердя, і гнів його рвав безнастанно, і він зберіг лють свою назавжди, – 12 пошлю вогонь на Теман, що пожере палаци Боцри.» 13, Так говорить Господь: «За три переступи дітей Аммона й за чотири, – я не попущу того. За те, що розтинали жінок вагітних у Гілеаді, щоб поширити свої границі. 14 Я запалю вогонь у мурах Рабби, що пожере його палаци серед крику у день бою, серед бурі у день хуртовини. 15 І цар їхній піде у неволю, сам він і князі його з ним», – слово Господнє.

2. Гріх і покарання Моава, Юди та Ізраїля

1 Так говорить Господь: «За три переступи Моава й за чотири, – я не попущу того. За те, що він перепалив кості едомського царя на вапно. 2 Я пошлю вогонь на Моава, що пожере палаци Керійоту; Моав серед метушні загине, серед воєнного крику й суремного звуку. 3 Знищу суддю з-посеред нього й уб’ю усіх його князів з ним», – слово Господнє. 4 Так говорить Господь: «За три переступи Юди й за чотири, – я не попущу того. За те, що відкинули закон Господній і постанов його не пильнували; що брехні їхні звели їх на манівці, брехні, що за ними їхні батьки ходили. 5 Я пошлю вогонь на Юду, що пожере палаци в Єрусалимі.» 6 Так говорить Господь: «За три переступи Ізраїля й за чотири, – я не попущу того. За те, що вони праведника продають за гроші й бідного за пару капців; 7 що топчуть голови вбогих у земний порох, що крутять правом тихих, що батько й син до однієї дівки ходять, щоб знеславити моє святе ім’я; 8 за те, що розлягаються при кожнім жертовнику на взятій у застав одежі та п’ють вино покараних гривною у домі Бога свого. 9 Адже то я був знищив перед ними Аморія, високого, неначе кедр ставний, та, немов дуб, сильного. Я знищив плід його зверху та його коріння знизу. 10 Я вивів вас із Єгипетського краю, водив вас сорок років пустинею, щоб ви посіли землю Аморія; 11 настановив з-поміж ваших синів пророків, і з-поміж юнаків ваших – назореїв. Хіба ж воно не так, діти Ізраїля? – слово Господнє. 12 Ви .ж назореїв вином напували, а пророкам наказали: Не пророкуйте! 13 Ось я придавлю вас, як давить віз, накладений снопами. 14 І для моторного не буде втечі, і сильний не виявить сили, і витязь не врятує життя свого. 15 Ані лучник не встоїться з луком, і прудконогий не спасеться, і їздець не врятує життя свого. 16 Ба, й наймужніший з-між відважних утече в той день голим», – слово Господнє.

3. Злочини та покарання Ізраїля

1 Слухайте це слово, що Господь говорить проти вас, діти Ізраїля, проти всієї родини, яку я вивів з Єгипетського краю, кажучи: 2 «Лиш вас я знаю з усіх родин землі: тому й покараю вас за всі ваші провини. 3 Хіба йдуть двоє укупі, якщо не згодились? 4 Хіба рикає лев у лісі, коли він здобичі не має? Хіба левеня здіймає голос з лігва свого, нічого не впіймавши? 5 Чи потрапить у сильце на землі пташка, коли не має принади? Чи здійметься сильце з землі, коли нічого не впіймало? 6 Хіба засурмить сурма у місті я народ не сполохнеться? Чи станеться у місті якесь лихо, що його Бог не спричинив би? 7 Дійсно, Господь Бог не робить нічого, не об’явивши намисли свої своїм слугам-пророкам. 8 Зарикає лев, – хто не настрашиться? Господь Бог заговорив, – хто не запророкує? 9 Оповістіть це на палацах у Ашдоді, й на палацах в Єгипетському краю, і скажіте: Зберіться на горах Самарії і гляньте на величезне в ній безладдя й утиски посеред неї! 10 Вони не знають діяти чесно, – слово Господнє, – вони громадять насильства і здирства у своїх палацах.» 11 Тому ось як говорить Господь Бог: «Ворог обложить край, повалить у тебе твою потугу, пограбовані будуть твої палаци.» 12 Так каже Господь: «Так, як пастух із пельки лева вириває пару ніг чи клаптик вуха, отак сини Ізраїля, що живуть у Самарії, врятуються з кутком від ліжка, з підніжжям від постелі. 13 Слухайте і свідчіть проти дому Якова, – слово Господа Бога, Бога сил. 14 Бо того дня, коли каратиму Ізраїля за його переступи, я покараю і вівтарі у Бетелі: і роги жертовника будуть повідбивані й попадають на землю. 15 Я вдарю по домі зимовім і домі літнім; доми зі слонової кости зникнуть, і кінець прийде на доми великі», – слово Господнє.

4. Жіночі розкоші; неминуче покарання Самарії

1 Слухайте це слово, ви, корови башанські, що сидите на горі самарійській, що гнітите убогих, що утискаєте злиденних, що кажете до ваших чоловіків: «Нум лишень, будем пити!» 2 Господь Бог поклявся святістю своєю: «Ось прийдуть певне на вас дні, і вас потягнуть геть гаками, останніх із вас – гарпунами. 3 Ви вийдете через проломи в мурах, кожна – куди потрапить, – і кинуть вас у напрямі Хермону, – слово Господнє. 4 Ідіть у Бетел і грішіте, та у Гілгал – гріхи помножте! Приносьте ранком ваші жертви, що три дні – ваші десятини. 5 Паліть закваску в подячну жертву, кричіть про добровільні дари на все горло, бо ви так любите, о діти Ізраїля, – слово Господа Бога. 6 Я дав вам голі зуби по всіх містах ваших, безхліб’я по всіх селах ваших, та ви до мене не повернулися, – слово Господнє. 7 Я стримав від вас дощ, як було ще три місяці до жнив; пускав його на одне місто, та не пускав на друге; один наділ дощем скроплювано, а другий, на який дощ був не падав, висихав. 8 І пленталися двоє-троє міст до одного міста, щоб води напитись, і не напивались; та ви до мене не повернулися, – слово Господнє. 9 Побив я вас сажкою та зоною; силу ваших садів та ваших виноградників, ваші смоковниці й маслини сарана пожерла, та ви до мене не повернулися, – слово Господнє. 10 Наслав на вас я пошесть, таку, як у Єгипті; вибив мечем ваших юнаків і забрав у полон ваших коней; постав сморід у таборі вашім, що бив вам у ніздра, та ви до мене не повернулися, – слово Господнє. 11 Я деяких з-між вас спустошив, як Бог спустошив був Содом та Гомору; й ви були, мов та головешка, вирвана з пожежі, та ви до мене не повернулися, – слово Господнє. 12 Тому отак, Ізраїлю, вчиню з тобою! Тому, що це вчиню з тобою, готуйсь, Ізраїлю, стрічати Бога твого!» 13 Бо ось він, той, хто утворює гори й творить вітер; хто відкриває людині її задуми, хто робить з ранку пітьму і хто ходить по землі висотах, – Господь, Бог сил – його ім’я.

5. Новий заклик чинити добро

1 Слухайте це слово, яке я виголошую над вами, – жалобну пісню, доме Ізраїля: 2 Упала, більш не встане Ізраїлева діва! Лежить на власній землі навзнак, і нікому її підвести! 3 Бо так говорить Господь Бог: «У місті, що виступало тисяччю в похід, зостанеться лиш сотня; у місті ж, що виступало сотнею, зостанеться лиш десять для дому Ізраїля.» 4 Бо так говорить Господь до дому Ізраїля: «Шукайте мене, й житимете. 5 Бетелу не шукайте, та й до Гілгалу не ходіте, і в Версавію не проходьте, бо Гілгал таки піде в неволю, Бетел на ніщо зійде.» 6 Шукайте Господа, і житимете; інакше він кинеться, немов вогонь, на дім Йосифа і пожере його, і нікому буде в Бетелі його гасити. 7 О ви, що обертаєте у полин правосуддя і що кидаєте на землю справедливість! 8 Той, що творить Косаря та Квочку, перемінює темряву на ранок, а з дня робить ніч темну; що кличе води моря і на поверхню землі їх розливає, – Господь, ім’я йому! 9 Він насилає на потужного, мов блискавку, руїну, і спустошення приходить на твердиню. 10 А вони ненавидять суддю у брамі, бридяться тими, що говорять правду. 11 Тому, за те, що топчете вбогого й здираєте хабар із нього хлібом, ви, збудувавши з тесаного каменя доми, – не будете в них жити; ви насадили виноградники препишні, – але вина з них не будете пити. 12 Бо я знаю, яка їх безліч – тих переступів ваших, і які великі гріхи і ваші; ви, що утискаєте праведника, що берете викуп, і відпихаєте убогого при брамі! 13 Тому розсудливий мовчить такого часу, бо то – лихий час. 14 Добра шукайте, не зла, щоб могли жити і щоб Господь, Бог сил, був з вами, як то ви кажете. 15 Ненавидьте зло, любіть добро, встановіть у брамі справедливість, – може, Господь, Бог сил, змилується над решткою Йосифа. 16 Тому так каже Господь, Бог сил, Адонай: «По всіх майданах лемент буде, і по всіх вулицях будуть кричати: Леле, леле! Плугатаря закличуть до жалоби, до плачу – тих, що вміють пісень похоронних. 17 І по всіх виноградниках плач буде, бо я перейду серед тебе, – слово Господнє. 18 Горе вам, що прагнете дня Господнього! Навіщо вам той день Господній? Він – темрява, не світло! 19 Це все одно, якби хтось утік від лева й наскочив на ведмедя, або, ввійшовши в хату, сперся об стіну рукою, а його б гадина вкусила. 20 Хіба ж бо день Господній не буде темрява, а світло? Не пітьма без просвітку? 21 Мені осоружні, мені обридли ваші свята; ваші врочисті збори мені не довподоби. 22 Хоч ви мені й принесете всепалення та ваші хлібні жертви, я їх не прийму. На ваші мирні жертви з годованого скоту я й не погляну. 23 Усунь від мене твоїх пісень гомін! Гри твоїх гарф я слухати не хочу. 24 Нехай тече, неначе води, справедливість – і правда, як ріка потужна. 25 Чи ви, доме Ізраїля, приносили мені в пустині жертви та офіри протягом сорока років? 26 Ви візьмете Сіккута, вашого царя, і зорю бога вашого Кійюна, бовванів ваших, що ви їх собі наробили. 27 Тому я виселю вас за Дамаск», – слово Господнє, – Бог сил його ім’я.

6. Марна впевненість багатіїв

1 Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, значним у першому з народів, до яких дім Ізраїля приходить! 2 Перейдіть у Калне й гляньте, а звідти йдіть у Хамат Великий, потім спустіться в Гат Філістимлянський. Чи ж вони ліпші, ніж ці царства? Чи ж їхня країна більша, аніж ваша? 3 Ви віддаляєте день лиха й наближаєте насильства осередок. 4 Вилежуєтесь на слонових ложах і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із хліву. 5 Кричать під звуки гарфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя. 6 П’ють вино в великих чашах, намащуються мастьми вельми дорогими і над руїною Йосифа не вболівають. 7 За те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, що вилежувалися, минеться. 8 Господь Бог поклявся самим собою, – слово Господа, Бога сил: «Мені огидна Якова гординя, його палаци ненавиджу; я видам місто з усім, що є у ньому.» 9 І станеться, коли в одному домі лишиться десять чоловік, вони помруть. 10 І останеться мало хто, щоб виносити спалені кості з хати. І як хтось спитає того, що в самій середині у хаті: «Чи є ще хтось із тобою?» – і той відкаже: «Ні!» – тоді він скаже: «Цить, бо не годиться згадувати ім’я Господнє!» 11 Бо ось Господь накаже, й великий дім на скіпки розпадеться, а малий – на тріски. 12 Чи ж коні бігають по скелях? Чи хтось орав коли волами море? А ви обертаєте правосуддя в отруту, плід справедливости – у полин. 13 О ви, що радуєтесь невідь чому, кажучи: «Чи ж не нашою силою ми здобули собі могутність?» 14 «Та ось, доме Ізраїля, я на вас підійму, – слово Господа, Бога сил, – народ, і вас тіснитимуть від Хамат-входу до Арава-потоку.»

7. Спротив маловірів пророцтвам Амосовим

1 От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось він створив сарану тоді, коли отава почала гнатися вгору. То була отава по царській косовиці. 2 І як вона перестала їсти траву у країні, я мовив: «Господи Боже, прости, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!» 3 І жалко стало Господеві того: «Не бути цьому!» – мовив Господь. 4 От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось Господь Бог викликав вогонь для суду. І він пожер глибінь велику і намірявсь пожерти землю. 5 Тоді я мовив: «Господи Боже, припини, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!» 6 І жалко стало Господові того: «І цьому теж не бути!» – мовив Господь Бог. 7 От що він показав мені: Господь стояв на мурі мурованім з повісом у руці. 8 Господь сказав до мене: «Що ти, Амосе, бачиш?» І відповів я: «Повіс.» – Тоді Господь сказав до мене: «Ось я покладу повіс посеред мого люду Ізраїля, Я не прощу йому вже більше! 9 Спустошені будуть висоти Ісаака, Ізраїля святині будуть зруйновані. Я проти дому Єровоама з мечем устану.» 10 Тоді Амасія, бетельський священик, послав до Єровоама, ізраїльського царя, сказати: «Амос змовився на тебе серед дому Ізраїля. Країна не може вже терпіти всіх його слів. 11 Бо ось що Амос каже: Єровоам від меча поляже, й Ізраїль напевно піде в неволю далеко від свого краю.» 12 Далі Амасія сказав до Амоса: «Іди, видющий, тікай геть у землю Юди; там їж собі хліб та й пророкуй там. 13 А в Бетелі не пророкуй більше, бо то царська святиня і дім царський.» 14 І відповів Амос і мовив Амасії; «Я не був ні пророком, ані сином пророка не був я. Я пастухом був і порав сикомори. 15 Та Господь узяв мене від отари і сказав до мене: Іди, пророкуй моєму народові Ізраїлеві. 16 Слухай же тепер слово Господнє. Ти кажеш: Не пророкуй проти Ізраїля, і не проповідуй проти дому Ісаака. 17 За це ж так Господь каже: Жінка твоя стане блудницею у місті, сини твої та дочки від меча поляжуть; поле твоє поділять шворкою, і ти помреш у краю нечистім. Ізраїль же напевно піде в полон, геть із свого краю.»

8. Нова погроза карами