Від ідеограми писемна мова переходить до фонетичного звука. Спочатку в ассіршцш ідеограма супроводжувалася фонетичним знаком останнього складу, що дозволяло її диференціювати. У греків буквений знак означає звук, так з'являється алфабетична писемність. Поступово письмова мова позбувається образності, але всерівно вона опосередкована усним мовленням, що розвивається незалежно від неї і стає більш пристосованою для вираження абстрактної думки.
Питання про специфіку мовлення було б неповним без урахування тих функцій, які воно виконує. Таких функцій є три, вони взаємозв'язані між собою. Перша — сигніфікативна (знакова) виражає спосіб позначення. Саме завдяки цій функції мова людини відрізняється від „мови" тварин, адже кожне слово у людини викликає образи, уявлення про предмет, явище та пов'язується з ними у мисленні, уяві, пам'яті. Звуки тварин не означають об'єктів та явищ, а виражають лише стан голоду, задоволення, страху, небезпеки.
Друга функція мовлення — узагальнення, полягає в тому, що слово означає не тільки конкретний, окремий об'єкт, явище, але й цілу групу подібних об'єктів та явищ.
Третя функція мовлення, яке є засобом спілкування, називається комунікативною, тобто функцією передачі інформації, а також почуттів, уявлень, різних відношень. У комунікативній функції розрізняють три сторони: інформативну, виразну та виявлення волі.
Фізіологічні механізми мовлення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія» автора Павелків Р.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історичний розвиток мовлення та його основні функції“ на сторінці 2. Приємного читання.
