Можна виокремити щонайменше дві головні передумови, які приводять до виникнення мислення в процесі біологічної еволюції.
• 1. Розвиток дослідницької активності тварин. Такий тип діяльності виявляє себе у відносно нижчих тварин (пацюки), а в подальшому є головним вектором еволюції психіки у тваринному світі. Загалом у процесі еволюції борються між собою дві тенденції: 1) адаптивна (потреба у виживанні); 2) дослідницька (потреба в дослідженні середовища). Чим вище положення живої істоти на еволюційній драбині, тим більша роль дослідницької мотивації. Експерименти, в яких пацюки поміщалися в П-подібний лабіринт, в одному з відсіків якого знаходилося все, що задовольняло біологічну потребу тварини (їжа), в іншому - різноманітні предмети, які не мали до цього відношення, виявили, що пацюки розділилися на дві групи: „консерватори" (ті, що більше часу проводили в першому відсіку) і „дослідники" (більше знаходилися у другому відсіку). Якості поведінки, які відрізняють „дослідників" від „консерваторів": вони сміливіші (як відомо, страх припущує пізнавальну потребу, гальмує психічний розвиток); „дослідники" виявилися менш агресивними. До речі, потреба в нових враженнях — провідна потреба, яка спрямовує весь психічний розвиток дитини в онтогенезі. Зокрема в експериментах показано, що вже у віці 1 місяця в дитини виробляється не тільки умовний рефлекс на положення тіла (коли мати бере дитину на руки і притискує до себе, в неї виникають активні смоктальні рухи), але така сама реакція виникає на мовний подразник. Наприклад, перед годуванням з'являлася дівчина, яка говорила „ку-ку", дитина нібито завмирала і прислухалася, а потім з'являлася звична реакція.
• 2. Поява практичного інтелекту, який є вершиною психічного розвитку тварин і який дає можливість відображати не тільки окремі якості об'єктів, цілісні предмети і предметні ситуації, а й динамічні міжпредметні відношення, які виступають переважно у вигляді наочних образів. Інтелектуальна психіка притаманна вищим тваринам, наприклад, вовкам, лисицям, ведмедям, дельфінам, собакам та особливо мавпам. Передумовами виникнення інтелекту в тварин є:
– екстраполяційний рефлекс (передбачення можливого переміщення предмета). Наприклад, собака, перебігаючи вулицю, враховує можливості руху по ній автомобілів (він ніби робить петлю); або собака зіставляє швидкість свого руху зі швидкістю руху машини;
– можливості пошуку так званого „обхідного " шляху. Це можна продемонструвати таким експериментом. У лабіринт із оргскла послідовно поміщають курку і собаку. У віконце перед тваринами розміщують приманку. Форма лабіринту така, що для того, щоб дістати приманку, треба здійснити обхідний шлях. Курка в цій ситуації клює скло, собака знаходить обхідний шлях, виходить з лабіринту і одержує приманку;
– використання знарядь, що вперше спостерігається у мавп, у яких передні кінцівки звільнені від функцій ходьби. Мавпа може з'єднати дві палиці разом для того, щоб дістати предмет, який її приваблює, або їжу; вона ставить один на інший ряд ящиків, щоб за їх допомогою дістати підвішений до стелі плід.
Ознаками інтелектуальної поведінки є:
• 1) наявність паузи — тварина нібито розглядає ситуацію, орієнтуючись у середовищі;
• 2) наявність у поведінці простіших форм аналізу й узагальнення;
• 3) наявність у поведінці елементів вірогіднісного прогнозування (тварина нібито оцінює можливість досягнення мети);
• 4) активне використання минулого досвіду.
Усе це свідчить про те, що тварина здатна до інтелектуальної поведінки. Як відомо, інтелект забезпечує здатність до ефективної поведінки в ускладнених умовах.
Однією з головних передумов виникнення мислення в соціогенезі є праця- Праця передбачає спільну діяльність, а також виготовлення та використання знарядь. При спільній діяльності необхідне спілкування, при виготовленні знарядь — передача та закріплення досвіду. Усе це можливе тільки за допомогою мови як підґрунтя формального мислення, останнє виникає як нова форма відображення дійсності.
Головними чинниками розвитку мислення в онтогенезі є: 1) засвоєння суспільно-історичного досвіду; 2) залучення до різних видів діяльності. Роль цих чинників важко переоцінити, згадавши, наскільки низьким був рівень розвитку мислення у дітей Мауглі.
Мислення - це завжди використання знарядь (знак, комп'ютер, книги тощо). Найважливішим знаряддям думки є слово.
Для розвитку мислення необхідна наявність спеціальної соціальної ситуації, вплив іншої людини. Як відомо, покинуті діти (ті, що виховуються в дитячих будинках) різко відстають у розвитку. Особливе значення в розвитку мислення дитини належить матері, батьку, значущому іншому (вчителю тощо).
Загалом можна виокремити три рівні детермінації індивідуального мислення:
• 1. Рівень людини як індивіда. Ідеться про біологічні та нейрофізіологічні основи мислення, тобто це своєрідне дозрівання мислення, що виявляється в підготовленості відповідних мозкових структур (лінія дозрівання).
• 2. Рівень людини як особистості. На перший план висувається соціокультурний вплив (лінія навчання). Велика роль у цьому плані відводиться шкільній освіті, особливо під час формування понятійного мислення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія» автора Павелків Р.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передумови виникнення мислення у філо- та онтогенезі“ на сторінці 1. Приємного читання.
