• 3. Умовою зосередження та підтримання уваги є психічний стан людини. Враховуючи це, слід пам'ятати про стадії працездатності протягом дня та тижня. Виявлено, що на початку робочого дня повинне відбутися „входження" людини в діяльність, а в кінці - збільшується кількість помилок при виконанні завдання, а також виникає стан утоми, який пов'язаний з труднощами в зосередженні уваги. Подібні закономірності можна спостерігати і стосовно працездатності людини протягом тижня: на початку тижня відбувається „входження" людини в діяльність; ефективність діяльності досягає своєї найвищої точки в середині тижня (середа — четвер), знижуючись у кінці тижня. Це необхідно знати не лише для розуміння психічного стану учнів, але й для правильної організації навчального процесу протягом дня та тижня. Крім цього, необхідно враховувати, що стан емоційного збудження, який викликаний сторонніми причинами, значно послаблює довільну увагу.
• 4. Підтримує довільну увагу і словесне нагадування самому собі про цілі діяльності та необхідність розв'язання поставленого завдання.
• 5. Полегшувати виникнення та підтримання довільної уваги можна за рахунок формування звички працювати зосереджено в різних (сприятливих і несприятливих) умовах. Навчання якраз і є тією діяльністю, у ході якої формується вміння організовувати свою увагу.
Виокремлюють ще один вид - післядовільну увагу. Цей вид уваги виникає після того, як була викликана довільна увага, тобто носить цілеспрямований характер і вимагає на початку вольових зусиль, але потім людина „входить" у роботу, і для неї цікавими і значущими стають зміст та процес діяльності, а не лише її результат.
Післядовільна увага — це зосередження на об'єкті через те, що він цінний для особистості.
Післядовільна увага відрізняється від довільної тим, що в ній знижується вольове зусилля. Але це зовсім не означає, що ця увага наближена до мимовільної. Від мимовільної уваги післядовільна відрізняється тим, що вона виникає не лише на основі інтересу, у ній існує свідомо поставлена мета, вона підтримується свідомими інтересами, і сама діяльність переживається як потреба, а результат її особистісно значущий.
Післядовільна увага характеризується тривалою зосередженістю, напруженою інтенсивністю розумової діяльності, високою продуктивністю праці. Тому саме цей вид уваги має велике значення для організації педагогічного процесу. Гарний педагог повинен захопити дитину, зацікавити її так, щоб вона працювала, не витрачаючи своїх енергетичних ресурсів, тобто щоб інтерес мети, результату роботи переходив у інтерес безпосередній, який захоплює сам по собі.
Розглянуті три види уваги тісно взаємозв'язані між собою в конкретній практичній діяльності взаємними переходами і опираються один на одний.
Існують й інші критерії для виокремлення видів уваги. Залежно від місця знаходження об'єкта уваги виокремлюють зовнішньо-спрямовану та внутрішню увагу. Зовнішньоспрямована уваго є складовою перцептивної діяльності людини і регулювання предметної діяльності. Внутрішня увага пов'язана з усвідомленням особистістю своєї діяльності, свого внутрішнього світу, самосвідомістю. Об'єктами внутрішньої уваги є почуття, спогади, думки. Цього виду уваги не існує у тваринному світі. Вказані види уваги взаємно гальмують одна одну: зосереджуючись на об'єктах зовнішнього світу, людина перестає думати про свій внутрішній світ і навпаки.
Залежно від форм навчальної діяльності виокремлюють колективну, групову та індивідуальну увагу. Колективна увага — це зосередження всіх учнів на одному предметі. Найчастіше таким предметом у школі є пояснення вчителя.
Групова увага — це зосередження уваги групами в умовах роботи в колективі. Групова увага виникає при проведенні лабораторних робіт, підчас обговорення способів виконання певного завдання, коли учні працюють групами. Індивідуальна увага — це зосередження уваги індивідом на своєму завданні. Вона виникає під час самостійного виконання завдання, на контрольній роботі.
Залежно від походження уваги виокремлюють природну та соціальну увагу. Природна увага дана людині від народження у вигляді вродженої здатності вибірково реагувати на ті чи інші зовнішні або внутрішні стимули, які несуть у собі елементи інформаційної новизни. Головним механізмом, що забезпечує роботу такої уваги, є орієнтувальний рефлекс. Соціально зумовлена увага складається в ході життя людини в результаті навчання та виховання і пов'язана з вольовою регуляцією поведінки, із свідомим вибірковим реагуванням на об'єкти.
Залежно від рівня опосередкованості виокремлюють безпосередню та опосередковану увагу. Безпосередня увага не керується нічим, крім того об'єкта, на який вона спрямована і який відповідає актуальним інтересам і потребам людини. Опосередкована увага регулюється за допомогою спеціальних засобів, наприклад, слів, вказівних знаків, предметів.
Залежно від рівня когнітивної складності процесів, що забезпечуються увагою, виокремлюють чуттєву та інтелектуальну увагу. Чуттєва увага переважно пов'язана з емоціями та вибірковою роботою органів чуття, а інтелектуальна — із зосередженням і спрямованістю думки. За чуттєвої уваги в центрі свідомості знаходиться яке-небудь чуттєве враження, за інтелектуальної — думка.
Властивості уваги
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія» автора Павелків Р.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види уваги“ на сторінці 2. Приємного читання.
