Види діяльності

Загальна психологія

Праця. Праця є історично першим видом людської діяльності. За своїми головними суспільними закономірностями праця є предметом суспільних наук. Предметом психології є вивчення психологічних компонентів трудової діяльності.

За своєю об'єктивною суспільною сутністю праця є діяльністю, спрямованою на створення суспільно корисного продукту. Специфіка характеру мотивації трудової діяльності визначається тією обставиною, що в трудовій діяльності всі її ланки підпорядковані кінцевому результату. Тому мета діяльності лежить не в ній самій, а в її продукті. Через суспільний поділ праці жодна людина не виробляє всіх предметів, потрібних їй для задоволення її потреб. Мотивом діяльності людини стає не продукт її діяльності, а продукт діяльності інших людей та суспільної діяльності.

Істотну роль у праці відіграє не тільки техніка праці, а й ставлення людини до праці. Саме в ньому містяться головні мотиви трудової діяльності людини. Це суб'єктивне ставлення людини до праці зумовлене об'єктивними суспільними відносинами, які відображаються у свідомості людей. Праця є нагальною потребою людини, а працювати—означає виявляти себе в діяльності. Адже праця передбачає участь тією чи іншою мірою всіх сторін і виявів особистості. У кожному виді праці використовується техніка, якою необхідно оволодіти. Тому праця передбачає наявність певних знань, умінь та навичок.

Кожен вид діяльності є характерним для певних вікових етапів розвитку особистості. Поточний вид діяльності готує підґрунтя для наступного, оскільки в ньому розвиваються відповідні потреби, пізнавальні можливості та особливості поведінки. У зв'язку з цим у психології існує поняття провідного виду діяльності. І хоча в кожному віці співіснують усі три види діяльності, у різні періоди потреба в них різна і наповнена конкретним змістом. Провідним називається той вид діяльності, який на даному віковому етапі зумовлює головні, найважливіші зміни в психіці дитини, у її психічних процесах і психічних властивостях особистості, а не той, яким займається дитина.

Для дошкільника провідною діяльністю є гра, хоча дошкільники посильно займаються і навчальною, і трудовою діяльністю. У молодших школярів провідну роль відіграє учіння, хоча першокласники дуже люблять гратися. З віком підвищується роль трудової діяльності. Усередині провідної діяльності не тільки відбувається розвиток суб'єкта, але й готується підґрунтя для виникнення нової провідної діяльності, що визначає перехід до наступного етапу вікового розвитку. О.М. Леонтьєв показав, що саме в провідній діяльності дитини виникають нові відношення до соціального середовища, новий тип знань і способи їх одержання, що змінює пізнавальну сферу і психологічну структуру особистості. Таким чином, усі види діяльності повинні розглядатися як рівнозначні.

Коли говорять про розвиток людської діяльності, то мають на увазі такі аспекти прогресивного перетворення діяльності:

• 1. Філогенетичний розвиток системи діяльності людини.

• 2. Включення людини в різні види діяльності у процесі її індивідуального розвитку (онтогенез).

• 3. Зміни, що відбуваються всередині окремих видів діяльності в міру їх розвитку.

• 4. Диференціацію діяльності, у процесі якої з однієї діяльності народжується інша за рахунок уособлення та перетворення окремих дій у самостійні види діяльності.

Філогенетичне перетворення системи людської діяльності збігається по суті з історією соціально-економічного розвитку людства. Інтеграція і диференціація суспільних структур супроводжувалася появою в людей нових видів діяльності. Те саме відбувається в міру росту економіки, розвитку кооперації і розподілу праці. Люди нових поколінь, включаючись у життя сучасного для них суспільства, засвоювали і розвивали ті види діяльності, які характерні для даного суспільства.

Цей процес інтеграції підростаючого індивіда в діючу систему діяльностей називається соціалізацією, її поетапне здійснення передбачає поступове включення дитини в гру, учіння і працю -ті три головні види діяльності, які були описані вище. При цьому кожен з названих видів діяльності спочатку засвоюється в найелементарнішому вигляді, а потім ускладнюється і вдосконалюється.

У процесі розвитку діяльності відбуваються її внутрішні перетворення. По-перше, діяльність збагачується новим предметним змістом, її об'єктом і відповідно засобом задоволення пов'язаних з нею потреб стають нові предмети матеріальної та духовної культури. По-друге, у діяльності з'являються нові засоби реалізації, які прискорюють її перебіг і вдосконалюють результати. Так, наприклад, вивчення нової мови розширює можливості для запису і відтворення інформації; знайомство з вищою математикою поліпшує здатність до кількісних розрахунків. По-третє, у процесі розвитку діяльності відбувається автоматизація окремих операцій та інших компонентів діяльності, вони перетворюються в уміння та навички. Нарешті, по-четверте, у результаті розвитку діяльності з неї можуть виокремлюватися і далі самостійно розвиватися нові види діяльності. Цей механізм розвитку діяльності описано О.М. Леонтьєвим, і одержав він назву — зсув мотиву на мету.

Дія цього механізму така. Деякий фрагмент діяльності—дія — спочатку може мати усвідомлювану індивідом мету, яка, у свою чергу, виступає як засіб досягнення іншої мети, яка слугує задоволенню потреби. Дана дія і відповідна їй мета є привабливими для індивіда, бо вони обслуговують процес задоволення потреби, і тільки через це. У подальшому мета цієї дії може набути самостійної цінності, стати потребою або мотивом. У цьому випадку кажуть, що в ході розвитку діяльності відбувся зсув мотиву на мету і виникла нова діяльність.

Наступний розділ:

Будова діяльності людини

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія» автора Павелків Р.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ

  • Рефлекторний характер психіки

  • Завдання сучасної психології

  • Галузі психології

  • Методи психології

  • Організаційні методи

  • Метод експерименту

  • Метод аналізу продуктів діяльності

  • Тестування

  • Тема 3 ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПСИХІКИ

  • Розвиток психіки у хребетних тварин

  • Особливості психічної ДІЯЛЬНОСТІ вищих тварин

  • Походження та розвиток свідомості людини

  • Свідомість та несвідоме

  • Тема 4 МОЗОК І ПСИХІКА

  • Мозок як фізіологічний орган

  • Мозок як орган психіки

  • Співвідношення психічних і фізіологічних процесів та явищ

  • Тема 5 Діяльність

  • Види діяльності
  • Будова діяльності людини

  • Знання, уміння та навички

  • Тема 6 ОСОБИСТІСТЬ

  • Теорії особистості

  • Біхевіористський підхід.

  • Особистість у культурно-історичній теорії Л.С.Виготського.

  • Взаємозв'язок біологічного та соціального в особистості

  • Структура особистості

  • Мотиваційно-потребнісна сфера особистості

  • Спрямованість особистості

  • Формування та розвиток особистості в онтогенезі

  • ПІЗНАВАЛЬНА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ

  • Теорії уваги

  • Види уваги

  • Властивості уваги

  • Розвиток уваги

  • Тема 2 ВІДЧУТТЯ

  • Фізіологічні основи відчуттів

  • Загальні властивості відчуттів

  • Явище адаптації

  • Тема 3 СПРИЙМАННЯ

  • Фізіологічні основи сприймання

  • Класифікація сприймань

  • Сприймання руху.

  • Ілюзії сприймання

  • "Ціле" і "частина"

  • Перебільшення гострих кутів

  • Портретні ілюзії

  • Тема 4 ПАМ'ЯТЬ

  • Види пам'яті

  • Характеристики пам'яті

  • Індивідуальні особливості пам'яті та її розвиток

  • Тема 5 МИСЛЕННЯ

  • Головні характеристики мислення

  • Передумови виникнення мислення у філо- та онтогенезі

  • Форми мислення

  • Мислення як процес розв'язання задач

  • Види мислення

  • Індивідуальні особливості мислення

  • Методи моделювання творчої діяльності та формування творчого мислення

  • Тема 6 МОВЛЕННЯ

  • Історичний розвиток мовлення та його основні функції

  • Фізіологічні механізми мовлення

  • Види мовлення та їх характеристика

  • Розвиток мовлення в дітей

  • Тема 7 УЯВА

  • Фізіологічні механізми уяви

  • Типи уяви

  • Психологічні механізми уяви

  • ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ

  • Функції емоцій та почуттів

  • Вияв емоцій та почуттів

  • Форми переживання почуттів

  • Характеристика вищих почуттів

  • Формування емоцій та почуттів

  • Тема 2 ВОЛЯ

  • Природа волі

  • Характеристика вольових дій

  • Вольові якості особистості

  • Розвиток та виховання вольової активності людини

  • ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ

  • Тема 2 ХАРАКТЕР

  • Риси характеру

  • Характер і темперамент

  • Формування характеру

  • Тема 3 ЗДІБНОСТІ

  • Здібності та задатки. Природа здібностей

  • Види здібностей

  • Структура здібностей

  • Розвиток здібностей та їх рівні