ІБН-СІНА (АВІЦЕННА) ( 980-1037 pp.). Бухара. "Життя кожного долі своїй підвласне, ніхто не може уникнути помилок..." ( 72 с.31).
В своїй космології вчений прагне зберегти безперервність у співвідношенні між єдиним та численним. Все це він інтерпретував таким чином, щоб дати натяк на складність духовного світу та сакрального космосу, в якому має місце духовна реалізація.
Існують три субстанції: розум, душа і тіло. Розум повністю віддалений від матерії. Душа існує як щось віддалене від тіла, але пов'язане з ним. Тіло - це підпорядкована матерія, що відчуває потребу в душі.
Однією з функцій розуму є осяяння умів. Розум має такі рівні: актуальний, діяльний, потенційний. За допомогою діяльного розуму стає можливим осяяння.
Доктрина передбачень Авіценни така: він розподіляє пробудження і мету передбачень на чотири рівні: інтелектуальний, уявний, містичний і практичний, і при цьому стверджує, що деякі люди наділені виключно багатим даром інтуїції, завдяки якому вони самостійно приходять до багатьох відкриттів. Пророк повинен мати здібність до реалізації пророкування (це дуже співзвучне сучасній нетрадиційній психології, де говориться про те, що мисляча, розумна людина повинна вміти прогнозувати та проектувати своє майбутнє). Ототожнення пророка з діяльнісним Розумом дозволяє пророку мати над світом таку владу, яку має "Я" над тілом.
Серцевину вчення Авіценни складає його психофізіологія, яку відрізняють дві особливості. Перша заключається в тому, що майже всі життєві акти - від найпростішого (рослинного), до найскладнішого (образного мислення) - ставилися ним в залежність від тілесних змін, що проходять в різних системах організму. Своєрідність іншої важливої особливості, яка витікає з першої, полягає в тому, що Авіценна намагався розглядати як притаманні самому тілу не тільки рослинні відправи, але й твариноподібні, до яких відносив відчуття, сприйняття, афекти, бажання і рухи. Це означало те, що область чуттєвості виходила з-під залежності особливого духовного начала або форми і на ці психічні феномени розповсюджувались загальні закони природи. Оскільки названі психічні явища виступили як окремі модифікації природних сил, то, подібно до інших явищ природи, вони можуть вивчатися об'єктивними прийомами, подібними до тих, які використовують в природничих науках, тобто дослідним шляхом (можна сказати з упевненістю те, що майже за тисячу років до зародження експериментальної психології, Авіденна її передбачив). Саме у цього вченого ми вперше зустрічаємося з початком дослідного, експериментального проникнення у світ психічних явищ, у святиню психології.
АЛЬ-ХАРАЗІ (X ст.). Деякі вислови вченого: "Уміння - не за семи замками, воно в твоїх руках" (19 с.202).
"Не той розумний, хто може відрізнити добро від зла, а той, хто з двох зол може вибрати менше" (19 с.200).
"Спостерігай і роби висновки, роби висновки і дій, - результат буде неодмінно" (19 с.203).
"Якщо ти вважаєш, що тебе не розуміють, - значить ти робиш щось не так" (57 с.201).
УНСУРАЛМААЛІ (XI ст.). Його вислови: "Якщо хочеш бути проникливим, роздивись своє обличчя у дзеркалі інших" (57 с.204).
"Тільки той справді вчений, хто добре чинить" (57 с.220). АЛЬ-ГАЗАЛІ (1058-1111 pp.) Іранський вчений. Народився в м. Тусі (тепер Мешхед). Рано прославився своєю вченістю. З 1091 року викладав філософію і теологічні дисципліни у Багдаді в знаменитій богословській школі (медресе) Нізамі'я. Його вчення:
"Не досягнути пізнаваного - значить пізнати. Знання є атрибут, який дає здібність тому, хто його має, діяти відповідним чином" (58 с.310).
"Придбані знання повинні бути застосовані до якоїсь справи" (58 с.3)1).
"Особиста наука без застосування - це зброя, яка схована в піхвах. Сумнів є шлях до істини: хто не сумнівається, той не бачить; хто не бачить, той не зрозуміє; хто не розуміє, той перебуває в темряві" (58 с.312).
Серед великих вчених мало таких, хто розбирається у змісті слів "душа", "дух", "серце", "розум", і про те, що мається на увазі під цими назвами, різниці між ними за значенням, їх визначеннях і в тому, що вони описують. Джерелом більшості помилок є невігластво, неосвіченість щодо значення цих слів і тих відмінностей речей, які вони означають.
Слово "серце" має два значення. Перше з них - тканина конусоподібної форми, яка знаходиться з лівої сторони грудей. Інше значення - божественний духовний дар, пов'язаний з цим тілесним серцем. Цей дар є суть людини, осягаюча, знаюча і усвідомлюючи. Вона ж - розмовляюче, контролююче, вкорінююче і потребуюче; воно пов'язане з тілесним серцем і для більшості людей важко розібратися, який же цей зв'язок. Цей зв'язок подібний до зв'язку акуденцій з тілами та атрибутів з предметами, що їх визначають, зв'язку того, хто використовує знаряддя, із самим знаряддям або зв'язку того, хто займає місце, з місцем.
Друге слово - "дух" - також має два значення. Перше - прекрасний елемент, джерело якого - порожнина тілесного серця і який розноситься через пульсуючі судини у всі частини тіла. Його розповсюдження в тілі, розлив вогню у всіх членах та органах, подібно до розливу світла від джерела світла, який знаходиться в кутку домівки: воно освітлює в домі не тільки цей куток; так життя подібне світлу, що падає на стіни, дух подібний до світла, а рух духу всередині тіла людини - переміщенню джерела світла у домі завдяки тому, хто його пересуває. Друге - недосяжне людському поясненню.
РУДАКІ (XI ст.). "Від знання в серці спалахне сліпуче світло - воно для тіла як криця від усяких лихих справ. Талант і знання - яскраве світло, без них із темряви виходу немає" (24 с.71).
ІБН-АЛЬ-ХАЙСАМ (АЛЬГАЗЕНА) (XI ст.). Час і місце народження та смерті відомі приблизно. Займався багатьма проблемами, в тому числі проблемами сприйняття та відчуття. Саме розумова діяльність, яка, на думку Альгазени, зазвичай не усвідомлюється людиною, дозволяє сприймати форму і натуральний об'єм (розмір) предмета. Умовою формування чуттєвого враження є безпосередня участь сприйняття В розумових актах і під час сприйняття і після нього.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія психології» автора Жуков С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ісламський світ“ на сторінці 3. Приємного читання.
