Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

- персональна інформація про загибель, поранення, полон військовослужбовців не може бути оприлюднена до остаточного уточнення і повідомлення рідним та близьким.

і реба наголосити на тому, що командири і начальники повинні володіти навичками спілкування з пресою. Всі командири, начальники та їх підлеглі в зоні бойових дій є потенціальним джерелом інформації для журналістів.

Надання потрібної інформації формує позитивний імідж українського військовослужбовця в очах громадськості.

Вміння вправно відповідати на запитання найважливіше у мистецтві зв’язків з громадськістю. Це вміння потрібне всім: і командирам, і їх заступникам, будь-якому військовослужбовцю, попри військове звання і займану посаду.

Як правило, журналісти прагнуть отримати коментар від першої особи, тому що це підвищує вартість їх інформаційного продукту за рахунок:

по-перше, статусу співрозмовника;

по-друге, максимальної компетентності джерела.

Відтак не уникайте коментарів і не намагайтесь перекладати цю відповідальну місію на своїх заступників. Краще підготуйтесь до розмови.

Для отримання інформації журналісти використовують різноманітні способи. Найбільш розповсюджений - інтерв’ю.

Інтерв ю — це діалог на актуальну тему між журналістом і військовослужбовцем. Залежно від обставин використовують такі різновиди інтерв’ю:

інтерв ю для цитування — найбільш розповсюджений різновид (джерело відкрите);

- додаткове інтерв’ю - без посилання на джерело; інтерв ю для контексту — без цитування і з посиланням на анонімне джерело (коли не має впевненості, достатньої поінформованості) ;

- інтерв’ю не для цитування - коли обставини змушують іцось казати. Конфіденційність при цьому має бути гарантована.

Командири, начальники та їх підлеглі в інтересах інформаційного забезпечення бойових дій (проведення АТО) можуть використовувати наведені різновиди інтерв ювання. Проте якщо ви не є фахівцем у галузі комунікації, краще надавати інтерв’ю для цитування.

Також є суттєві особливості в інтерв’ю для друкованих видань (газети, журнали), радіо і телебачення.

Слід сказати, що будь-яке інтерв'ю складається із запитань і відповідей. Існують різноманітні психотехніки, поведінкові стратегії, які використовують інтерв’ювання як форму і засіб отримання необхідної інформації.

Отже, важливо знати, які типи запитань існують, і розуміти, як вірно на них відповідати.

Розрізняють такі типи запитань:

- уточнюючі або доповнюючій ( “Вам відомо, що ...”). Журналіст очікує вашого погодження з чимось або про когось. Як правило, співрозмовник погоджується повністю або частково;

- стимулюючі: (“Йдеться про відомий факт, який мав місце...”). Журналісти використовують такі запитання, коли не спрацювало основне запитання. Це конкретизуючи запитання, які контролюють логіку вашої відповіді. Тому не слід відмовляться від відповіді на них;