Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

- зондуючи і додаткові запитання. (“А ваш колега стверджував, що цього не могло бути... ). Як правило, не готуються заздалегідь. Ними журналісти перевіряють компетентність свого співрозмовника. Це дуже небезпечні запитання. За вашою відповіддю в аудиторії і журналіста складеться певне враження про вас, як людини компетентної і знаючої, або поверхової, необізнаної;

- сфокусовані: (“Як ви вважаєте, що станеться, якщо рішення буде прийнято?”). Цим запитанням вас примушують замислитись над наслідками певних дій або рішень. Це дуже ефективне запитання. Ви можете продемонструвати під час відповіді на нього свої найкращі якості;

- прямі і побічні. Пряме запитання - “А ви віруюча людина?”. Побічні запитання позбавлені категоричності. Тому відповіді на них є більш прийнятними для вас як співрозмовника;

- коректні і некоректні. До некоректних запитань відносять: блокуючи, гострі, недоброзичливі, каверзні, егіатажні. На такі запитання важко відповісти по суті. Головне, зберегти витримку і зуміти донести до журналіста й аудиторії своє бачення того або іншого факту реальної дійсності;

запитання-капкан. Це запитання — “бумеранг”, зворотний удар. Коли ваші слова обертають проти вас. У цьому випадку ефективний прийом - нагадати журналісту про правила професійної етики. Також доволі дієво констатувати: “Це сказали ви, а не я! або Я сказав так, а ви надумали і переказали інше!”;

- провокативні запитання. Мають на меті підштовхнути співрозмовника на відверту грубість, цинічне висловлювання. На такі запитання можна не відповідати. Але їх можна спростувати під час інтерв’ю або в окремому зверненні.

Для участі в інтерв’юванні військовослужбовцю в зоні ведення бойових, дій (проведення антитерористичної операції) потрібні:

дозвіл командира (начальника), погодження прес-центру АТО або прес-секретаря одного із секторів;

якщо отримати дозвіл немає можливості, військовослужбовець може прийняти самостійне рішення про надання інформації загального або позитивного характеру.

Відтак ми розглянули основи інтерв’ювання. І тому підкреслимо, що командирам і начальникам, інтим посадовим особам слід усвідомити, що інтерв'ю для ЗМІ - це позитивна можливість для спілкування з громадськістю та пояснення завдань, які виконує ваш підрозділ. Саме з цього приводу відкрите спілкування з представниками ЗМІ там, де тільки можливо, в наших інтересах. Зрозуміло, що для інтерв'ю призначена нетаємна інформація.

Тому важливо знати, що можна говорити, а чого не можна оприлюднювати в пресі. Згідно з чинним законодавством заборонено розголошувати відомості, що становлять державну таємницю України.

Якщо журналіст не навмисно (або навмисно) задав питання, відповідь на яке може спричинити виток таємної інформації, командиру (начальнику) потрібно:

А. Аргументовано пояснити, що відповідь на таке запитання неможлива, тому що може спричинити витік таємної інформації. А саме порушує відповідну статтю чинного законодавства Зводу відомостей, що становлять державну таємницю України в сфері оборони.

Б. Обмежитися у своїй відповіді загальними фразами. Наприклад: “Наші оперативні плани та документи бойового управління відповідають визначеним критеріям” або “Наші підрозділі приводяться у бойову готовність у визначений час .

В. Запропонувати журналістові звернутися письмово за поясненням до прес-центра або Управління прес-служби МО України.

Г. Уникати надавати інтерв’ю у телефонному режимі.

Надалі розглянемо методику підготовки та участі в інтерв’юванні.

Перш ніж давати відповідь на запитання:

• переконайтесь, що перед вами дійсно журналіст конкретного ЗМІ;

в переконайтесь, що ви чітко його розумієте;